АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-381 2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія інші - Михайленко В.Г.
Доповідач в апеляційній Інстанції - Бородійчук В.Г.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчука В.Г., Корнієнко Н.В.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня по справі за позовом ОСОБА_2 до Дмитрушківської сільської Ради Уманського району, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Дмитрушківської сільської Ради від 06 лютого 2006 року про затвердження акту розподілу земельних ділянок.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши апелянта, представника сільРади, судова палата, -
встановила:
ОСОБА_2. звернулась з позовом до Дмитрушківської сільської Ради Уманського району, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Дмитрушківської сільської Ради від 06 лютого 2006 року про затвердження акту розподілу земельних ділянок, посилаючись на те, що їй згідно договору купівлі-продажу від 01 червня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 належить житлова будівля (колишньої лікарні), розташованої в АДРЕСА_1.
22.06.2005 р. ОСОБА_1 отримала Державний акт від 12.06.2005 р. на право власності на свою земельну ділянку площею 0,2467 га. Під час її приватизації вона свідомо порушила встановлені землевпорядником межові знаки і встановила їх на власний розсуд, чим проігнорувала вимоги земельного законодавства. Внаслідок цього Постановою Уманського міськрайонного суду від 21.11.2005 р. вищезгаданий Державний акт від 12.06.2005 р. було скасовано.
Зазначена обставина зумовила для Дмитрушківської сільради необхідність нового розподілу земельних ділянок землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. з новим встановленням меж їх розташування.
Своїм Рішенням від 06.02.2006 р. Дмитрушківська сільська Рада затвердила акт розподілу земельних ділянок громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2. від 31.01.2006 p., залишивши за ОСОБА_2. земельну ділянку в розмірі 0,20 га (з посиланням на рішення сільської Ради НОМЕР_3.), а за ОСОБА_1 - 0,30 га (з посиланням на рішення сільської Ради НОМЕР_4).
Внаслідок затвердження вищезгаданого акту розподілу земельних ділянок громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2. від 31.01.2006 p., розташування цих ділянок не відповідає вимогам будівельних норм і правил (ДБН), протипожежним, санітарним нормам, іншим державним стандартам з питань будівництва, а також вимогам земельного кодексу України.
ОСОБА_1 на своїй земельній ділянці розпочала будівництво житлового будинку розміром 10 на 15 метрів без належного дозволу та задовго до Рішення Дмитрушківської сільської Ради від 06.02.2006 р. Внаслідок цього сільрада пристосовувала своє рішення під вже існуючі факти. Хоча не мала права цього робити, адже виїздом на місце працівниками Уманського РВ ГУМ НС встановлено, що будівництво ОСОБА_1 проводиться на відстані 3-х метрів від її будівлі, яка реконструюється під лікувальний заклад. А при третьому ступені вогнестійкості будівель відстань повинна бути не менше 8-ми метрів, як це передбачено таблицею № 1 додатку 3.1 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень».
Згідно припису Уманського районного відділу Головного управління МНС України в Черкаській області від 19.10.2005 р. за НОМЕР_2, Дмитрушківську сільську Раду зобов'язано розміщення земельних ділянок провести таким чином, щоб забезпечити протипожежну відстань між будинками не менше 8-ми метрів.
Відповідачем, тобто сільрадою, даний припис проігнорований.
В рішенні від 06.02.2006 р. Дмитрушківська сільська Рада, виділяючи громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі 0,30 га, посилається на Рішення сільської РадиНОМЕР_4. Але тим рішенням ОСОБА_1 отримувала земельну ділянку площею не 0,30 га, а 2467 га. Таким чином, Дмитрушківська сільська Рада наділила ОСОБА_1 зайвою площею, при чому за рахунок площі її ділянки. Крім іншого, зазначена обставина автоматично призвела і до невірно встановленої конфігурації меж суміжних ділянок.
Крім того, своїм Рішенням Дмитрушківська сільська Рада порушила вимоги ст.ст. 67, 91, 155 Земельного кодексу, що грубо порушила Закон України «про планування і забудову територій», а тому вважає, що Рішенням Дмитрушківської сільської Ради від 06.02.2006 p., яким затверджено акт розподілу земельних ділянок громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2. від 31.01.2006 p., як винесене з порушенням землевпорядних, будівельних, санітарних, протипожежних норм, а також вимог земельного законодавства, - не може породжувати законних правових наслідків, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Уманського міськрайонного суду від 19.06.2006 р. позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Дмитрушківської сільської Ради від 06.02.2006 р. про затвердження акту розподілу земельних ділянок громадян ОСОБА_2. та ОСОБА_1 від 31.01.2006 р. відповідно до АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Уманського міськрайсуду від 19.06.2006 р. як незаконну та необгрунтовану та постановити нове рішення суду, яким відмовити в позові ОСОБА_2.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду до скасування з постановленням нового судового рішення, так як висновки суду суперечать наявним по справі доказам.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. суд виходив з тих обставин, що відповідачем порушені будівельні норми, які істотно обмежили права позивачки, як власника нерухомості та землекористувача. Проте, такі висновки суду не відповідають дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи згідно заяви ОСОБА_1 від 27.05.2004 р. їй згідно рішення сільської ради від 10.06.2004 р. надана у власність земельну ділянку у розмірі 0,30 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (територія бувшого підсобного господарства Дмитрушківської лікарні) (а. с. 18).
Відповідно до заяви ОСОБА_2. їй рішенням сільської ради від 06.07.2005 р. надано у власність земельну ділянку у розмірі 0,20 га , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3.
Таким чином Дмитрушківська сільРада на законних підставах надала кожній із сторін земельну ділянку.
Свої вимоги ОСОБА_2. мотивує тим, що розпочавши будівництво, відповідачка порушує будівельні норми, проте не зазначає в чому акт розподілу земельної ділянки не відповідає вимогам закону.
Крім цього, з наявного висновку спеціаліста не вбачається порушень з боку відповідача.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
В мотивувальній частині судового рішення не зазначено, які саме права порушено, в чому полягає неправильність акту розподілу земельних ділянок, які порушено норми права при затвердженні даного акта Дмитрушківською сільською радою.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова не може залишитися в силі і підлягає до скасування. З наявних у справі доказів колегія судців вважає можливим постановити нове судове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
З наявних у справі доказів позивач не довела свої вимоги про те, що акт розподілу земельних ділянок порушує охоронювані законом права і інтереси. Доводи позивачки про те, що Вдовенко розпочала будівництво з порушенням будівельних правил не може служити підставою для скасування оскаржуваного акту розподілу земельних ділянок , оскільки рішення Дмитрушківської ради прийняте відповідно до вимог діючого законодавства. Розмір земельних ділянок сторін відповідає тим розмірам, які були затверджені рішенням сільської ради.
Крім цього колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена права звернутися у суд з позовом до ОСОБА_1 в разі, якщо нею буде порушено будівельні норми при будівництві будинку і тим самим будуть порушуватись її права.
А тому, керуючись ст. 202 КАС, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити. Постанову Уманського міськрайонного суду від 19 червня 2006 року скасувати. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України в місячний строк.