Справа 2 –а-1571/11

ПОСТАНОВА

       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                                                             м. Ніжин

          Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої  -  судді  Діденко  О.П.

  розглянувши у  порядку письмового провадження   справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до  управління  Пенсійного  фонду України  в м. Ніжині  Чернігівської області про визнання протиправними дій  та зобов»язання провести перерахунок та  виплату пенсії,  

В С Т А Н О В И В:

              Позивач  ОСОБА_1 у   позові зазначив, що він  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і його віднесено до 1 категорії  осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, та внаслідок захворювання, пов"язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом II групи,  але відповідачем, усупереч ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №  796-12,  пенсію   йому призначено у значно меншому розмірі,  у зв»язку  з чим   він  у січні 2011 року   звертався  до  відповідача  з  приводу  перерахунку  призначеної  пенсії, але  йому було відмовлено,  тому   просив визнати  протиправними дії  відповідача щодо  нарахування та виплати йому  пенсії у меншому, ніж передбачено законом розмірі, та протиправною  відмову   відповідача  у проведенні перерахунку пенсії ,    та зобов»язати відповідача  зробити перерахунок та виплату призначеної йому   щомісячної державної  пенсії у розмірі, не нижчому  8-и мінімальних пенсій  за віком  та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, за період з  14  вересня  2010 року по 14 березня  2011 року  з урахуванням отриманих ним  за цей період сум.

               В судове засідання позивач   ОСОБА_1 не з»явився, але письмово просив  розглянути  справу в його відсутність.

              Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але письмово відповідач  просив  розглянути справу без участі його представника, тому  суд  визнав можливим відповідно до  ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст. 41 ч.1 КАС України  фіксування судового засідання  за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідач надав  письмове заперечення проти позову,  у якому   позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, посилаючись  на те, що  позивач   перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Ніжині  і йому   призначено пенсію  по II -й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю,  відповідно  до ст.ст.49, 50, 54  закону № 796- 12.  Розрахунок пенсії  було проведено  за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування  яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з  розміру 19,91 грн. та з врахуванням Закону  України від 05.10.2006 року № 231-V, яким  було доповнено ст.67 Закону № 796-ХII частиною третьою, якою передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри пенсії, визначеної відповідно до ст.54 Закону України № 796-12, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, віднесеним до 1,2, 3 категорій, тобто розмір пенсії  до виплати не повинен бути меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року до ст.50,54 Закону України № 796-ХII внесені зміни з 01.01.2008 року і особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II-ї групи, щомісячна додаткова пенсія призначається у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  а державна пенсія по II -й групі інвалідності  для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році – у розмірі, не нижчому 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із  законом  про Державний бюджет України, і не може коригуватися  іншими нормативно-правовими актами.  З 01.01.2008 року (після внесення змін) у ст.54 закону № 796-12 виключено частину 4, в якій було зазначено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути  нижчими 10, 8 та 6 мінімальних пенсій за віком.  Розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  не може братися до  розрахунку пенсії позивачу, оскільки цим законом регулюються відносини, що виникають між суб»єктами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, тобто застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  Відповідно до ст.63 Закону  № 796-12 фінансування витрат, пов»язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету, і так як витрати для призначення та виплати пенсій відповідно до  вищезазначеного законодавством не передбачені, тому УПФУ в м.Ніжині не могло витрачати кошти на цілі, не передбачені законодавством. Вважає, що на майбутнє неможливо зобов»язати проводити виплати у зазначеному позивачем розмірі, оскільки відсутні факти  можливих порушень його пенсійних прав.   

           Дослідивши  письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до частини першої ст.46 Конституції  України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення  їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,  у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( №796- 12).

          Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону  (у редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року)   для інвалідів II-ї групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, державні пенсії не можуть бути  нижчими 8 мінімальних пенсій за віком,  а згідно  ст. 50  -  особам, віднесеним до 1 категорії,  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, зокрема інвалідам II-ї групи  –у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього ж закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

      Копією  довідки МСЕ-ЧНВ №256378 на а.с.13  підтверджується, що  позивач   є   інвалідом другої групи безстроково, а копією експертного висновку на а.с.14 підтверджується, що   його захворювання  пов»язано з виконанням  робіт по ліквідації аварії  на  Чорнобильській АЕС,  а відповідно до посвідчення  № 011090 та вкладки до нього № 012854 с на а.с.16,  він  є  постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи  1-ї категорії і має право на пільги, встановлені  Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №  796-12,  чого  письмово не заперечував і  відповідач, а тому він має право  на призначення щомісячної державної пенсії у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком,  та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  що передбачено  ч.4 ст.54 та ст.50 закону  №796- ХII. Наявність  зазначеного  права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується  ст.46 Конституцією України.    

                Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними  актами, суд приходить до висновку, що  при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина  четверта статті 54 закону №796- ХII, а не  постанова  Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування  яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

              Далі, зі статей 50 та 54 закону №796-ХII випливає, що під час  визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

              За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»( № 1058-15), і іншого нормативного акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, нема, то він і повинен бути  вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової  пенсії позивачу, у зв»язку з чим посилання відповідача на  те, що  порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи  визначається Кабінетом Міністрів України, є безпідставними, оскільки надання  законодавцем такого права Кабінету Міністрів не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав  позивача, встановлених цим же законом.

           Посилання відповідача  на відсутність у державному бюджеті витрат для призначення та виплати пенсій  у розмірах, зазначених позивачем, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і не  можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 50,  ч.4  ст. 54 закону № 796- ХII.

         Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено виплати пенсії, основної та додаткової, зазначеним категоріям громадян у повному обсязі, тому є підстави вважати, що відповідачем, починаючи з 22 вересня 2010 року, тобто, в межах шестимісячного строку звернення з позовом до суду, пенсія у меншому, ніж передбачено законом розмірі, виплачувалася безпідставно  і в січні 2011 року  йому  відмовлено  у проведенні перерахунку пенсії також безпідставно. За таких обставин  відповідачем, як суб»єктом владних повноважень, не  доведена правомірність своїх дій при визначенні розміру пенсії позивачу,   у зв»язку з чим  порушене право позивача підлягає захисту, тому позовні вимоги в частині  визнання   протиправними дій  відповідача щодо  нарахування та виплати йому  пенсії у меншому, ніж передбачено законом розмірі  за період часу з  22 вересня 2010 року,  в межах шестимісячного строку звернення з позовом до суду, по  лютий 2011 року включно, та протиправною  відмови   відповідача  у проведенні перерахунку пенсії,    та зобов»язання  відповідача  зробити перерахунок та виплату призначеної йому   щомісячної державної  пенсії у розмірі, не нижчому  8-и мінімальних пенсій  за віком  та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, за період з  22  вересня  2010 року по  лютий 2011 року  включно, з урахуванням отриманих ним  за цей період сум, слід задовольнити.  У задоволенні позовних вимог  у іншій частині слід відмовити, оскільки позов подано до закінчення березня 2011 року  і про порушення прав позивача  за період з 01 березня 2011 року  по 14 березня 2011 року  відомості відсутні.

             Керуючись ст.ст.158-163, 99  Кодексу адміністративного судочинства України,  ст.ст.19,  22, 46 Конституції України,  ст.ст.49, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне страхування», суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії    управління  Пенсійного  фонду України  в м. Ніжині  Чернігівської області  щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної державної пенсії  та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за період  з 22 вересня 2010 року по лютий 2011 року  включно  у розмірі, що не відповідає встановленому  ч.4 ст.54 та ст. 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та визнати протиправною відмову     управління  Пенсійного  фонду України  в м. Ніжині  Чернігівської області    у проведенні перерахунку    та виплати ОСОБА_1     щомісячної державної  пенсії у  розмірі, не нижчому  8-и мінімальних пенсій  за віком та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  встановленої  відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   відповідно до  ч.4 ст.54  та ст..50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Зобов"язати управління Пенсійного  фонду України в м. Ніжині Чернігівської області  здійснити перерахунок та провести   виплату  ОСОБА_1       щомісячної державної пенсії  у розмірі, не нижчому  8-и восьми) мінімальних пенсій за віком, встановленої  відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,    відповідно до ч.4 ст.54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  встановленої  відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,    відповідно до ст.50 цього  ж закону,  за період з 22 вересня 2010 року по лютий 2011 року включно, за виключенням виплаченої йому пенсії за  зазначений період.

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1   в іншій частині відмовити.

              Апеляційна скарга на постанову  суду  може бути подана  сторонами до Київського апеляційного адміністративного  суду  через Ніжинський міськрайонний суд   протягом 10-и днів з дня  отримання копії цієї постанови.

                    Суддя                                                          Діденко О.П.