Справа № 991/829/22

Провадження № 1-кс/991/839/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року        місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 , відповідно до якої він просить зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України надати йому документ про прийняття його заяви від 02.02.2022 про вчинення кримінальних дій, що мають ознаки злочину за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України та пам`ятку про права і обов`язки потерпілого.

Скарга обґрунтована таким. 02.02.2022 на спеціальну електрону адресу НАБУ, ним як викривачем, подано заяву про злочин,що має ознаки ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України, які вчинено Височанським селищним головою ОСОБА_4 . До заяви ним було додано докази на 22 аркушах, які зібрані протягом тривалого часу у 2021 році. Крім того в своїй заяві вказав, за яких обставин він є потерпілим від дій ОСОБА_4 , тому вказана заява була подана не заявником, а потерпілим. Скаржник зазначає, що за телефоном дізнався, що його заява від 02.02.2022 зареєстрована в НАБУ за № Р-1112 та запропоновано очікувати результати її розгляду.

Скаржник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, просив розгляд скарги проводити без його участі, так як він є людиною похилого віку і мешкає на значній відстані від суду, що створює перешкоди особистої участі у розгляді цієї скарги.

Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з`явився, подав пояснення на скаргу, в яких просив відмовити в її задоволенні. Посилався на те, що у поданому повідомленні не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України  розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя також вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, яка її подала, враховуючи волевиявлення скаржника, викладене у скарзі, і вважає, що такий розгляд направлений на реалізацію принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У ч. 1 ст. 303 КПК України міститься вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Зокрема, пунктом 1 цієї норми передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Скаржник просить зобов`язати детектива НАБУ вчинити певну дію, а саме надати йому документ про прийняття його заяви від 02.02.2022 про вчинення кримінальних дій, що мають ознаки злочину за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України та пам`ятку про права і обов`язки потерпілого, посилаючись при цьому на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, зокрема, на бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які детектив зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Разом з тим, виходячи зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 оскаржує саме бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об`ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР.

Слідчим суддею встановлено, що скаржник ОСОБА_3 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначає про ймовірне вчинення Височанським селищним головою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України, за участі депутатів та інших осіб Височанської селищної ради. На його думку, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду Височанського селищного голови, захопив владу у Височанській селищній територіальній громаді, позбавивши можливості мешканців громади управляти громадою та отримав у своє розпорядження 175 000 000 гривень бюджетних коштів територіальної громади, які став використовувати на свій розсуд.

При цьому, заява ОСОБА_3   містить лише суб`єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України, висновок про вчинення вказаною службовою особою кримінальних правопорушень не ґрунтується на фактах, а є лише припущеннями скаржника,суб`єктивним уявленням щодо неправомірності дій ОСОБА_4 , а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність. Також, заява про вчинення кримінальних правопорушень не містить відомостей щодо ймовірного завдання діями Височанського селищного головиОСОБА_4  матеріальної чи будь-якої іншої шкоди заявнику ОСОБА_3 . 

Отже, слідчий суддя зазначає, що викладених у заяві ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, яке розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, а як вбачається із самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику фактів, що можуть свідчити про вчинення зазначеною ним у заяві особою кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя зазначає про відсутність підстав для зобов`язання детектива НАБУ надати ОСОБА_3 документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію його заяви про вчинення злочину від 02.02.2022, враховуючи те, що скаржник при обґрунтуванні посилається на п. 2 ч. 2 ст. 56 КПК України, який регламентує права потерпілого під час досудового розслідування, яке відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, як убачається зі змісту скарги, скаржнику засобами телефонного  зв`язку було повідомлено про прийняття його заяви та її реєстрацію за №Р-1112 від 02.02.2022.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги скаржника щодо зобов`язання детектива Національного антикорупційного бюро України надати йому документ про прийняття його заяви від 02.02.2022 та вручення пам`ятки про права і обов`язки потерпілого, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя         ОСОБА_1