Справа № 2-20/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року м. Димитров

Дмитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Перекупка І. Г.,

при секретарі Мушинської М. В., Мутелиці Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6,

представник третьої особи Комунального підприємства "Служба єдиного замовника"

Пахомової В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про захист права власності та

виселення з жилого приміщення а також зустрічного позову ОСОБА_5

до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною про

визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про захист права власності та виселення з жилого приміщення. В обгрунтування позовних вимог вказав, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 19 квітня 1994 року № 2/13-379, виданого Виробничим об’єднанням «Красноармійськвугілля» йому належить по праву спільної сумісної власності двокімнатна квартира, загальною корисною площею 37, 2 квадратних метрів, в тому числі житловою площею — 25, 5 квадратних метрів, що розташована в АДРЕСА_1 Своє право власності на 1/2 частину житлової квартири він зареєстрував, як того вимагає чинне законодавство, в БТІ м. Димитрова 08 січня 1994 року за реєстровим № 5 в книзі № 20 р. стор.61., що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про право власності на житло від 19.04.1994 року № 2/13-379, виданого Виробничим об’єднанням «Красноармійськвугілля». Право власності на спадщину, яка складалася з іншої 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за позивачем рішенням Димитровського міського суду від 08 січня 2008 року, та зареєстровано в БТІ м. Димитров, що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 02 лютого 2008 року. В квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований тільки позивач, як власник житлової квартири, що підтверджується відомостями довідки з місця мешкання, виданої комунальним підприємством «Служба єдиного замовника» від 17 липня 2008 року, який здійснює оформлення документів реєстрації за містом проживання громадян у комунальному житловому фонді, виконуючи функції сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Димитровського MB УМВС України. Згідно довідки КП «СЄЗ» від 17 липня 2008 року, складеної за участю мешканців будинку, ОСОБА_5 мешкає в квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 01 жовтня 2005 року. 01 жовтня 2005 року відповідач вселилася до квартири АДРЕСА_1 обіцяючи протягом одного місяця укласти зі мною договір купівлі -продажу квартири та посвідчити його у Димитровській нотаріальній конторі. Однак, в

обумовлений між позивачем та відповідачкою строк, відповідачка відмовилася сплатити позивачеві кошти за квартиру і оформити нотаріально договір купівлі-продажу квартири. Звільнити займане приміщення відповідач після спливу обумовленого строку відмовляється і продовжує проживати в АДРЕСА_1 на час подання позовної заяви до суду. Більш того, відповідач позбавляє позивача його законного права користуватися зазначеною житловою квартирою, змінила вхідний замок, чим чинить перешкоди у доступі в квартиру, порушуючи його право власності. Відповідач не є членом сім’ї позивача, письмової згоди на вселення відповідачки до житлової квартири позивач не надавав, в квартирі відповідач не зареєстрована. На спроби відповідача зареєструватися в квартирі, позивач своєї згоди не надав. Між позивачем, та відповідачем не укладався будь-який письмовий договір найму(оренди) жилого приміщення у його квартирі. Відповідач не здійснює, та не виконує зобов’язання по сплаті комунальних послуг. Усі витрати по утриманню квартири, та сплата комунальних послуг здійснюється безпосередньо позивачем. До того ж, позивач відмічає, що він перебуває у юридичному шлюбі з ОСОБА_3, який зареєстровано 21 грудня 2007 року (Запис у реєстрі № 486) і відповідач створює для нього умови, за якими спільне проживання з дружиною є неможливим. Наведені обставини дають право позивачу вимагати виселення відповідача з житлової квартири АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що 29 жовтня 2005 року між нею та позивачем по справі, ОСОБА_9 відбулася угода, відповідно якої, ОСОБА_9 передав її у власність, а вона прийняла квартиру АДРЕСА_1. Вказану квартиру вона з ОСОБА_1 домовились що купить за 5 000 (п’ять тисяч гривень) із яких 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві гривень) вона передасть безпосередньо ОСОБА_9 у час нотаріального посвідчення договору, а 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень) вона сплатить за борги за комунальні послуги по цій кварті. ОСОБА_9, з свого боку, зобов’язався оформити відповідні документи на квартиру, а саме документи про прийняття спадщини на цю квартиру, свідоцтво на прийняття спадщини, зареєструвати його у бюро технічної інвентаризації, та оформити їх угоду у установленому законом порядку - нотаріально. З свого боку вона частково виконала умови їх усної угоди та сплати боргу за комунальні послуги за цю квартиру, але ОСОБА_9 ухилявся від виконання нашої угоди та значний час не оформлював вищевказані документи. Вона була вимушена оформляти ці документи самостійно та витрачати на це свої кошти. Коли вищевказані документи на квартиру були готові, вона стала казати відповідачу по справі про необхідність виконання з його боку умов домовленості. Але відповідач став відмовлятись від виконання своїх обов’язків. Відповідачка вважає, що угода купівлі продажу є дійсною та вона має право власності на цю квартиру з наступних підстав - з свого боку вона виконала обов’язки відповідно до їх угоди, а ОСОБА_9 ухиляється від укладення його у нотаріальній формі. Крім цього необхідно сказати, що підтвердженням цих обставин є і те що я значний час мешкаю у цій квартирі. Так, відповідно до довідки від 29 серпня 2008 року, наданої «Службою єдиного замовника» вона мешкає в цій квартирі. Відповідно до документів, які вона надала до суд, між нею та балансоутримувачем будинку укладено договір на надання житлово-комунальних послуг і вона регулярно сплачує ці послуги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про захист права власності та виселення з жилого приміщення підлягає задоволенню а зустрічний

позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною про визнання права власності не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про власність № 2/13-379 від 19 квітня 1994 року виданого Виконавчим об’єднанням «Красноармійськвугілля» квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1. Квартира двокімнатна, загальною корисною площею 37, 2 квадратних метрів, в тому числі житловою площею — 25, 5 квадратних метрів, (а. с. 10)

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 (а. с. 12-14)

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

На підставі рішення Димитровського міського суду від 08 січня 2008 року за за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_1, яка залишилися після смерті ОСОБА_10. (а. с 11).

