2-а-45/11

2а-45/11

                                                        ПОСТАНОВА

                                                    Іменем       України

     22 лютого 2011  року  Ворошиловський  районний суд м. Донецька у складі:

Головуючої  -  судді Переверзевої Л. І.,

при секретарі -  Луцковій О.М., Корєнєвій В.А.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1, представника відповідача –ОСОБА_2, представника третьої особи –КП БТІ міста Донецька  - Жуковського Я.А., представника третьої особи ПП «Золушка» - Скутельник О.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом представника ОСОБА_6  - ОСОБА_1 до виконавчого комітету Донецької міської ради, треті особи –КП БТІ міста Донецька, приватне підприємство «Золушка»  про визнання рішення незаконним,  -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Донецької міської ради,  треті особи –КП БТІ міста Донецька,  приватне підприємство «Золушка» про визнання рішення недійсним посилаючись на наступні обставини.

  На підставі біржового контракту від 20.03.2000 року №122 до ОСОБА_6 перейшло право власності на приміщення кафе «Зелений кут», 90% готовності, розташованого в Ленінському районі м. Донецька за адресою вул. Купріна, б. 23  «а».

  Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 30.09.2005 року та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 3.02.2006 року біржовий контракт №122 від 20.03.2000 року був визнаний дійсним, ОСОБА_7 визнаний власником незакінченого  будівництвом приміщення кафе «Зелений кут», 90 % готовності.  Рішенням Ленінського  райсуду м. Донецька від 30.09.2005 року  було частково скасоване рішенням Апеляційного суду  Донецької області на тій підставі, що ОСОБА_7 є власником незакінченого будівництвом приміщення кафе «Зелений кут»на підставі біржового контракту від 20.03.2000 року тому, відсутні підстави додатково визнавати  по рішенню суду його право власності на вказаний об’єкт.

  В травні 2010 року  представником позивача були  надані документи до КП БТІ міста Донецька для виготовлення технічного паспорту та реєстрації права власності. При розгляді  документів в КП БТІ міста Донецька  було встановлено, що ПП «Золушка»надала до КП БТІ міста Донецька  акт вводу об’єкту  приміщення кафе «Зелений кут»до експлуатації. Вказаний акт було затверджено  рішенням виконкому Донецької міської ради від 15.04.2000 року №129/18.

  На звернення до КП БТІ міста Донецька  була надана відповідь від 05.05.2010 року.

   Вважає, що рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 18.04.2000 року №129/18 порушується право власності ОСОБА_6 та є незаконним. Дане рішення прийнято виконкомом  в  той період часу, коли ПП «Золушка»вже не було власником  приміщення кафе  «Зелений кут», оскільки 20.03.2000 року  приміщення кафе було продане по біржовому контракту, в порядку  виконання виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_8 від 18.01.1999 року ОСОБА_6

   На затвердження виконкому був наданий ПП «Золушка»акт вводу в експлуатацію приміщення кафе «Зелений кут»від 21.04.2000 року, в якому вказано, що замовником є ПП «Золушка», яке на той період часу вже  не було власником приміщення кафе.

  Згідно зі ст. 15 ч.2  ЗУ «Про товарну біржу»,  правочини, зареєстровані  на біржі, не підлягають  нотаріальному посвідченню, даний контракт є правовстановлюючим документом. ОСОБА_7 не міг надати  даний контракт на реєстрацію в КП БТІ міста Донецька, оскільки на той період часу, біржовий контракт не входив в Перелік документів, на підставі яких БТІ здійснювало реєстрацію прав власності. З огляду на те, що  біржовий контракт не було зареєстровано в КП БТІ міста Донецька, ОСОБА_7 виконав розрахунки  по даному правочину.

  Неможливість надання на реєстрацію біржового контракту в КП БТІ міста Донецька  обґрунтовувалась тим, що директор ПП «Золушка»чинила перешкоди для проникнення до приміщення кафе для того, щоб  виготовити технічні  документи.

  Право власності на приміщення кафе 90% готовності виникло у ОСОБА_6 з моменту реєстрації правочину на біржі, у відповідності з вимогами ст. 334 п.3 ЦК України., оскільки даний право чин прирівнюється до нотаріального. Право власності на майно за договором, підлягаючим  нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.

   Тому, рішення виконкому Донецької міської ради обмежує майнові права та підлягає скасуванню як незаконне.

  Згідно зі ст. 331 ч.2 ЦК України, право власності на нерухоме майно, яке підлягає вводу до експлуатації виникає з моменту  прийняття майна до  експлуатації.  Тому у ПП «Золушка»виникло право власності  на приміщення кафе «Зелений кут», хоча вже на той період часу власником кафе не було, оскільки 20.03.2000 року з біржових торгів було продане кафе 90% готовності.

   Виконавчий комітет Донецької міської ради на момент прийняття рішення 25.04.2000 року  не володів достовірною інформацією про належного власника даного приміщення, тому на підставі наданого акту державної технічної комісії про готовність  закінченого будівництвом об’єкту від 21.04.2000 року прийняв рішення  про затвердження даного акту та зазначив, що замовником є ПП «Золушка».

   З 20 березня 2000 року ОСОБА_7 є власником приміщення кафе.

    Рішення виконкому Донецької міської ради  від 20.04.2000 року підтверджує лише  факт  прийняття до експлуатації закінченого будівництвом кафе, але при цьому в рішенні зазначено, що будівництво  було здійснено  за рахунок коштів ПП «Золушка», однак 20 березня 2000 року недобудоване  приміщення 90% готовності було продане.

    Так, в рішенні виконкому помилково вказане на те, що  будівництво  було здійснено за рахунок коштів ПП «Золушка», оскільки 90% незакінченого будівництвом  приміщення кафе належало ОСОБА_6

    Рішення виконкому Донецької міської ради від 25.04.2000 року  повинно бути  визнано  незаконним в частині  вказання того, що приміщення  було побудоване  за рахунок коштів  ПП «Золушка», а акт державної технічної комісії  про готовність  закінченого  будівництвом об’єкту  від 21.04.2000 року повинен бути визнаний частково недійсним части вказання того, що замовником  є ПП «Золушка»в особі директора  Скутельник А.М.

   Рішення виконкому міськради від 25.04.2000 року обмежує права позивача, оскільки він не має можливості зареєструвати за собою право власності, оскільки він купив незакінчене будівництвом приміщення кафе. На момент укладення біржового контракту від 20.03.2000 року приміщення кафе фактично було повністю збудоване, що підтверджується технічним паспортом КП БТІ міста Донецька, виготовленим  станом на 8.10.1997 року. В зв’язку з тим, що на момент укладення  біржового контакту від 20.03.2000 року приміщення кафе не було введено до експлуатації, тому вказали відсоток готовності 90%.

  На теперішній час позивач не має оригінала рішення виконавчого комітету Донецької міської ради та акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом  приміщення кафе, щоб надати  їх на реєстрацію  права власності в КП БТІ міста Донецька, оскільки ці документи знаходяться у ОСОБА_10 –директора ПП «Золушка». Також позивач позбавлений можливості здійснити реєстрацію права  власності на незакінчений будівництвом об’єкт , оскільки відсутні  необхідні документи, які необхідно надати  на реєстрацію  до КП БТІ міста Донецька для реєстрації незакінченого будівництвом об’єкту.

   25 травня 2010 року була подана скарга  до виконкому Донецької міської ради про внесення змін до рішення  виконкому Донецької міської ради від 25.04.2000  року №129/18.

  Строк позовної давності  в даному випадку вираховується з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Про порушення своїх прав позивач дізнався в травні  2010 року, коли йому стало відомо про те, що  приміщення кафе введено  в експлуатацію рішенням виконкому Донецької міської ради та що йому було відмовлено в реєстрації права власності  в зв’язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів, а також стало відомо, що ПП «Золушка»намагається здійснити реєстрацію права власності на  приміщення кафе.

   Просить суд визнати частково незаконним рішення виконавчого комітету  Донецької міської ради від 25.04.2000 року №129/18 в частині  вказання того, що замовником є ПП «Золушка», а також визнати частково недійсним  акт  про готовність  закінченого будівництвом приміщення кафе від 21.04.2000 року в частині  вказання замовника ПП «Золушка»директора ОСОБА_10  

  В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та зазначив наступне.

