РІШЕННЯ                                         Справа№2-3

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ                                     2007 року

27 квітня 2007 року                                      Віньковецьцький районний суд Хмельницької

області в складі:

головуючого - судді       ТРОХИМЧУКА О.О,

при секретарі                       СІКОРСЬКІЙ В.О,

За участю прокурора адвоката

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до актового запису № 3 між ОСОБА_1та ОСОБА_211 червня 1993 року був зареєстрований шлюб, який, відповідно до актового запису № 52 від 15 серпня  2003 року було розірвано.

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розподіл спільного майна подружжя. Вказала, що за період спільного проживання із ОСОБА_2. придбали житловий будинок із надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1 Нетечинці Віньковецького району, 2 корови, дві свині, цукру 9 мішків450 кг), одну тону зерна, меблевий гарнітур " Прихожа", кухонний меблевий гарнутур, телевізор, диван, тумбочку, занавіски, коврик, доріжку, шини до задніх коліс трактора Т 40 - 2 штуки.

В ході судового засідання позивачка змінила та доповнила позовні вимоги і просить виділити їй : одну корову( 2000 гр.), одну свиню ( 1500 гр.), цукор 225 кг, 0,5 тони зерна, мебельний гарнітур " Прихожа" - 560 гр, телевізор" Весна" (400 гр.), тумбочку (100гр), одну шину до заднього колеса трактора Т-40 (700 гр), коврик 2,5м х 5,5 м (300 гр), доріжку 5,5м х 1.1м(60гр), 460 гр. за здане молоко, враховуючи що із загальної суми отриманих за молоко коштів (113 гр 64 коп.) вона отримала 136 гр, фотоапарат , а також стягнути половину вартості домоволодіння, що в АДРЕСА_1в розмірі 12 000( дванадцять тисяч) гривень.

В підтвердження позовних вимог позивачка пояснила, що в період шлюбу чоловік придбав в КСП " Поділля" незавершений будівництвом будинок. Після його придбання за рахунок спільних коштів та допомоги батьків будинок був добудований, став придатним для проживання і значно зріс в ціні. Однак в грудні 2003 року ОСОБА_2, з допомогою батьків даний будинок розібрали, залишивши в такому стані, в якому він був придбаний в КСП. Домоволодіння з врахуванням понесених затрат на його добудову вона оцінює в 24 000 гривень. В зв"язку із тим, що на даний час будинок не придатний для проживання вона просить стягнути на її користь лише компенсацію за Уг частину його вартості.

Представник відповідача - його мама ОСОБА_3в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнала і пояснила, що будинок добудовувала вона з чоловіком, витрачали на це свої кошти .

Крім цього, пояснила, що вказані позивачкою речі дійсно були забрані сином, однак зазначила слідуюче : одну теличку вона подарувала сину на день народження, поросята також купувала дітям вона, зерно було згодоване свиням, а 3-4 центнери було залишено в господарстві для позивачки. Меблеві гарнітури та диван син також купив за її гроші, гроші на колеса до трактора давав батько ОСОБА_2, так як саме в його власності перебував трактор Т-40, заперечує також щодо вимоги про компнсацію 420 гривень за здане молоко, так як з травня 2003 року позивачка не проживала в даному господарстві і за худобою не доглядала. Щодо іншого майна, вказаного позивачкою, то представник відповідача зазначила, що в період подружнього життя її син - відповідач у справі позичив для батька дружини 400$ США для купівлі автомобіля. В зв"язку із тим, що борг повернутий не був відповідач змушений був перепозичати гроші, спродувати худобу і інше майно, щоб повернути людям борг та відсотки.

Також представник відповідача просить включити в масу спільнонажитого майна подружжя слідуюче майно, яке позивачка забрала собі : холодильник (800гр.), пральну машину (360гр), пилосос (80гр.),диван ( 450 гр), шафу для одягу (300 гр), стіл (90гр.), тюль 4 метри (60гр), три шерстяні ковдри (180гр), коврик 2м х Зм (210 гр).

