ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8058/24 Справа № 214/1576/22 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року                                                                 м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді                Корчистої О.І.

суддів:                         Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 214/1576/22 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиття житлово-комунальні послуги з централізованого опалення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року,

встановив:

У березні 2022 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі по тексту АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту послугу постачання теплової енергії (централізованого опалення) абонентського обслуговування, інфляційних втрат, 3% річних. В ухвалі про відкриття провадження у справі суд першої інстанції встановив процесуальний строк для подання відповідачу відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення зазначеної ухвали, протягом якого відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Розгляд справи призначений судом в порядку спрощеного позовного провадження на 05 грудня 2022 року на 15.35 годин у приміщенні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з викликом сторін.

В передбачені процесуальні строки, 29 листопада 2022 року до суду першої інстанції ОСОБА_1 подана (здана на пошту) зустрічна позовна заява до представника АТ «Криворізька теплоцентраль» Нофенко Л.В., АТ «Криворізька теплоцентраль», Держави Україна в особі Фонду державного майна України про захист прав споживачів, вчинення дій щодо захисту персональних даних фізичної особи, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до представника АТ «Криворізька теплоцентраль» Нофенко Л.В., АТ «Криворізька теплоцентраль», Держави Україна в особі Фонду державного майна України про захист прав споживачів, вчинення дій щодо захисту персональних даних фізичної особи, відшкодування моральної та матеріальної шкоди повернуто ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив право скаржниці на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов`язків. Позивачем визначено, що предметом позову в позовній заяві АТ «Криворізька теплоцентраль» є об`єм та обсяг житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії. В зустрічній позовній заяві предметом позову є також постачання теплової енергії, її об`єм та порядок оплати. Висновки суду щодо не пов`язаності зустрічного позову з первісним не відповідають фактичним обставинам справи. Взаємозв`язок первісного та зустрічного позовів є очевидним, так як їх вимоги випливають з однієї й тієї ж обставини і підлягають одночасному розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Криворізька теплоцентраль», посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року залишити без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову та повертаючи його ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позови не є взаємопов`язаними, їх спільний розгляд не є доцільним, призведе до затягування розгляду справи, та вони виникають з різних правовідносин.

Проте, з таким висновком судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується за наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

При винесенні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів. Взаємний зв`язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Мається на увазі ситуація, коли зустрічний позов об`єктивно є обґрунтованим, пов`язаним з первісним позовом та спільний їх розгляд не тільки є доцільним, а часто і необхідним.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі № 910/18778/20, від 22.04.2019 року у справі № 914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову;умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Суд першої інстанції не врахував зазначене вище, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вимоги зустрічного позову не пов`язані з первісним позовом, мають різні предмети доказування, відрізняються суб`єктним складом та є самостійними.

Так, АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1  звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому посилається на відсутність цивільно-правових відносин між нею як власником квартири АДРЕСА_2 , відшкодування їй шкоди, завданої протиправними діями юридичної особи АТ «Криворізька теплоцентраль» та стягнення з АТ «Криворізька теплоцентраль» та представника АТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди щодо недоотримання житлово-комунальних послуг внаслідок порушення її прав як споживача.

Отже, правовідносини між ОСОБА_1   та АТ «Криворізька тепломережа» виникли з приводу правових підстав надання АТ «Криворізька теплоцентраль» житлово-комунальних послуг та зобов`язання ОСОБА_1 оплачувати вартість цих послуг.

Наведене свідчить, що обидва позови взаємопов`язані та спільний їх розгляд є доцільним.

Отже, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що, відповідно до п .4 ч.1 ст. 379ЦПК України, є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Криворізька теплоцентраль» Фонду державного майна України про захист прав споживача, вчинення дій щодо захисту персональних даних фізичної особи, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Відповідно п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:                  

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста