№ 2а-1177/11  

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                   

15 березня 2011 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді  - Пашнєва В.Г.          

при секретарі            - Алімурадовій Т.Я.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення зазначивши, що постановою серії АХ1 № 042836 від 11.01.2011 р., винесеною інспектором ДАІ прапорщиком міліції Доля В.Д., було накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У протоколі серії АХ1 № 171880 від 11.01.2011 р. зазначено, що позивач о 17.35 год. 11.01.2011 р. керував автомобілем Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1  рухався по вул.. Полтавський шлях, перед перехрестям з пл. Пролетарська в м. Харкові, перетнув лінію світлофора на заборонений (червоний) сигнал світлофора, виїхав за лінію перехрестя, чим порушив п. 8.10 ПДР України.

Вважає дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу незаконними, необґрунтованими та безпідставними, оскільки, коли він правил дорожнього руху не порушував. Просить суд скасувати оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього штрафу у розмірі 450 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи, наведені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неприбуття суду не повідомив.

У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

 У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який  видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта  прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Судовим розглядом встановлено, що постановою серії АХ1 № 042836 від 11.01.2011 р., винесеною інспектором ДАІ прапорщиком міліції Доля В.Д., було накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. за те, що ОСОБА_1 о 17.35 год. 11.01.2011 р. керував автомобілем Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1  рухався по вул.. Полтавський шлях, перед перехрестям з пл. Пролетарська в м. Харкові, перетнув лінію світлофора на заборонений (червоний) сигнал світлофора, виїхав за лінію перехрестя, чим порушив п. 8.10 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП України порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно  пункту  8.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 N 1306, із змінами і доповненнями, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП  доказами  в справі  про адміністративне правопорушення,  є будь-які  фактичні дані, на основі  яких  у визначеному  законом порядку  орган (посадова особа) встановлює наявність  чи відсутність   адміністративного правопорушення, винність  даної особи  в його вчиненні  та інші обставини , що мають  значення  для правильного  вирішення справи. Ці данні  встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до  адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями  технічних  приладів  та технічних  засобів, що мають  функції  фото- і  кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і  кінозйомки,  відеозапису , які  використовуються  при нагляді  за виконанням  правил норм  і стандартів, що  стосуються  забезпечення  безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Доказів того, що позивач порушив п. 8.10  Правил дорожнього руху відповідачем у судове засідання не надано, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, відповідачем при складанні протоколу та винесенні постанови, в порушення ст. 256, 288 КУпАП не були об'єктивно встановлені всі обставини дорожньої обстановки, не були враховані докази по справі, пояснення позивача у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ситуації, яка склалася, не були допитані свідки, які бачили порушення Правил дорожнього руху з боку позивача, а також не вбачається, як при розгляді справи та накладенні стягнення відповідачем враховано особу притягає мого, ступінь його вини та обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.

Отже, оскільки відповідачем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд дослідивши докази у справі, дійшов до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 19, 71, 159, 160-164 КАС України, ст. 122, ст. 288, 289, 293 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії АХ1 № 042836 від 11.01.2011 р. - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

                             Суддя                                                                      В.Г. Пашнєв