Згідно довідки Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 на підставі: 1/2 частини квартири - свідоцтво про право власності на житло від 19 квітня 1994 року № 2/13-379, виданого Виробничим об’єднанням «Красноармійськвугілля» та 1/2 частки квартири на підставі рішення Димитровського міського суду від 08 січня 2008 року, яка залишилися після смерті ОСОБА_10. (а. с. 56)

Згідно паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_1 останній зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 23 березня 1993 року (а. с. 6-8)

З змісту розписки від 29 жовтня 2005 року, написаною чоловічою рукою, свідчить, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 для ремонту, як майбутній власниці квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 24)

Згідно Свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 21 грудня 2007 року про що у книзі реєстрації шлюбів відділу реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 486 від 21 грудня 2007 року (Свідоцтво Серія НОМЕР_1) (а. с. 18).

23 липня 2008 року між КП «СЄЗ» в особі директора ОСОБА_12 з одного боку та ОСОБА_1 з другого боку, що мешкає в будинку АДРЕСА_1 було укладено договір на надання житлово-комунальних послуг № 2712 (а. с. 98 -101)

Згідно довідки «Служби єдиного замовника» від 17 липня 2008 року ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 мешкає без реєстрації (а. с. 15)

Згідно паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_5 остання в період з 2000 по 2009 роки була зареєстрована за адресами: АДРЕСА_4 (з 14 березня 2001 року по 17 травня 2001 року) та за адресою АДРЕСА_2 (з 15 вересня 2006 року по 15 квітня 2008 року) 3 03 грудня 2008 року на день винесення цього рішення зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (а. с. 26 - ЗО, 214 - 216)

Згідно довідки Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, власниками будинків за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_13 та АДРЕСА_3 є ОСОБА_14, (а. с. 226)

Згідно паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження остання в період з 2000 по 2009 роки була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (з 15 вересня 2006 року по 15 квітня 2008 року) На день винесення цього рішення вважається без певного місця мешкання (а. с. 34 - 35)

14 березня 2008 року між КП «СЄЗ» в особі директора ОСОБА_12 з одного боку та ОСОБА_5 з другого боку, що мешкає в будинку АДРЕСА_1, було укладено договір на надання житлово-комунальних послуг № 809 (а. с. 52 - 55).

Цивільним кодексом України передбачено, якщо укладенню договору передують тривалі переговори сторін, сторони можуть бути зацікавлені у встановленні певних гарантій щодо укладення договору, функцію такої гарантії може виконувати попередній договір. Диспозицією ст. 635 ЦК України попереднім визнається договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно розписки від 29 жовтня 2005 року, написаною, як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, свідчить, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 для ремонту, як майбутній власниці, до повного оформлення документів на її ім’я, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Дану розписку суд не може прийняти як документ, на підставі якого можна було вважати укладеним попередній договір, так як дана угода не посвідчена нотаріально, як того вимагає чинне законодавство.

Крім того, за змістом ст. ст. 182, 210 Цивільного кодексу України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації, у зв’язку із чим право власності виникає з моменту державної реєстрації відповідно до чинного законодавства України. Згідно довідки Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 на підставі: 1/2 частини квартири - свідоцтво про право власності на житло від 19 квітня 1994 року № 2/13-379, виданого Виробничим об’єднанням «Красноармійськвугілля» та 14 частки квартири на підставі рішення Димитровського міського суду від 08 січня 2008 року, яка залишилися після смерті ОСОБА_10. Судом встановлено, що позовну заяву про захист права власності та виселення з жилого приміщення, ОСОБА_1 направив до Димитровського міського суду 18 серпня 2008 року, тобто протягом майже восьми місяців він вже був власником вказаної квартири але не захотів здійснювати угоду по продажу вказаної квартири ОСОБА_5 Згідно ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковими для неї.

Із змісту ст. 150 Житлового кодексу України, громадяни, що мають у приватній власності квартиру користуються нею для особистого проживання, та проживання членів їх сімей, та вправі розпоряджатися цією власністю за своїм розсудом.

За змістом ст. ст. 387, 391 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

За змістом ст. ст. 182, 210 Цивільного кодексу України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації, у зв’язку із чим право власності виникає з моменту державної реєстрації відповідно до чинного законодавства України.

Виходячи із змісту ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З урахуванням того, що вказана вище розписка, попередній договір не були оформлені неналежним чином і більше немає ніяких доказів щодо укладання цього договору, суд вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про захист права власності та виселення з жилого приміщення підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права власності задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 116, 150 Житлового кодексу України, ст. ст. 14, 182, 210, 386, 387, 391, 635, 657 Цивільного кодексу України, керуючись статями 3, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про захист права власності та виселення з житлового приміщення задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 у квартиру АДРЕСА_1 Донецької області, загальною площею 37, 2 м2 в тому числі житловою площею 25, 5 м2, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19 квітня 1994 року № 2/13-379.

Виселити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 з житлової квартири АДРЕСА_1 Донецької області без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду.

В задоволенні інших вимог сторін відмовити

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.