Справа №2-3180/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2007 року травня місяця 11 дня                                                                 місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Ішук Л.П.,

при секретарі - Сухій Л.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Ольховського М.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2007 року в суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до відповідачів про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Свій позов мотивує тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

З метою покращення житлових умов вона без належного на це дозволу провела самочинне будівництво, а саме: збудувала гараж - літню кухню (Г-1), реконструювала житлову кімнату (1-6) та добудувала прибудову (а).

На даний момент вона вирішила оформити відповідну технічну документацію на приналежні їй об'єкти нерухомої власності. Проте, останні не можуть бути належним чином технічно оформленими, так як у свій час були самочинно збудовані без відповідного дозволу.

Враховуючи наведене, просить визнати за нею право власності на самочинне будівництво, а саме: гараж - літню кухню (Г-1), житлову кімнату (1-6) та прибудову (а), які розміщені за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов повністю з підстав, зазначених у заяві та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - Луцької міської ради в судовому засіданні позов визнали, суду пояснили, що оскільки у позивача є всі необхідні документи про відповідність самочинного будівництва будівельним нормам, вони не заперечують відносно задоволення даного позову.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача -Луцької міської ради, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.1999 р. (а.с. 5), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 6) та технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна (а.с. 18-24), позивачу на праві приватної власності належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

2

Також судом встановлено, що позивач для покращення житлових умов провела самочинне будівництво, а саме: збудувала гараж - літню кухню (Г-1), загальною площею 29, 2 м. кв., реконструювала житлову кімнату (1-6), житловою площею 17, 8 м. кв., та добудувала прибудову (а), яка складається з коридора (1-1), площею 7, 2 м. кв., вбиральні (1-2), площею 1, 1 м. кв., ванни (1-3), площею 2, 6 м. кв., кладової (1-4), площею 0, 8 м. кв., кухні (1-5), площею 8,4 м. кв.

Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до заключения ТАПМ "Волиньархпроект" (а.с. 25-26) про відповідність дійсним державним будівельним, санітарно - гігієнічним та протипожежним нормам самовільної реконструкції з добудовою житлового будинку та побудованого гаража з літньою кухнею в АДРЕСА_2, - планування, конструктивні елементи та габарити приміщень квартири № 1 після самовільної реконструкції з добудовою та побудованого гаража з літньою кухнею в АДРЕСА_1, згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" та ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" погожені згідно чинного законодавства з ГУ МНС України у Волинській області та Луцькою міською СЕС, відповідають дійсним державним будівельним, санітарно - гігієнічним та протипожежним нормам.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний, а тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, а саме: на гараж - літню кухню (Г-1), загальною площею 29, 2 м. кв., житлову кімнату (1-6), житловою площею 17, 8 м. кв., та добудову (а), яка складається з коридора (1-1), площею 7, 2 м. кв., вбиральні (1-2), площею 1, 1 м. кв., ванни (1-3), площею 2, 6 м. кв., кладової (1-4), площею 0, 8 м. кв., кухні (1-5), площею 8,4 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 10,11, 58, 60, 215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, а саме: на гараж - літню кухню (Г-1), загальною площею 29, 2 м. кв., житлову кімнату (1-6), житловою площею 17, 8 м. кв., та добудову (а), яка складається з коридора (1-1), площею 7, 2 м. кв., вбиральні (1-2), площею 1, 1 м. кв., ванни (1-3), площею 2, 6 м. кв., кладової (1-4), площею 0, 8 м. кв., кухні (1-5), площею 8, 4 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

3

встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.