05.04.2011

Справа №2-4186/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Озерянська Ж.М.

при секретарі Волинець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

          Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на ? частину домоволодіння, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину домоволодіння загальною площею 70.7 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м. по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району та області з господарськими будівлями та спорудами: прибудова А1, сарай-Б, вбиральня-В, теплиця-Г, колодязь к, огорожа №1-4, загальною інвентаризаційною вартістю 38967.00 грн. Інша ? частина вказаного домоволодіння належить її матері та колишній дружині померлого ОСОБА_2, оскільки будинок був придбаний у період її шлюбу з ОСОБА_4 за спільні сімейні кошти та є спільним майном подружжя.    

          ОСОБА_4 заповіту не залишив. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є його діти –донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_3, оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 22.12.1995 року було розірвано. Інших спадкоємців не має.

          Позивачка у встановлений законом строк звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори не звертався та фактично спадщину не прийняв.  

Рішенням реєстратора від 01.08.2006 року позивачці було відмовлено в реєстрації права власності на спадковий будинок, оскільки спадкодавцем ОСОБА_4 за життя не був оформлений належним чином правовстановлюючий документ на житловий будинок –«Свідоцтво про право власності»взамін «Договору купівлі-продажу» від 16.09.1980, в зв’язку з тим, що ОСОБА_4 в 1986 році було самочинно  збудувано житлову прибудову А-1 до вказаного будинку, що призвело до збільшення житлової площі на 27.5 кв.м.

          Рішенням Підгородненської міської ради №172 від 19.09.2007 року ОСОБА_4 були узаконені самовільні побудови по АДРЕСА_1, а саме житлова прибудова А-1, теплиця Г.

          Оскільки позивачка позбавлена у позасудовому порядку отримати спадщину, вона просила суд визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району та області з господарськими будівлями та спорудами: прибудова А1, сарай-Б, вбиральня-В, теплиця-Г, колодязь к, огорожа №1-4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4   

          Представник позивачки надала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та просила справу розглянути у її відсутність.

          Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 надали судові заяви в яких позов визнали та не заперечували протии його задоволення. Просили справу розглянути у їх відсутність.

Третя особа надала судові заяву з проханням справу розглянути у  відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, архівної цивільної справи №2-147/11 (арх.83/11), приходить до наступного.

Встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 27 січня 1979 року  перебували в зареєстрованому шлюбі.

          У період шлюбу ними за спільні сімейні кошти, за договором купівлі-продажу  від 16.09.1980 року було придбано житловий будинок житловою площею 27.5 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району  та області. На підставі вказаного договору у Новомосковському МБТІ право власності на вказаний будинок було зареєстровано за ОСОБА_4 12.11.1980 року.

          У 1986 році у період шлюбу батьками позивачки самовільно було збудувано житлову прибудову А1 до вказаного будинку, що призвело до збільшення житлової площі на 27.5 кв.м., побудовано теплицю Г.

          22.12.1995 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_4 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Заповіту померлий не залишив.

          Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на ? частину спільної сумісної власності подружжя, а саме : житлового будинку А загальною площею 70.7 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м. по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району та області з господарськими будівлями та спорудами: прибудова А1, сарай-Б, вбиральня-В, теплиця-Г, колодязь к, огорожа №1-4. Рішення набрало чинності.

          Таким чином після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді ? частини вищевказаного домоволодіння.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його діти –донька ОСОБА_1, позивачка по справі та син ОСОБА_3, оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 22.12.1995 року було розірвано.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка у встановлений законом строк звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори не звертався та фактично спадщину не прийняв.  

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а відповідно до ч.1 ст.1270 вказаного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Рішенням реєстратора від 01.08.2006 року позивачці було відмовлено в реєстрації права власності на спадковий будинок, оскільки спадкодавцем ОСОБА_4 за життя не був оформлений належним чином правовстановлюючий документ на житловий будинок –«Свідоцтво про право власності»взамін «Договору купівлі-продажу» від 16.09.1980, в зв’язку з тим, що ОСОБА_4 в 1986 році було самочинно  збудувано житлову прибудову А-1 до вказаного будинку, що призвело до збільшення житлової площі на 27.5 кв.м.

Рішенням Підгородненської міської ради №172 від 19.09.2007 року ОСОБА_4 були узаконені самовільні побудови по АДРЕСА_1, а саме житлова прибудова А-1, теплиця Г.

Згідно висновку КПДР «БТІ»№894 від 21.10.2010 року прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 знаходяться у задовільному стані.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст.ст.1261,1268,1269,1270 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку А загальною площею 70.7 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м. по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району та області з господарськими будівлями та спорудами: прибудова А1, сарай-Б, вбиральня-В, теплиця-Г, колодязь к, огорожа №1-4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

     Суддя :                         Озерянська Ж.М.