4-с-12/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2011  року                                                                                                           смт. Леніне

         Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

          головуючого судді Шувалова М.В.

          при секретарі   Левчук І.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 про зобов’язання державного виконавця відновити провадження у зупиненому виконавчому провадженні ,-

в с т а н о в и в :

В Ленінський районний суд АР Крим із скаргою на дії відділу ДВС Ленінського РУЮ звернулася ОСОБА_1, вказавши, що винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки підстав для зупинення провадження, на ії думку, не має. Вона звернулася до ВДВС Ленінського РУЮ із заявою про відновлення виконавчого провадження, однак отримала відмову, яку вона оскаржує в суді. Вважає, що суд повинен зобов’язати державного виконавця негайно відновити виконавче провадження.

В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала з наведених в скарзі підстав, пояснивши, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введена ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.06.2010 року, не поширюється на ії вимоги, оскільки рішенням суду їй відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, яка заподіяна ії здоров'ю. Таким чином зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», на ії думку, є протиправним, у зв’язку з чим просила суд зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Старший державний виконавець Ільїн Р.О.  в судовому засіданні з доводами скарги не погодився, пояснивши, що  у нього на виконанні є  виконавчий лист № 2-15/10, виданий Ленінським районним судом АР Крим, про стягнення з КП «Щолкіно-Азов»на користь ОСОБА_1 6588,63 грн. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.06.2010 року відносно боржника КП «Щолкіно-Азов»застосовано процедуру санації строком до 14.06.2011 року, у зв’язку з чим ним 11.10.2010 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», що на його думку цілком правомірно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та виконавче провадження ВП № 21833702, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в відділі ДВС Ленінського РУЮ перебуває виконавчий лист №2-15/10 про стягнення з КП «Щолкіно-Азов»на користь ОСОБА_1 6588,63 грн., який видано на підставі рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 травня 2010 року по справі №2-15/10, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 15.09.2010 року. Згідно цього рішення на користь ОСОБА_1 з КП «Щолкіно-Азов»стягнуто 1148,80 грн. вартості ремонтних робіт, у зв’язку з затопленням квартири, 636,66 грн. –в рахунок відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна, 333,33 грн. –витрати на правову допомогу, 657,17 грн. –витрати, пов’язані з проведенням експертизи, 1146 грн. –витрати на заміну електропроводки та придбання будівельних матеріалів, 3000 грн. –моральна шкода, а всього 6588,63 грн.

14 червня 2010 року ухвалою Господарського суду АР Крим відносно КП «Щолкіно-Азов»застосовано процедуру санації відповідно до ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строком до 14.06.2011 року та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11 жовтня 2010 року старшим державним виконавцем ДВС Ленінського РУЮ Ільїним Р.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час винесення окскаржуємої постанови.

Згідно п.8 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час винесення окскаржуємої постанови, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). Аналогічна норма міститься і в п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», який діє з 09.03.2011 року.

Ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у т.ч. забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію також не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що відділом ДВС Ленінського РУЮ провадиться виконання виконавчого листа №2-15/10 про стягнення з КП «Щолкіно-Азов»на користь ОСОБА_1 6588,63 грн. Ця сума є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням ії майна, а не здоров’я.  Інших правових підстав вважати, що дія мораторію, введеного Господарським судом АР Крим, не поширюється на вимоги позивачки до КП «Щолквіно-Азов», судом також не встановлено.

Таким чином зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час винесення окскаржуємої постанови, є цілком правомірним, і на час розгляду справи судом обставин, яки б давали суду підстави зобов’язати державного виконавця відновити провадження у справі, не встановлено, у зв’язку з чим скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим протягом п'яти днів з дня її проголошення.  

                                                     Суддя                            підпис                    М.В. Шувалов

З оригіналом згідно

суддя                    М.В. Шувалов