Справа №   1-69/11

                   В И Р О К                                                     

                  І М ' Я М      У К Р А Ї Н И                      

07 квітня 2011 року  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської       області в складі:  

                                     головуючої –судді Гордієць Л.В.

                                     при секретарі Олійник Ю.М.

                                     з участю прокурора Данченко О.М.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині   кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого повну середню освіту, раніше судимий 04.06.2002 року Ніжинським міськрайсудом за ч.3 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 19.12.2002 року Ніжинським міськрайсудом за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого за постановою  Машівського райсуду Полтавської області від 17.05.2005 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 27 днів позбавлення волі,   за ч.2,  ч.3 ст.185 КК України,

                                             В С Т А Н О В И В:   

В серпні 2010 року в нічний час ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, доводячи свої злочинні наміри до кінця прибув на територію господарства за адресою: АДРЕСА_2 де таємно проник на горище сараю, звідки повторно, вчинив крадіжку 50 кг цибулі, вартістю за 1кг цибулі –6 грн., що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після чого з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 300 грн.

26.11.2010 року близько 13 години ОСОБА_1 зайшов до будинку АДРЕСА_3 за місцем мешкання ОСОБА_3, якої на той час не було в будинку.В кухні на столі ОСОБА_1 помітив мобільний телефон марки “Нокіа – 6200”, сірого кольору, ІМЕІ –НОМЕР_1 і в нього виник умисел на його заволодіння.Скориставшись відсутністю в будинку ОСОБА_3 ОСОБА_1 повторно таємно викрав вказаний вище мобільний телефон вартістю 144 грн., в якому знаходилася сім картка мобільного оператора “Діджус”, вартістю 5 грн. із залишком на рахунку грошей в сумі 35 грн.,що належить ОСОБА_3 та з викраденим з місця скоєння злочину зник, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 184 грн.

В суді підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив скоєння ним злочину за обставин викладених вище.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд  визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, у них немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи  в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 повинен  відповідати за  ч.2 ст.185 КК України, як за умисні дії, що виразились в  в таємному викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_3 вчиненими повторно.

Також повинен відповідати за ч.3 ст. 185 КК України, як за умисні дії які виразилися в таємному викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_2,  поєднаними з проникненням в приміщення вчиненими повторно.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він щиро розкаявся в скоєному злочині, також враховує, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння щодо особи похилого віку, має негативну характеристику з місця проживання, раніше судимий, вважає за необхідне призначити покарання у вигляді арешту

          При цьому суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1 ст. 69 КК України та призначити покарання більш м'яке ніж передбачено санкцією ч.3 ст. 185 КК України, а саме:  у вигляді арешту.

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,-

                                                                               З А С У Д И В:           

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити покарання:

за ч.2 ст.185 КК України –3 (три) місяці арешту;

за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України –4 (чотири) місяці арешту.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття –4 (чотири) місяці арешту.

Строк відбуття покарання відлічувати з моменту фактичного затримання.

Речові докази: мобільний телефон марки  “Нокіа –6200”, сім картка мобільного оператора “Діджус”, які передані під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_3,  залишити в останньої.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду  Чернігівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя: