№ 2a-504

 2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

08 травня 2007 року                                                       Івано-Франківський міський суд

в складі: головуючого-судді                                           Перегінець Л.В.

секретаря                                         Стефанів Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на неправомірні дії по відмові в призначенні пенсії по втраті годувальника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на неправомірні дії по відмові призначити пенсію по втраті годувальника та провести у зв"язку з цим її перерахунок, оскільки після смерті чоловіка , який отримував довічне грошове утримання , має право згідно ст.37 ЗУ „ Про держану службу" як особа, яка пербувала на його утриманні перейти на пенсію по втраті годувальника та на отримання 70% його грошового утримання як пенсію.

В судовому засіданні представник позивачки вимоги позову підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд винести рішення, яким визнати відмову УПФ України в м.Івано-Франківську - незаконною і зобов'язати призначити позивачці пенсію по втраті годувальника в порядку предбаченому ст.37 ЗУ „ Про державну службу" .

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечує. Вважає, що підстав для її переводу на пенсію по втраті годувальника згідно ст.37 ЗУ „ Про держану службу" немає, оскільки чоловік позивачки вийшов на пенсію до введення в дію зазначеного закону та отримував утримання відмінне за своїм змістом від пенсії державного службовця. Позивачка може претендувати на перевід на пенсію по втраті годувальника на загальних підставах.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб № 19 (а.с.5) позивачка та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.05.1952 р.

Згідно свідоцтва про смерть (а.с.4) ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, будучи на той момент пенсіонером та отримував довічне грошове утримання як суддя згідно ЗУ „ Про статус суддів" згідно довідки управління юстиції області № 03-16/798 від 07.05.07р.

Відповідно до довідки органу пенсійного забезпечення (а.с.6) пенсія позивачки складає 403,92 грн.

Після смерті чоловіка, 22.03.07р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення їй перерахунку пенсії в зв"язку з втратою годувальника на пенсію іншого виду.

Листом від 23.03.2007 року за № 72/5-8 в такому проханні позивачці було відмовлено.

Згідно ст.37 ЗУ „ Про державну службу" у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне

2

пенсійне страхування, з урахуванням норм частини п'ятої цієї статті, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною восьмою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала пенсію за цим Законом.

Згідно ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

За п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачка відноситься до переліку осіб, які визнаються непрацездатними членами сім'ї померлого.

Згідно ст.43 ЗУ „ Про статус суддів" судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки з часу набрання чинності ЗУ „ Про статус суддів" отримував довічне грошове утримання як суддя у відставці, яке за своїм характером згідно наведеної статті, прирівнюється до пенсії державного службовця. Тому, враховуючи те, що позивачка є непрацездатним членом сім'ї померлого, вона має право на перевід на пенсію згідно ст.37 Закону „ Про державну службу".

Заперечення відповідача щодо того, що чоловік позивачки вийшов на пенсію до набрання чинності ЗУ „ Про державну службу", в даному випадку, підставою для відмови в позові бути не може з наведених вище мотивів.

На підставі ст.ст.37, 38, 46 ЗУ „Про пенсійне забезпечення", ст.36 ЗУПро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.37 ЗУ „ Про державну службу", ст.43 ЗУ „ Про статус суддів" та керуючись ст.ст. 6,17,159,160,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на неправомірні дії по відмові в призначенні пенсії по втраті годувальника - задоволити.

Відмову Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо призначення пенсії позивачці по втраті годувальника та проведення у зв"язку з цим перерахунку визнати незаконною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника в розмірі 70 відсотків відповідно до ст.37 ЗУ „ Про державну службу" з часу звернення - 22.03.07р. виходячи з довічного грошового утримання Безтільного Івана Михайловича.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду (адреса: м.Львів, вул.Чоловського, 2) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.