Відповідач ОСОБА_2. в останнє судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений судовою повісткою через членів сім'ї в порядку,

передбаченому ч.З ст. 76 ЦПК України.

Судом до справи в якості відповідачів також були залучені ОСОБА_4та ОСОБА_5.

ОСОБА_4, суду пояснив, що відповідно до біржової угоди від 25 листопада 2000 року він придбав у сина - ОСОБА_2незавершений будівництвом будинок, який є предметом спору. Хоча за рішенням суду від 11 грудня 2003 року дана угода і була визнана недісною, однак ОСОБА_2, не повернув ОСОБА_4, гроші за даний будинок, а тому він ( ОСОБА_4 ) вважає дане домоволодіння своєю власністю , про що і подав довідку МКП " Інвентарбюро" від 18 жовтня 2005 року про те, що даний будинок рахується за ним. Крім того, ствертджує, що затрати на добудову цього будинку ніс він, а не його син та невістка.

Як відповідач, ОСОБА_3дала аналогічні покази.

Допитавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 11 червня 1993 року між сторонами в справі був укладений шлюб, від якого народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1народження та син ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_2народження.

За період шлюбу подружжям було придбане слідуюче майно : дві корови, дві свині, цукор 9 мішків ( 450кг), 1 тонна зерна, мебельний гарнітур " Прихожа" , кухонний мебельний гарнітур, телевізор " Весна" , тумбочка, два дивани, занавіски 8м., набір ринв, карнізи, коврик 2,5м х 5,5 м , доріжку 5,5м х 1.1м , холодильник , пральна машина, пилосос, шафа для одягу , стіл , тюль 4 метри , три шерстяні ковдри , коврик 2м х Зм , кошти за здане молоко в сумі 113 гр 64 коп., а також незакінчений будівництвом будинок, що в АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 22 КпШС України ( 1969 року), ст. 60 СК України та чЗ ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності

Визначаючи саме це майно як спільне майно подружжя, суд враховував, що сторони не заперечують як наявність даного майна у подружжя в період їх спільного проживання, так і його вартість. Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача про те, що гроші на вищевказане нею майно сину давала вона, оскільки такі пояснення не підтверджуються ні угодами, ні іншими доказами. Не зважаючи на заперечення представника відповідача щодо такого майна як пшениця, коштів за здане молоко, суд знаходить включити їх до спільного майна подружжя із слідуючих підстав. Позивачка з травня 2003 року в силу сімейних обставин що склались разом з дітьми перестала проживати в даному господарстві, а тому пшеницю не брала і, крім того, суду не представлено доказів того, що відповідач повідомив позивачку про те, що залишив їй пшеницю в амбарі. Що стосується коштів за здане молоко, то, не зважаючи на вимушене окреме проживання із відповідачем, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, перебували на той час в шлюбі і ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 60 СК України виконувала свої сімейні обов'язки, доглядаючи за дітьми. Також суд знаходить визнати об"єктом права спільної сумісної власності подружжя одну із корів, яка ще теличкою була подарована ОСОБА_2, його батьками , оскільки, відповідно до ст. 62 СК України , внаслідок спільних трудових затрат подружжя істотно збільшилась її вартість.

Суд знаходить виключити із спільного майна подружжя дві шини до трактора Т-40, на суму 1400 гивень , оскільки в суді було встановлено, що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини ОСОБА_4належить трактор Т-40, 1977 року випуску, що узгоджується із його показами, показами представника відповідача про те, що він дав гроші і попросив сина купити шини до трактора. Інших доказів належності даних шин подружжю позивачка суду не надала.

