11.02.2011

        Справа № 2а-1309

       2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

                   головуючого - судді Озерянської Ж.М.,

                    при секретарі – Лук’яненко О.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпропетровського району про визнання незаконними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату  пенсії працюючому пенсіонеру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона 15 квітня 2010 року звернулась до відповідача з заявою та  документами про перерахунок їй пенсії як працюючому пенсіонеру та з 01 квітня 2010 року їй було зроблено перерахунок пенсії з додаванням стажу роботи після призначення пенсії без врахування заробітної плати за цей період, а із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік - 1197 грн.91 коп. На підставі ст.42 Закону «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсії повинен був здійснений відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу за 2009 рік, яка становила 1650.43 грн., а не за 2007 рік. Відповідач відмовив в перерахуванні пенсії з врахуванням вказаного показника, керуючись положеннями нормативних актів, що на підставі рішень Конституційного Суду України визнані неконституційними. Просила суд зобов?язати відповідача здійснити перерахунок  пенсії з дати подання заяви до правління УПФ, а саме з 1 квітня 2010 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, в подальшому виплачувати пенсію з проведеним перерахунком з урахуванням виплаченої пенсії з 01.04.2010 року. Просила справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, в якому  просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки: рішення Конституційного Суду України №10-рпп/2008 від 22.05.2008 року, на яке посилається позивач не має зворотної сили; перерахунок пенсії позивачці проводився відповідно до положень ст.42 “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування”, які діяли до 28.12.2007 року, відповідно до п.11 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та з застосуванням методики, визначеної в спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року. Просив суд застосувати положення ст.99 КАС, відповідно до якої позивачкою  було пропущено шестимісячний строк для звернення з адміністративним позовом до суду та справу розглянути у його відсутність.  

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідивши наявні докази, встановив, що позивачка  є пенсіонером по віку та працює, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви позивачки від 15.04.2010 року управлінням ПФУ в Дніпропетровському районі з 01.04.2010 року було зроблено перерахунок пенсії по стажу та заробітку із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік - 1197 грн.91 коп.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» від  09  липня  2003  року,   який  відповідно  до  його  преамбули  визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,  призначення,  перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст.8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 ч. 1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Частина 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 26 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  зокрема до ч.4 ст.42. Таким чином, дію ч.4 ст.42 Закону України №2195-ІV  було відновлено з 22 травня 2008 року. Дію ч.4 ст. 42 Закону на 2010 роки не було призупинено або змінено, тобто вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупинити їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У п.6 рішення Конституційного Суду України зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  визнаних неконституційними.

На підставі наведеного, суд вважає, що оскільки позивач є працюючим пенсіонером та після призначення пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, а тому має право на перерахунок пенсії, як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії, що передбачено ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використовує для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1197 грн. 91 коп. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».

Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений п.п. 3 п. 1.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: 3) у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне   страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

З 04 березня 2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 01 лютого 2008 року №4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2008 рік - 1573 грн.99 коп., а за 2009 рік встановлено 1650 грн. 43 коп., що застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2010 році у відповідності до п.п.2 п.11 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року.

Проте, управлінням ПФУ в Дніпропетровському районі перерахунок пенсії позивачу у 2010 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197 грн. 91 коп., незважаючи на те, що 27 лютого 2009 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у розмірі 1650 грн.43 коп., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2010 рік при призначенні пенсій у відповідності із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В перерахунку пенсії з врахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачу було відмовлено з посиланням на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року.

У п.1.4 наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»зазначено, що нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначений законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261). Спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року був опублікований в газеті «Все про бухгалтерський облік» 01 червня 2009 року, але ця публікація носила інформаційний, а не офіційний характер.

Виходячи з цього, вказаний лист, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, як це передбачено Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст.57 Конституції України.

Таким чином, спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати нову правову норму щодо механізму перерахунку пенсій у 2009 році.

У відповідності з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства,  який має вищу юридичну силу.

Згідно із положеннями Конституції України, зміст і обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.3 ст.22 Конституції України), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,  крім випадків,  передбачених Конституцією України.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.1 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Посилання відповідача на те, що відсутнє законодавче врегулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, з огляду на вищевказані норми закону є помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду та підставою часткового задоволення його позовних вимог.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню у частині задоволення позовних вимог за період з 27 липня 2010 року по 11.02.2011 року.  

Так, згідно ч.2 ст.99 КАС України в редакції від 30 липня 2010 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулася до суду з позовом 28 січня 2011 року, тобто після 30 липня 2010 року, а тому суд вважає, що нею пропущено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав по вказаному позову у частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії працюючому пенсіонеру за період з 1 квітня 2010 року  по 27 липня 2010 року, а також суд не вбачає підстав для поновлення строку.

За таких обставин, перерахунок пенсії позивачу, повинно відповідачем здійснюватись відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, в редакції відновленій Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, у період з 28.07.2010 року, та до внесення законодавцем в редакцію ст.42 Закону відповідних змін.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Розмір судових витрат визначений судом з урахуванням положень Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.3, 8, 22, 46, 51 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного суду України №10рп/2008 від 22 травня 2008 року,   ст.ст.2, 8, 69-71, 94, 160-165, 167,256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпропетровського району про визнання незаконними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії працюючому пенсіонеру задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 28 липня 2010 року, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 28 липня 2010 року пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, за виключенням здійснених за цей період таких виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Рішення в частині перерахунку та виплати пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції.  

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу,було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                   Озерянська Ж.М.