Справа № 2-а-832/11  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                                                 м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області  Подопригора Л.  І.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про поновлення  пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як учаснику війни,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2011 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача,  мотивуючи свої вимоги тим, що вона   відповідно до Закону України № 3552-ХІІ  від 22 жовтня 1993 року „Про  статус  ветеранів  війни , гарантії  їх  соціального захисту”  є  ветераном війни  та праці  і відповідно  ст.14  цього закону  та доповнень  до  нього  № 458 /95-13 р.  від  23.11.1995 року та  № 488/95-13-р  від  22.12.1995  року  їй  повинна  виплачуватись  щомісячна  державна  соціальна  допомога  50%  мінімальної пенсії  за  віком.  В той же час підвищена  пенсія   на протязі  всього  періоду  з 01.01.2010 року  по  28.02.2011 року  виплачувалась  частково.  Тому, вона звернулася до суду та просила поновити пропущений нею з поважних причин строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року в сумі 3404 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 24.03.2011 року позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 року по 22.09.2010 року залишені без розгляду та відкрите скорочене провадження в частині позовних вимог  за період  з 23.09.2010 року по 28.02.2011 року.

                 З наданих позивачкою та відповідачем письмових доказів вбачається, що позивачці встановлений статус «Учасник вітчизняної війни», що стверджується її посвідченням (а.с.10), і вона отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач.

Представник відповідача в наданому запереченні позовні вимоги не визнав та зазначив, що до прийняття Закону України від 05.10.2005 року № 2939 –ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»розмір щомісячної державної допомоги учасникам війни повинен відповідати  50% мінімальної пенсії за віком, а після прийняття вищевказаного Закону, розміри зазначених підвищень до пенсій визначаються у відсотках від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється постановами Кабінету Міністрів України. Зокрема, з 01.12.2000 року постановою  №1686 від 10.11.2000 року встановлено розмір мінімальної пенсії за віком –18.10 грн., постановою від 03.01.2002 року №1, починаючи з 1 листопада 2003 року,  розмір мінімальної пенсії становить 19.91 грн. Після прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України не змінювалась та підлягає застосуванню при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Саме з цих позицій і була нарахована пенсія позивачці, що стверджується матеріалами справи, тому підстав для перерахунку їй пенсії  немає.

Оцінивши повідомлені позивачкою та відповідачем обставини, суддя вважає їх достатніми для прийняття постанови, та дійшов до наступного:

Виходячи зі змісту  ст. 3  та п.2 ч.1 ст. 17  КАС України відносини, що склалися  між позивачкою та відповідачем, є публічно-правовими.

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону  України «Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту,  що  діє з 1995 року учасникам  війни,  нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни,  пенсії, або  щомісячне  довічне  грошове  утримання   чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість пенсії,  підвищується  на 15  відсотків  прожиткового мінімуму  для осіб , які  втратили  працездатність,  іншим  учасникам  війни -  на 10  відсотків  прожиткового мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність.

Зміни  до  зазначеної  норми  не вносилися  та  останні  не  визнані  неконституційними, тому вони є обов’язковими для виконання. Рішення  Конституційного Суду  в Україні  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007,  на  підставі  якого  були   визнані  положення   окремих  законодавчих  актів щодо  обмеження  пільг  та  гарантій  громадян, такими   що  не відповідають  Конституції України, питання відносно учасників війни та учасників бойових дій не розглядалось. Фінансування наведених виплат здійснюється Державним бюджетом згідно чинного законодавства і в межах 10% від прожиткового мінімуму наведеної категорії громадян. Отже, її  посилання  на  виплату  щомісячного  підвищення  пенсії,  як  учаснику   війни,  виходячи  з  розміру  пенсії  за віком, є  необґрунтованими  та  безпідставними.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи  вище викладене,  суд  дійшов  висновку,  що  позовні  вимоги  задоволенню не  підлягають.

Керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 4,8,14  Закону України «Про  статус  ветеранів  війни, гарантії  їх соціального  захисту», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАС України,

П О С Т А  Н О В И В :

В позовних вимогах   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про п оновлення  пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як учаснику війни  - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

Суддя                                                                                                    Подопригора Л.  І.