Враховуючи, що на час звернення до суду сторони фактично провели між собою розподіл рухомого майна, а також те, що частина даного майна на даний час у сторін відсутня, суд знаходить за можливе залишити сторонам у власності таке майно, компенсувавши іншій стороні надлишкову його вартість, виходячи із змісту ст.364 ЦК України та враховуючи принцип рівності часток, відповідно до ч.1 ст. 70 СК України

Визначаючи вартість спільного майна подружжя , суд враховував як позицію сторін, так і письмові докази. Суд знайшов за можливе визначити вартість слідуючого спільного майна подружжя, виходячи із оцінки його однією із сторін, яка не оспорювалась другою стороною, а саме : холодильник (800гр.), пральну машину (360гр), пилосос (80гр.),диван (

450 гр), шафу для одягу (300 гр), стіл (90гр.), тюль 4 метри (60гp), три шерстяні ковдри (180гр), коврик 2м х Зм (210 гр). , мебельний гарнітур " Прихожа" - 560 гр, кухонний мебельний гарнутур (800гр)„ диван ( 500гр), телевізор " Весна" (400 гр.), тумбочку (100гр), занавіски -8метрів (100гр), набір ринв (250гр), карнізи (150гр), коврик 2,5м х 5,5 м (300 гр), доріжку 5,5м х 1,1м(60гр).

Визначаючи вартість іншого майна суд враховує: загальну вагу двох корів ( 557кг) та вартість одного кілограма живої ваги ВРХ - 2 гр 50 коп, загальну вагу двох свиней (154 кг) та вартість одного кілограма живої ваги - 3 гр 50 коп, вартість одного кілограма цукру (2 гр 70 коп), вартість 1 тонни зерна пшениці 6 класу (650 кг.) та офіційний курс долара США -505,00 гр. за 100 доларів США.

Вирішуючи питання про компенсацію позивачці половину вартості будинку, що в АДРЕСА_1в розмірі 12 000( дванадцять тисяч) гривень суд враховує слідуюче.

Згідно із ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості за його згодою. Відповідно до ч.4 ст. 71 СК України присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.

Згідно із ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Відповідно до біржової угоди купівлі - продажу незавершеного будівництва жилого

будинку від 16 червня 2000 року ОСОБА_2придбав у КСП "

Поділля"" незакінчений будівництвом жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, за що сплатив 2482 гривні.       Згідно                                                                                                                      із            висновком

начальника МКП " Інвентарбюро" БРАТУХА В.В, відповідно до технічного опису станом на 16 червня 2000 року( тобто такого технічного стану, який є на даний час ) відсоток готовності будинку спірного домоволодіння складав 36%, а сараю - 20%. Тобто частка позивачки у незавершеному будівництві, по відношенню до вартості садиби в стані повної готовності, є незачною. Таким чином, з врахуванням обставин, що склались в питанні користування даним домоволодінням, а саме тією обставиною, що ним, фактично, користується лише відповідач, враховуючи вимогу позивачки про стягнення на її користь грошової компенсації за її частку в домоволодінні, суд знаходить за можливе задовільнити дану частину позовних вимог позивачки, залишивши дану незавершену будівництвом садибу у власності ОСОБА_2

В зв"язку із тим, що позивачка не представила суду доказів того які будівельні та оздоблювальні роботи були проведені та яка вартість цих робіт і, з врахуванням їх, відповідно всього домоволодіння, суд позбавлений можливості визначити належну до відшкодування суму з врахуванням збільшення варості домоволодіння. Відповідно до пояснення спеціаліста ОСОБА_8, методика визначення вартості будівельних матеріалів та виконаних будівельних робіт за відсутності можливості їх візуального обстеження - відсутня. За описом проведених будівельних робіт, наданим позивачкою, визначення їх вартості не представляється можливим. Сама позивачка відмовилась від проведення будівельно- технічної експертизи на предмет визначення вартості незавершеного будівництвом житлового будинку на даний час.

За таких обставин суд може визначити розмір компенсації виходячи лише із вартості цього будинку, яка була сплачена при його придбанні в 2000 році, в сумі 1241 гр.

