ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р. м. Чернівці

       Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Максименка Р.Д. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2022 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 454 грн. судового збору в дохід держави.

Згідно постанови, ОСОБА_1 13.10.2021 р. о 09:00 год. на АД М-19, 485 км. керуючи транспортним засобом «Фольксваген Поло», номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, не дав дорогу автомобілю БАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилося їхнє зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, потерпілих немає, чим порушив вимоги п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

На вказану постанову суду, захисник Максименко Р.Д. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, постанова прийнята з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, а суддя не дав належну оцінку

ЄУНСС №718/2590/21                 Головуючий у І-й інстанції: Скорейко В.В.

Провадження №33/822/85/22             Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ст. 124 КУпАП

дослідженим в суді доказам, безпідставно, всупереч вимогам ст. 273 КУпАП, відхилив клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

Зазначає, що згідно вимог ч.3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

З протоколу серії ААБ №224367 вбачається, що ДТП сталася 13.10.2021 р. о 09 год. в с. Мамаївці, на 485 км авто дороги М-19. Проте, конкретне місце зіткнення ТЗ в схемі місця ДТП працівник патрульної поліції не заначив, а в дійсності ДТП сталася в межах населеного пункту м. Чернівці, поблизу регульованого перехрестя, розташованого недалеко від ресторану «Світанок».

Всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, суддя в постанові від 10.01.2022 р. не заначив місце вчинення адміністративного правопорушення, обмежившись посиланням на 485 км АД М-19.

Вказує на те, що суддя, посилаючись в постанові на пояснення ОСОБА_1 працівнику патрульної поліції, не звернув увагу, що на вказаному поясненні відсутня дата його відібрання. Крім того, працівник поліції, всупереч вимогам ст. 59 Конституції України, не роз`яснив ОСОБА_1 його право на правову допомогу, в тому числі і під час відібрання пояснення.

Крім того, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в результаті зіткнення ТЗ, в тому числі і травму голови, у зв`язку з чим з місця ДТП був доставлений в ЛШМД в м. Чернівці. Відібрання пояснення працівником поліції у ОСОБА_1 на місці пригоди, за наведених обставин, суперечить діючому законодавству.

На думку сторони захисту з метою забезпечення прийняття законного і неупередженого процесуального рішення по справі необхідно було всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини дорожньо-транспортної події, встановити дійсні причини зіткнення ТЗ на проїзній частині, належним чином перевірити на відповідність ПДР України дії причетних до ДТП учасників дорожнього руху, а саме водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 ..

Викладені обставини в їх сукупності дають підстави стороні захисту стверджувати, що суддя, діючи всупереч вимогам ст. 252 КУпАП, не всебічно, не повно і не об`єктивно дослідив всі обставини справи, не надав належну оцінку діям водія ОСОБА_1 і водія ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, що стало причиною прийняття ним поспішного рішення про вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Надані працівниками поліції докази достовірно не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши думку адвоката Максименка Р.Д. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги та наполягав на скасуванні по станови районного суду й закритті провадження, вислухавши іншого водія - ОСОБА_2 та його адвоката Кригана В.В., які заперечували проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи і приєднаний до матеріалів справи висновок експерта № 13/22-29 від 28.01.2022 року за клопотанням адвоката Максименко Р.Д., апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно ст.ст. 251, 252, 283 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.3 ПДР України передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №224367 від 13 жовтня 2021 року, вбачається, що водій ОСОБА_1 13.10.2021 р. о 09:00 год. на АД М-19, 485 км. керуючи транспортним засобом «Фольксваген Поло», номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, не дав дорогу автомобілю БАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилося їхнє зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, потерпілих немає, чим порушив вимоги п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

З відомостями, зафіксованими у цьому протоколі ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі та наявність його власноручних пояснень доданих до нього.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №224367 від 13 жовтня 2021 року за ст. 124 КУпАП, підтверджується іншими письмовими доказами, зокрема.

На схемі місця ДТП зображено місце розташування транспортних засобів та місце їх зіткнення. Зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в денну пору доби, стан покриття проїзної частини сухий. Окрім того, на звороті вказаної схеми встановлено перелік видимих/зовнішніх пошкоджень транспортних засобів Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 та пасажирського автобуса БАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , отриманих унаслідок ДТП.

Правопорушник ОСОБА_1 у своєму поясненні не заперечує, що він 13.10.2021 р. близько 09 год. 00 хв. їхав на т/з Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 з Мамаївців у напрямку м. Чернівці у крайній правій смузі без порушень швидкісного режиму, потім почав перестроювання на ліву смугу, при цьому включивши лівий покажчик повороту, так як мав намір розвернутися в протилежний бік, пропустивши декілька т/з, які рухалися у протилежному напрямку, почав здійснювати маневр у вигляді розвороту, після чого почув удар у свій автомобіль. Дана подія завдала механічних пошкоджень т/з (а.с.5).

Свідок ОСОБА_3 , який їхав разом з водієм ОСОБА_1 , в своєму поясненні вказав, що 13.10.2021 р. він разом з ОСОБА_1 їхали з с. Мамаївці в напрямку м. Чернівці. На вказаному відрізку дороги він розмовляв по телефону і не звертав увагу на дорогу, а тому не може повідомити на якій смузі перебували, як відразу відбувся удар ззаду, їх автомобіль розвернуло і вони опинились на зустрічній смузі. На даному відрізку дороги Мамаївці – Чернівці, водій ОСОБА_1 сказав, що він забув вдома гроші більше нічого, після чого відбувся удар (а.с.7, на звороті).

В поясненні потерпілого ОСОБА_4 зазначено, що він рухався по крайній лівій смузі руху, по правій смузі їхав «Фольксваген Поло», який перерізав йому дорогу і він не зміг відреагувати на дану ситуацію, тому що водій легковика зробив заборонений маневр – пересік дві суцільні смуги і не дотримався дистанції перед ним, що стало причиною бокового зіткнення. Швидкість його автобуса зафіксовано на топографі (а.с.6).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Отже, відповідно до ст. 256 КпАП України, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Наведені вище докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, а саме з порушенням п.10.1, п.10.3 ПДР України.

Суд бере до уваги те, що незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників поліції під час складання ними протоколу та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, цей протокол та схема місця ДТП складені уповноваженою державою особою і дії службової особи, що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 чи його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівника поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу. Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівника поліції під час складення протоколу або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у схемі місця ДТП.

За таких обставин, а також з урахуванням висновків експерта Даневич С. від 28.01.2022 року, який вказав, що саме ОСОБА_1 не виконав вимоги п.10.1 ПДР України та вимог дорожнього розмітки 1.3 – широка суцільна лінія (поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху), зважаючи на наведені докази по справі, апеляційний суд приходить до переконливого висновку, що підстав вважати наявні в матеріалах справи докази невірними і неналежними, як на це посилається у своїй апеляційній скарзі адвокат в інтересах свого підзахисного ОСОБА_1 у суду немає, оскільки вони складені у відповідності до вимог законодавства, не спростовуються доводами наведеними в апеляційній скарзі захисника та під час пояснень в суді апеляційної інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення, на переконання апеляційного суду, є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі стороною захисту.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Максименка Р.Д. – залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська