Справа №   2-а-255/11  

Тарутинський районний суд Одеської області

   П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

       30 березня 2011 року   суддя Тарутинського районного суду Одеської області  Кравець  Ю.  І.  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про зобовязання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, ,

В С Т А Н О В И В:

            Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області та просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2009-2010 роки та січень 2011 року. При цьому посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

             Позивачка в судове засідання не явилась, просила суду розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

             Представник відповідача в судове засідання не явився, просив позов розглянути за цого відсутності, позовні вимоги не визнав в повному обсязі.   

             З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

             Позивачка народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно, позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

              Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

              Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно Закону України " Про Державний бюджет на 2010 рік " розміри державних соціальних гарантій  на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

             Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно Закону України " Про Державний бюджет на 2011 рік " розміри державних соціальних гарантій  на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2011 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

             За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

            Згідно вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV   відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.   

            Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

            Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

             Позивачка звернулась з позовом до суду 22.02.2011 року в якому просить поновити термін звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за 2009-2010 роки та січень 2011 року.

            Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

             Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV набрав чинності з 1 січня 2006 року та був офіційно опублікований.
          Крім того право дітей війни на отримання підвищення до пенсії широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.

        Таким чином, позивачка мала можливість ознайомитися з нормативно-правовими актами, знати про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду за їх захистом.

             Позивачкою до суду не надані докази поважності пропуску строку звернення до суду, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивачки про поновлення строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

          Враховуючи, що строк звернення до адміністративного суду встановлений 6 (шість) місяців, відповідно до ст. 99 КАСУ, а також те, що відсутні підстави для поновлення строку, тому суд  вважає позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині   здійснення перерахунку, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 22 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року .    

           На підставі викладеного, керуючись ст. 64  Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про зобовязання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

              Визнати протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачці як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 22 серпня  2010 року по 31 січня 2011року.

              В іншій частині позовних вимог відмовити.

              Постанова підлягає негайному виконанню.

              Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської оболасті через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   Суддя:                                                                          Ю.  І.  Кравець