Суд також враховує пояснення представника відповідача про те, що за згодою із позивачкою її син ОСОБА_2, позичив для свого тестя гроші в сумі 400 доларів США на придбання автомобіля/Даний борг він змушений був повертати,, здійснюючи інші позики та продаючи своє майно, в тому числі і те. на яке претендує позивачка. Сама ОСОБА_1, визнала цей факт і не заперечує щоб із належної їй компенсації за чатску в спільному майні подружжя була відрахована така сума.

Таким чином, суд знаходить залишити у власності ОСОБА_1майно холодильник, вартістю 800 гривень, пральну машину, вартістю 360 гривень, пилосос, вартістю 80 гривень, диван, вартістю 450 гривень, шафу для одягу, вартістю 300 гривень, Стіл, вартістю 90 гривень, тюль 4 метри, вартістю 60 гривень, -    Три шерстяні ковдри, на суму 180 гривень, коврик, розміром 2 на 3 метри, вартістю

210 гривень на загальну суму 2530 гривень , а у власності   ОСОБА_2-   мебельний гарнітур» прихожа», вартістю 560 гривень ,кухонний

меблевий гарнітур, вартістю 800 гривень, диван, вартістю 500 гривень, телевізор «

Весна» вартістю 400 гривень, тумбочку вартістю 100 гривень, занавіски ( 8 метрів),

на суму 100 гривень, набір ринв, на суму 250 гривень, Карнізи на суму 150 гривень,

коврик, розміром 2,5 м на 5,5 м, вартістю 300 гривень, доріжки, вартістю 60 гривень,

незавершену будівництвом садибу, що складається із будинку та мараю - гаража, в АДРЕСА_1вартістю

2482 гр.. на загальну суму 5702 гривні.

Різниця у вартості часток, за виключенням будинку, складає 690 гривень. Крім цього із ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1, половину вартості : двох корів -557 кг* 2гр.50 коп.= 1392 гр 50коп , двох свиней -154 кг * 3 гр 50 коп = 539 гр, цукру - 450 кг * 2 гр 70 коп = 1215 гр, зерна пшениці - 1 тонна * =* 650 гр.. а також 420 гривень за здане молоко, на загальну суму 2318 гр 25 коп, а також половину вартості домоволодіння в сумі 1241 гр . Також суд знаходить зменшити суму компенсації на 2020 гр (еквівалент 400 доларам США).

Керуючись ст.22, 28, 29, 31 КпШС ( 1969 року), 365, 368,372 ЦК України, 10, 60, 212 ЦПК України,

РІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовільнити частково. Визнати за ОСОБА_1право власності на :

·        холодильник, вартістю 800 гривень,

·        пральну машину, вартістю 360 гривень,

·        пилосос, вартістю 80 гривень,

·        диван, вартістю 450 гривень,

шафу для одягу, вартістю 300 гривень,

·        Стіл, вартістю 90 гривень,

·        тюль 4 метри, вартістю 60 гривень,

·        Три шерстяні ковдри, на суму 180 гривень,

·        Коврик, розміром 2 на 3 метри, вартістю 210 гривень

Визнати за ОСОБА_2право власності на :

·        мебельний гарнітур» Прихожа», вартістю 560 гривень

·        кухонний меблевий гарнітур, вартістю 800 гривень,

·        диван, вартістю 500 гривень,

·        телевізор « Весна» вартістю 400 гривень,

·        тумбочку вартістю 100 гривень

·        занавіски (8 метрів), на суму 100 гривень,

·        набір ринв, на суму 250 гривень,

·        Карнізи на суму 150 гривень,

·        коврик, розміром 2,5 м на 5,5 м, вартістю 300 гривень,

·        доріжки, вартістю 60 гривень

Стягнути із ОСОБА_2на користь ОСОБА_13601 гр 46 коп. як компенсацію за частку у спільній сумісній власності та 51 гр судових витрат.

В остальній частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.