  В зв’язку з тим, що рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 25.04.2000 року №219/18 було затверджено акт прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту приміщення кафе «Зелений кут», розташованого за адресою м. Донецьк вул. Купріна, 23а, вважає, що при прийнятті  даного рішення  не було враховано, що ПП «Золушка»не могло бути замовником  даного об’єкту, оскільки не було власником, не було враховано, що ПП «Золушка»не отримувало дозволу на будівництво даного об’єкту, оскільки в акті держкомісії відсутнє посилання на даний дозвіл.

  У відповідності з діючим законодавством на той період Положення «Про порядок прийняття в експлуатацію, закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення», затвердженого Постановою КМУ від 5.08.1992 року №449, закінченні будівництвом об’єкти та підготовлені до експлуатації надаються  замовником до їх прийняття державними комісіями, надаються робочими комісіями, які призначаються замовником. Оскільки ПП «Золушка»не було замовником, тому не мало права створювати робочі комісії.

  Також не було враховано, що ПП «Золушка»не було належним орендатором земельної ділянки, наданої йому для будівництва кафе на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 17.02.1999 року, оскільки договір оренди  припиняє свою дію з моменту  відчуження  даного приміщення , тобто з 20.03.2000 року, коли було укладено біржовий контракт та до ОСОБА_6 перейшло право власності на незакінчений  будівництвом об’єкт.

  Також в акті прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту –приміщення кафе «Зелений кут»зазначено, що підрядчиком є ПП «Золушка» без зазначення ліцензії на будівельні роботи.

  Дане рішення виконкому та акт державної  технічної комісії про готовність  закінченого будівництвом  об’єкту  до експлуатації  дає підстави для реєстрації  права власності  за ПП «Золушка», яке з 20 березня 2000 року не є власником  даного об’єкту  та обмежує законні права позивача.

  При прийнятті  даного рішення відповідач не володів достовірною інформацією про належного власника приміщення кафе, тому й прийняв таке рішення.

  Просить суд визнати незаконним рішення  виконкому Донецької міської ради від 25.04.2000 року №129/18.

  В судовому засіданні представник позивача –ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності підтримала вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, просила позов задовольнити.

   В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_11, діючий на підставі довіреності, заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду  пояснення, де зазначив наступне.

    Рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування може вважатись законним у випадку, коли воно прийнято з дотриманням встановленого законодавством порядку без порушень норм матеріального права.

      На момент прийняття рішення виконкому міської ради, що оскаржується, порядок прийняття до експлуатації завершених будівництвом об'єктів нерухомого майна визначався відповідно до ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. Загальні положення».

     Так, відповідно до положень зазначеного ДБН, прийняття до експлуатації закінченого будівництвом чи реконструкцією об'єкта здійснювалось за рішенням відповідної державної приймальної комісії, яке відображалось в Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації встановленого зразку.

     Зазначені Акти в подальшому підлягали затвердженню виконавчими органами місцевих рад, які утворили відповідні державні приймальні комісії.

     Слід звернути увагу, що чинне на той час законодавство в якості підстав для відмови у затвердженні Актів приймальних  комісій передбачало лише відсутність у акті підписів одного чи декількох членів комісії, а також невідповідність підготовленого Акту вимогам ДБНА.3.1-3-94.

     Також, в процесі роботи державної приймальної комісії та затвердження відповідного Акту виконкомом міської ради, не порушувалось питання щодо виникнення чи підтвердження майнових прав будь-якої особи на об'єкт нерухомого майна.

     В даному випадку, в Акті державної приймальної комісії з прийняття до експлуатації будівлі кафе «Зелений Кут», в якості представника замовника будівництва та організації, яка виконувала будівництво, було включено директора ПП «Золушка»ОСОБА_13

    Факт проведення будівельних робіт, а також первинна приналежність вказаного майна до березня 2000 р. ПП «Золушка»представником позивача не спростовується.

     Таким чином, у виконавчого комітету Донецької міської ради були всі законні підстави для прийняття рішення від 25.04.2000 р. № 129/18.

     Заяву про уточнення позову представник позивача подав до суду після проведення судового засідання по вказаній справі та після початку розгляду справи по суті, що є прямим порушенням вимог процесуального законодавства.

      Крім того, фактично, підставою для звернення до суду стали певні дії КП «БТІ м. Донецька», через що у позивача виникли певні труднощі у проведенні державної реєстрації права власності на майно, придбане за результатами торгів на Донецькій товарній біржі.

