Справа № 2-499/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Мотивоване

23 квітня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого -судді Наумик О.О., при секретарі Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.02.2009 р. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в сумі 1.1850 грн., пославшись на те, що 29.05.2009 року відповідач взяв у нього в борг 13.000 грн.

Свої боргові зобов’язання відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України відповідач оформив розпискою, у якій обговорено, що відповідач зобов’язався виплачувати борг частинами по 1.148 грн. щомісяця, починаючи з 30.05.2008 p., із зазначенням терміну повного виконання відповідачем боргових зобов’язань 10.03.2009 р.

30.05.2008 р. відповідач виплатив йому в рахунок боргу 1.150 грн. Однак надалі відповідач ухиляється від погашення заборгованості.

Вважає, що на підставі п.2 ст. 1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Залишок суми боргу складає 11.850 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав за наведених у позовній заяві підстав.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала частково, пояснивши, що позивач і її син разом взяли грошовий кредит. Про це їй стало відомо через 2 місяці. Вони зробили перший внесок в сумі 1.150 грн. А потім позивач став приїздити до них та погрожувати їм. Вона злякалась погроз позивача і взяла на себе боргове зобов’язання. У рахунок боргу вона передала позивачу автомобіль, який той оцінив у 5.000 грн. Тож виплата боргу нею не прострочена.

Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази по справі, суд дістає наступних висновків:

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частками, то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.

Згідно розписки ОСОБА_2 відповідачка 29.05.2008 р. взяла в борг у ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 13.000 грн., яку зобов’язалася повертати частками по 1.148 грн. щомісяця, починаючи з 30.05.2008 р., та остаточно повернути борг до 10.03.2009 р.

30.05.2008 р. ОСОБА_2 в рахунок боргу передала ОСОБА_3 1.150 грн. Ця обставина підтверджена сторонами.

Неповернута на час розгляду справи сума боргу складає 11.850 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо повернення боргу у значно більшій сумі - 1.150 грн. і автомобіля вартістю 5.000 грн., оскільки ці ствердження не забезпечені відповідними доказами.

Таким чином суд дістає висновку, що відповідач (позичальник) в порушення договору позики не повернув позивачу (позикодавцю) суму боргу, яка станом на час ухвалення рішення у справі склала 11.850 грн. і яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Також згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем судові витрати: по оплаті судового збору - 118 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 30 грн., а всього - 148 грн. 50 коп.

На підставі ст. 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 11.850 грн., а також судові витрати в сумі 148 грн. 50 коп.

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.