Справа № 22-6348/2006 року                          Головуючий першої інстанції Корнєєва І.В.

Категорія: 35_________________________ Доповідач: Осипчук О.В._________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„27" липня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C. судців: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Келемені І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку    цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернута позивачці для подання до Олександрійського районного суду Донецької області за місцем проживання відповідача.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 21 квітня 2006 року подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду і направлення справи на розгляд по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позовної заяви ОСОБА_1 для подання до належного суду, виходив з того, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 109 п.1 ЦПК України, оскільки позов до фізичної особи повинен подаватися в суд за місцем її проживання, тобто до Олександрійського районного суду, де мешкає відповідач.

Між тим, погодитися з таким висновком суду неможливо, оскільки він обумовлений неправильним застосуванням норм процесуального права.

Згідно ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.2 ст. ПО ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є

малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров"я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи 6 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду за місцем свого проживання з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. На утриманні позивачки знаходиться малолітня донька ОСОБА_3.

Між тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги цю обставину і помилково прийшов до висновку про непідсудність справи Красно армійському міськрайонному суду і повернення заяви позивачу.

Апеляційний суд виходить із обставин справи та визнає помилку суду в застосуванні процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1.  

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307,312 ,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Красно армійського міськрайонного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.