2-а-1486/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М. В.

               при секретарі  Коваленко О.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

                              представника відповідача УПСЗН Глебової Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій по відмові виплати одноразової компенсації при встановленні 2 групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в розмірі 15 мінімальних заробітних плат протиправними та зобов'язання виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи в розмірі 15 мінімальних заробітних плат на час встановлення групи інвалідності,

                                                       В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новогродівського міського УПСЗН про визнання дій по відмові виплати одноразової компенсації при встановленні 2 групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в розмірі 15 мінімальних заробітних плат протиправними та зобов'язання виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи в розмірі 15 мінімальних заробітних плат на час встановлення групи інвалідності, вказуючи на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи з грудня 2010 року, до цього мав 3 групу інвалідності та перебуває на обліку в Новогродівському  УПСЗН. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідом 3 групи передбачена одноразова компенсація в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на час виплати. Інвалідом  2 групи одноразова компенсація – 45 мінімальних заробітних плат на час встановлення інвалідності. При встановленні інвалідності вищої групи інвалідом виплачується різниця у компенсації. 27.12.2010 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому одноразової компенсації при встановленні другої групи інвалідності в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Відповідач йому відмовив. Вважає дії відповідача неправомірними. Посилається на ст..46 Конституції України, Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно яких соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, прибутку громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. Виключно законами України встановлюється мінімальний розмір заробітної плати. При прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих не допускається зменшення складу та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідач посилається на постанову КМУ відповідно якої йому було здійснено нарахування разової компенсації, яка суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Конституційний суд неодноразово звертав увагу на неконституційність законів по обмеженню та скасуванню пільг окремим категоріям громадян. Відповідачем було грубо порушено його право на соціальний захист як інваліда, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, в результаті чого він не отримав значну суму коштів, а саме: 922 грн. (мінімальна заробітна плата на час встановлення групи інвалідності) х 15 = 13830 грн. Посилається на ст.268 ЦК України, щодо не поширення позовної давності на вимоги, які пов’язані з втратою здоров’я. Його вимоги виникли в результаті втрати здоров’я при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, внаслідок чого він отримав інвалідність, тому на вимоги про стягнення не дотриманої суми одноразової компенсації строк позовної давності застосовувати неможливо. Просить визнати дії Новогродівського міського УПСЗН по відмові виплати одноразової компенсації при встановленні 2 групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в розмірі 15 мінімальних заробітних плат протиправними, зобов'язати відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити виплату суми одноразової компенсації як інваліду 2 групи виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення групи інвалідності, а саме в розмірі 13830 грн.

          Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, пояснив, що у 1992 році йому була встановлена 3 група інвалідності, одноразова компенсація йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як інваліду 3 групи була сплачена у 1993 році, ким вона була сплачена та в якому розмірі він не пам’ятає. На час розгляду справи йому було сплачена одноразова компенсація відповідачем при зміні групи інвалідності на другу в розмірі 94 грн. 80 коп. Просить позов задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на те, що  згідно п.5 ч.1 ст.4 БК України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належить нормативно-правові акти КМУ, які прийняті на підставі та на виконання БК України. Відповідно до п.3 ст.116 Конституції України, КМУ забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення. Статтею 7 БК України основним принципом бюджетної системи визначено збалансованість. Виходячі з цього принципу всі витрати бюджету на відповідний рік затверджується виходячі із можливості його доходної частини. Законом України «Про встановлення розміру заробітної плати» передбачено, що до прийняття ВР України змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, КМУ надано право здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Розмір одноразової компенсації встановлений Постановою КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В зазначеній ПКМУ, розмір одноразової компенсації при встановленні вищої групи інвалідності складає як різниця між розміром сплаченої компенсації та встановленим новим розміром компенсації, в зв’язку з чим розмір одноразової компенсації як інваліду 2 групи позивача складає: 2 група-3 група = 284 грн. 40 коп. 1 189 грн. 60 коп.= 94 грн. 80 коп.  Під час розгляду справи позивачу була призначена та перерахована одноразова компенсації при зміні групи інвалідності в розмірі 94 грн. 80 коп. Справи по статусу громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС Новогродівському міському УПСЗН були передані розпорядженням міського голови від 28.09.2001 року у 2001 році, а тому дані в якому році та в якому розмірі позивачу була сплачена одноразова компенсація, як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, як інваліду 3 групи у них відсутні. Просить в позові відмовити.  

          Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням від 19.01.1993 року виданого Донецькою обласної держадміністрацією, 27.02.1992 року позивачу встановлена 3 група інвалідності, по профзахворюванню, викликане аварією на ЧАЕС, що підтверджується витягом з акту ЛПЕК, та у 1999 році видано посвідчення інваліда 3 групи. з 09 листопада 2001 року позивач знаходиться на обліку в Новогродівському УПСЗН, з часу коли розпорядженням голови Новогродівської міської ради справи категорій громадян ЧАЕС були йому передані, висновком МСЕК від14.12.2010 року позивачу встановлена  2 група інвалідності.

27.12.2010 року позивач звернувся з письмової заявою на адрес відповідача з проханням виплатити йому суму одноразової компенсації як ліквідатору наслідків на ЧАЕС, інваліду 2 групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Відповідач листом від 04.01.2011 року роз’яснив позивачу в якому розмірі йому буде виплачена одноразова компенсація як ліквідатору наслідків на ЧАЕС, інваліду 2 групи, яка була виплачена позивачу 17.03.2011 року  в розмірі 94 грн. 80 коп.

          Відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28.02.1991 року №796-Х11  одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачуються в таких розмірах:

          інвалідам 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат;

           інвалідам 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат;

У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсації.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року ««Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлені розміри виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: е) одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачуються в таких розмірах:

          інвалідам 2 групи – 28440 тис. карбованців;

           інвалідам 3 групи – 18960 тис. карбованців;  

З урахуванням вищенаведених нормативно правових актів, суд робить висновок про правомірність дій відповідача, так як розмір одноразової компенсації при встановленні інвалідності вищої групи передбачений, як різниця у виплаті одноразової компенсації, а саме різниця між розміром при встановленні 3 групи інвалідності та розміром компенсації при встановлені 2 групи інвалідності. В судовому засіданні позивачем не надано даних, які свідчать про розмір одноразової допомоги, яка йому була сплачена, як інваліду 3 групи за статусом ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, яких не було добуто і судом.

      Приймаючи до уваги розміри вказаної компенсації, встановлені ПКМУ №836, а саме інвалідам 3 групи – 18960 тис. карбованців, що дорівнює 189 грн. 60 коп. суд погоджується з висновком відповідача про призначення позивачу саме цього розміру одноразової компенсації при виплаті за встановлену 3 групу інвалідності, а тому і при виплаті різниці компенсації при встановлені інвалідності 2 групи, був взятий для розрахунку саме цей розмір, який був сплачений позивачу у 1993 році, а ні розміри мінімальних заробітних плат.

        Таким чином, на думку суду в зв’язку з виплатою одноразової компенсації при первинному встановлені 3 групи інвалідності, саме в розмірі встановленому ПКМУ №836, виплата різниці при встановлені вищої групи інвалідності, а саме 2 групи, позивачу повинна бути розрахована, як різниця саме в розмірах 18960 тис. карбованців, що дорівнює 189 грн. 60 коп. та 28440 тис. карбованців, що дорівнює 284 грн. 40 коп.

       Суд погоджується з посиланням позивача на неможливість звуження обсягу прав позивача, але звертає увагу на те, що як і норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  так і норми Постанови КМУ««Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосовно предмету адміністративного спору Рішеннями Конституційного Суду України неконституційними не визнавалися.

У спірних правовідносинах застосуванню підлягає наведена вище постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року ««Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Враховуючи вищевикладене, підстави для визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити виплату одноразової компенсації в розмірі 15 мінімальних заробітних плат  відсутні.

          Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11, Постановою КМУ ««Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26.07.1996 року, ст.ст.2, 9, 11, 86, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України,

                                                      П О С Т А Н О В И В :

          В позові ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій по відмові виплати одноразової компенсації при встановленні 2 групи інвалідності учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в розмірі 15 мінімальних заробітних плат протиправними та зобов'язання виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи в розмірі 15 мінімальних заробітних плат на час встановлення групи інвалідності   – відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродовский міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

          Повна частина постанови виготовлена 11.04.2011 року.

          Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.

          Суддя: