УХВАЛА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 724/1843/22

провадження № 51-924 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 07 грудня 2023 року щодо нього,

встановив:

За вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Цим вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів, цивільного позову та процесуальних витрат.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 грудня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями засуджений ОСОБА_4 поза межами строку на касаційне оскарження (16 серпня 2024 року) звернувся із касаційною скаргою, у якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Як убачається із доданих до касаційної скарги копій судових рішень, оскаржувана ухвала апеляційного суду була постановлена 07 грудня 2023 року, а з касаційною скаргою засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду касаційної інстанції 16 серпня 2024 року.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в межах строку на касаційне оскарження вже звертався з касаційною скаргою до суду, однак ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року його касаційну скаргу було залишено без руху.

20 березня 2024 року у встановлений касаційним судом строк, його захисником ОСОБА_6 було подано заяву на усунення недоліків його касаційної скарги, однак скаргу з усіма доданими до неї матеріалами було повернуто захисникові. Звертаючись з теперішньою касаційною скаргою, засуджений зазначив, що таку підставу вважає належною для поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не містить обґрунтованих підстав для цього, а наведена ним причина такого пропуску, не є поважною, щоб поновлювати строк на касаційне оскарження судових рішень для подачі нової касаційної скарги.

Слід зазначити, що засуджений скористався правом на оскарження судових рішень щодо нього, адже дійсно звертався до касаційного суду в межах строку на касаційне оскарження та був обізнаний про необхідність усунення недоліків його касаційної скарги, однак вказівок касаційного суду не виконав, внаслідок чого його касаційну скаргу було повернуто.

До того ж, на адресу Верховного Суду надійшла заява захисника ОСОБА_6 про усунення недоліків касаційної скарги його підзахисного ОСОБА_4 . Проте, вимогами кримінального процесуального кодексу України передбачено, що обов`язок усувати недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, покладено на ту особу, яка подала таку скаргу, тому вказана заява була повернута скаржникові, у зв`язку з тим, що останній не мав права усувати недоліки касаційної скарги поданої від імені засудженого ОСОБА_4 .

Інших аргументів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у клопотанні засудженого не наведено.

Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст.429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Чернівецького апеляційного суду від 07 грудня 2023 року щодо нього.

Повернути касаційну скаргу засудженому ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3