Справа № 22-а-501/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів, судової палати в цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Девляшевського В.А.
Суддів: Ясеновенко Л.В., Проскурніцького П.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни та нарахування щомісячної соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі на рішення Надвірнянського районного суду від 01 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни і йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В порушення вимог зазначеного закону виплата передбаченої допомоги не проводилась і не проводиться. Зазначені положення закону неодноразово зупинялись Законом України «Про державний бюджет України» на 2006 рік, та 2007 рік. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення Закону « Про державний бюджет», що призупиняли зазначені виплати, визнані такими що не відповідають Конституції. Рішеннями Конституційного Суду України неодноразово відновлювались гарантії передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Просив визнати неправомірними дії відповідача і зобов’язати його здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 01 вересня 2010 року позов задоволено частково та зобов’язано управління ПФУ провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, що обчислюється з урахуванням мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року з врахуванням ст..28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що постанова судом ухвалена з порушенням норм матеріального права.
Судом не враховано що відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Додаткових коштів у Державному бюджеті для здійснення виплат, про які з позовом звернувся позивач не було передбачено і на рахунок УПФУ в Надвірнянському районі не надходило. Позивачем пропущено строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Просить постанову Надвірнянського районного суду скасувати і залишити позов без розгляду.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить
до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивач відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка відноситься до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Але Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Тому суд визнав неправомірними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 підвищеної пенсії.
Судом також враховано, що відповідно до вимог ч.2, ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час, без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази. що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення постанови про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст., ст..197; 198; 200; 205; 207 КАС України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 01 вересня 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді: Л.В. Ясеновенко
П.І. Проскурніцький