Справа № 362/6397/20

Провадження № 1-кп/362/247/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12020110140001618 від 20.09.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленьки, Миронівського району, Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.

Обвинувачений та його захисник щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строків тримання під вартою не заперечували.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою, оскільки обвинувачений раніше судимий, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, не змінилися та продовжують існувати.

Крім того, на даній стадії процесу судом не допитані всі свідки, не досліджені матеріали провадження.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі на 60 днів до 14.04.2022 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя                                                 ОСОБА_1