     Як видно із матеріалів справи, право власності позивача на спірний об'єкт незавершеного будівництва виникло у нього на підставі укладеного правочину та рішення Ленінського районного суду від 30.09.2005 р. При чому, факт введення спірної будівлі до експлуатації саме ПП «Золушка»було відображено в описовій частині рішення. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

     В судовому засіданні представник третьої особи –КП БТІ міста Донецька  -Жуковський Я.А., діючий на підставі довіреності заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити.

     Представник третьої особи –ПП «Золушка» Скутельник О.І., діюча на підставі довіреності також заперечувала проти задоволення позову, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

     Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

     Судом встановлені наступні обставини.

    25 квітня 2000 року виконкомом Донецької міської ради  було прийнято рішення №129/18 про затвердження акту державної технічної комісії про прийом до експлуатації закінченого  будівництвом кафе з реконструкцією остановочного  павільйону по вул. Купріна, 23а в Ленінському районі.

    Згідно вказаного рішення, державна технічна комісія провела перевірку виконання  загально будівельних, сантехнічних та електромонтажних  робіт по закінченого  будівництвом кафе з реконструкцією остановочного  павільйону по вул. Купріна, 23а в Ленінському районі, виконаному за рахунок коштів ПП «Золушка»та встановлено, що всі загальнобудівельні, сантехнічні, електромонтажні роботи виконані у відповідності з узгодженим проектом та технічними умовами.

     Внаслідок чого, вказаним рішенням  виконавчого комітету Донецької міської ради  від 25.04.2000 року за №129/18 було затверджено акт державної технічної комісії від 21.04.2000 року про прийом до експлуатації закінченого будівництвом  кафе, загальною площею 89,9 кв.м. з реконструкцією остановочного павільйону по вул. Купріна, 23а  в Ленінському районі міста Донецька.

   В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що вказане рішення є протиправним, вказані обставини не викладені та не стверджені  доказами позивачем.

   В той же час, як встановлено в судовому засіданні, на момент прийняття оскаржуваного рішення виконкому Донецької міської ради №129/18 від 25.04.2000 року, порядок прийняття до експлуатації завершених будівництвом об’єктів нерухомого майна визначався відповідно до ДБН А3.1-3-94 «Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів. Загальні положення».

   Так, відповідно до положень зазначеного ДБН, прийняття до експлуатації закінченого будівництвом чи реконструкцією об'єкта здійснювалось за рішенням відповідної державної приймальної комісії, яке відображалось в Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації встановленого зразку.

   Вказаний порядок було дотримано при прийнятті рішення виконкому Донецької міської ради від 25.04.2000 року за №129/18.

   Підставою для відмови у затвердженні актів приймальних  комісій передбачено лише відсутність у акті підписів одного чи декількох членів комісії, а також невідповідність підготовленого Акту вимогам ДБНА.3.1-3-94., в зв’язку з чим суд приходить до висновку що рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 25.04.2000 року за №129/18  винесено на законних підставах з дотриманням  встановленого законом порядку.

    Що стосується посилань позивача на те, що ПП «Золушка»не могло вважатися замовником  будівництва  приміщення кафе «Зелений кут», через відсутність відповідного дозволу та майнових прав на вказаний об’єкт, то суд ставиться до них критично, тому що це не є предметом  розгляду  адміністративного позову, оскільки є спором про право та не свідчить про неправомірність рішення виконкому від 25.04.2000 року №129/18, оскільки оскаржуване рішення вирішувало можливість експлуатації  і будівництва приміщення кафе, а не встановлювало власника.

    Виходячи з викладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6  - ОСОБА_1 до виконавчого комітету Донецької міської ради, треті особи –КП БТІ міста Донецька, приватне підприємство «Золушка»  про визнання рішення незаконним необхідно відмовити.  

    На підставі 163-164 КАС України та керуючись ст. 17, 19, 49, 50,  158, 159,160, 161 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6  - ОСОБА_1 до виконавчого комітету Донецької міської ради, треті особи –КП БТІ міста Донецька, приватне підприємство «Золушка» про визнання рішення незаконним -  відмовити.

    Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька Л. І. Переверзева