Справа № 2-1251/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"14" березня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва  в складі :  

головуючого судді  –                                   Сухомлінов С.М.   

секретарях  –                                                  Момот М.В.Петровській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

                                               в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя у вигляді кВ.АДРЕСА_1 і просив визнати за ним право власності на ? частини цієї квартири. Посилався на те, що в період шлюбу з відповідачем ними була придбана спірна квартира, а після розірвання шлюбу вони не домовились про порядок поділу спірної квартири.

Відповідачка звернулась до суду із зустрічним позовом про визначення за нею права власності на 2/3 частини спірної квартири і розподілу іншого спільного сумісного майна і виділенні ій з двома неповнолітніми дітьми майна на суму 25 970 грн., а відповідачу виділити майно на суму 12 250грн.

При цьому відповідачка ОСОБА_2 посилалась на те, що її частина при розподілі майна повинна бути збільшена до 2/3 в зв’язку з тим, що з нею залишаються на утриманні неповнолітні діти які потребують додаткового догляду, лікування та санітарно курортного оздоровлення.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, а зустрічний позов визнав частково і просив спірне майно, крім квартири, залишити у власність ОСОБА_2

Відповідачка вимоги за первинним позовом не визнала, а свій зустрічний позов підтримала .

                   Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити, а зустрічний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

          Згідно рішення, свідоцтва (а.с. 7,9) та пояснень сторін, останні перебували з 1995р. в зареєстрованому шлюбі який був розірваний 12.05.2010р.

          Як вбачається з договору, довідки, наказу та пояснень сторін, в період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 уклав інвестиційний договір, а після внесення 80 545 грн. придбав  і отримав право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1  в якій зареєстровані сторони та двоє їх неповнолітніх дітей (а.с.10-13).

          В період зареєстрованого шлюбу сторони за сумісні кошти набули майна у вигляді праска «Філіпс комфорт»-70грн.; духовка «Горенье»1800грн.; варочна поверхня «Фагор»2000грн; холодильник «Бош»4100грн.; м’ясорубка «Панасонік»600грн.; стінка кімнатна 2300грн.; міні диван 1000грн.; міні диван 1000грн.; мякий куточок 2200грн; комод 600грн; комод 700грн.;  письмовий стіл 1000грн; кухонний стіл 2800грн; кухонні стільці 1300грн; шафа купе велика 4500грн; пилосос «Самсунг»400грн.; праска «Azue»200грн.; ДВП плеєр «Самсунг»250грн.; відеомагнітофон «Самсунг»1300грн.; музичний центр «Філіпс»900грн; пральна машина «LG»1800грн; телевізор «Самсунг»110 грн.; стінка кімнатна 2300грн.; шафа купе мала 2100грн; витяжка «Ката» 1000грн.; мікрохвильова піч 900грн;

          Згідно рішення суду (а.с.116-118)  з позивача ОСОБА_1 на  користь відповідачки ОСОБА_2 в червні 2010р. були стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, які залишились проживати з відповідачкою в спірній квартирі. Судом було встановлено, що діти сторін мають хворобливий стан здоров’я.

          Згідно вимог ст..60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а відповідно ст. 71 Ск України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

          Суд вважає, що представлені докази свідчать про те, що все спірне майно набуте сторонами в період шлюбу а тому є спільним сумісним майном яке підлягає поділу в натурі.

          Враховуючи те, що з відповідачкою залишаються проживати двоє дітей, а ОСОБА_1 не заперечує проти залишення всього (крім квартири) спірного майна за ОСОБА_2, то суд вважає можливим визнати за ОСОБА_2 право власності на спірне майно (крім квартири), що буде відповідати інтересам сторін та їх дітей.

          Що стосується спірної квартири, то відповідно вимог ст.. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності,  частки майна є рівними.

          Разом з тим ч.3 цієї статті СК України передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив або пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.

          За рішенням суду частка дружини може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

          Як вбачається з постанови, чеків (а.с.114,115) та пояснень позивача ОСОБА_1, останній, після відкриття виконавчого провадження, починаючи з вересня 2010р. регулярно виплачує встановлену суму аліментів і заборгованості по виплатам не має.

          Крім того, з представлених квитанцій (а.с.23-41) вбачається, що позивач самостійно оплачує житлово-комунальні та інші послуги по спірній квартирі де проживають його діти.

          Відповідно пояснень відповідачки ОСОБА_2, остання не зверталась до суду з позовом щодо участі позивача у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами (зокрема їх хворобою), а також щодо ухилення позивача від батьківських обов’язків.

          Таким чином, відповідачкою не надано суду доказів того, що розмір отриманих нею аліментів є недостатнім для забезпечення належного розвитку дітей, а тому з урахуванням положень ч.2,3 ст.70 СК України правових підстав для відступлення від засад рівності часток колишнього подружжя ОСОБА_1 –відсутні.

          Вирішуючи позов таким чином, суд вважає необхідним, згідно ст..88 ЦПК України стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплатіі державного мита в розмірі (805 грн.-382 грн=)423 грн.

 На підставі викладеного ст.ст. 60,70,71 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.  209 - 215 ЦПК України,  суд  –  

                                           в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

          Зустрічний позов ОСОБА_2 –задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на майно у вигляді:

          -  праска «Філіпс комфорт»-70грн.;

          -  духовка «Горенье» 1800грн.;

          - варочна поверхня «Фагор»2000грн;

          - холодильник «Бош»4100грн.;

          - м’ясорубка «Панасонік»600грн.;

          - стінка кімнатна 2300грн.;

          - міні диван 1000грн.;

          - міні диван 1000грн.;

          - мякий куточок 2200грн;

          - комод 600грн; комод 700грн.;  

          - письмовий стіл 1000грн;

          - кухонний стіл 2800грн;

          - кухонні стільці 1300грн;

          - шафа купе велика 4500грн;  

          - пилосос «Самсунг»400грн.;

          - праска «Azue»200грн.;

          - ДВП плеєр «Самсунг»250грн.;

          - відеомагнітофон «Самсунг»1300грн.;

          - музичний центр «Філіпс»900грн;

          - пральна машина «LG»1800грн;

          - телевізор «Самсунг»110 грн.;

          - стінка кімнатна 2300грн.;

          - шафа купе мала 2100грн;

          - витяжка «Ката»1000грн.;

          - мікрохвильова піч 900 грн.,

          а всього на суму 38 220грн.

          В решті зустрічного позову –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 423 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  шляхом подання   апеляційної скарги  протягом десяти днів.

   СУДДЯ:                                                    С.М. Сухомлінов