Справа № 2-135/11

Номер рядка звіту 18

Р і ш е н н я

і м е н е м   У к р а ї н и

11 квітня 2011 року                                                                     Лебединський районний суд

                                                                                             Сумської областi

в складi: головуючого суддi –Гури А.О.,

              секретаря судового засідання –Ткаченко Я.О.,

за участю: позивачки –ОСОБА_2,

відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в  м. Лебединi  справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В  :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.06.2009 року між нею та відповідачем був укладений договір на поставку та монтаж трьох металопластикових вікон, профілю та фурнітури німецького виробництва, в її будинку, який розташований в АДРЕСА_1. За умовами договору відповідач повинен був поставити вікна та виконати монтажні роботи, а позивачка - оплатити виконані відповідачем роботи. На виконання вказаного договору позивачка сплатила кошти в сумі 1632 грн. за виконані відповідачем роботи та підписала акт виконаних робіт 10 липня 2009 року. Однак, внаслідок неналежного виконання робіт, восени 2009 року позивачка виявила ряд недоліків, пов’язаних з монтажем вікон та порушенням герметичності, таких як: випадання герметика, яким були заповнені монтажні зазори, сильне зволоження поверхонь вікон, підвіконня та дерев’яної обв’язки каркасу будинку, встановлення відливів без ухилу, що призвело до збирання води та снігу на них. На її вимоги про усунення вказаних недоліків, ОСОБА_3 спочатку  неодноразово обіцяв їх усунути, а в листопаді 2009 року просив почекати до настання весни, а потім пояснив, що його вини в цьому немає. Тому вона звернулась до відповідальної особи міськвиконкому по захисту прав споживача, який порекомендував звернутися до судового експерта, а після одержання висновку експерта № 6/01/11 від 20.01.2011 року, за яким  встановлено ряд недоліків, вона вимушена була звернутися  до суду з заявою про розірвання договору з відповідачем т а стягнення спричинених їй збитків відповідачем, а саме: 1632 грн. - сплачених нею коштів по вищевказаному договору, 469 грн. –різницю вартості робіт на день розгляду справи в суді, 450 грн. - за відкоси, 2500 грн. - вартість проведеної експертизи та 5000 грн.,                                                                                                                                                           моральної шкоди.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

В судовому засіданні позивачка ствердила свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Не заперечуючи наявність дефектів при виконанні монтажних робіт, які вказані у висновку експерта, та не надавши своїх доказів, він проти позову заперечив з тих підстав, що він належним чином виконав умови договору, а гарантії згідно договору розповсюджуються тільки на склопакети, фурнітуру і профіль. Він вважає, що претензії позивачки необґрунтовані, а недоліки, виявлені експертом, виникли із-за неправильної експлуатації вікон, а саме: відсутністьі вентиляції та закриття жалюзей на вікнах - призвело до випадіння конденсату на вікнах, не встановлення  відкосів –призвело до пошкодження та  випадання герметика. Не дивлячись на це, він погоджується на усунення недоліків за свій рахунок, що і пропонував позивачці, але вона категорично відмовилась від його послуг.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що позивачка –їхня мати. В червні 2009 року вона замовила у відповідача ОСОБА_3 поставку та монтаж трьох металопластикових вікон, профілю та фурнітури німецького виробництва, за що сплатила попередньо 1000 грн., а по закінченню робіт –решту –632 грн. Роботи по демонтажу старих дерев’яних вікон та встановлення нових проводились в похмуру погоду та дощ. В процесі експлуатації виявилось, що внаслідок випадання силікону, що застосовувався для герметичності, під рамою виник зазор величиною в  палець, який потім ОСОБА_3 усунув шляхом встановлення додаткової планки та запінення. В холодну пору року на вікнах випадав конденсат, а зимою –замерзання вологи на вікнах, порушена герметичність вікон, на що ОСОБА_3 пояснював, що треба краще опалювати, винести квіти з кімнати та встановити батареї, а не труби опалення, а також поміняти підвіконники. Потім він просив почекати до настання тепла, обіцяючи весною все поправити, але більше не прийшов. За цей період силікон видувся та випав, краска вилущилась, підвіконники та рами постійно мокрі. Тому в липні 2010 року вони викликали представника міськвиконкому по захисту прав споживача, який порекомендував викликати судового експерта. Експерт  зафіксував всі недоліки та встановив, що при проведенні монтажних робіт були порушені нормативні вимоги, тому використання цих віконних блоків не допустиме.  

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що за зверненням  ОСОБА_2 16.06.2010 року  він виходив на місце проживання позивачки по АДРЕСА_1 та бачив, що металопластикові вікна в будинку встановлені косо, бічна сторона їх –волога, вікна мокрі. Так як він не являється інспектором по захисту прав споживача, а контролює торгівельне та побутове обслуговування, то допоміг викликати судового експерта для встановлення якості виконаних робіт.

Вислухавши сторони, свідків та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного:

Даний спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживача»та ст.526, 906, 907 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що 19 червня  2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  був укладений договір про поставку та монтаж трьох металопластикових вікон, профілю та фурнітури німецького виробництва, в будинку, який розташований в АДРЕСА_1 ( а.с. 7), за умовами якого відповідач повинен був виконати такі монтажні роботи: установка виробів згідно технології, тобто закріплення конструкції на анкера, дюбелі або металеві пластини; заповнення щілин навколо конструкції монтажною піною; регулювання нормальної роботи механізмів, а позивачка - оплатити виконані відповідачем роботи. На виконання вказаного договору позивачка сплатила кошти в сумі 1632 грн. за виконані відповідачем роботи та підписала акт виконаних робіт 10 липня 2009 рок ( а.с.8). Відповідач порушив свої договірні зобов’язання, роботи провів з порушенням державних будівельних норм щодо даної огороджуючої конструкції, що стверджується висновком  №6/01/11 експертного будівельно-технічного дослідження від 20.01.2010 року  (а.с. 11-21).  У висновку експерт зазначив, що дефекти, що виявлені при огляді віконних блоків, свідчать про те, що  під час монтажу були порушені  наступні нормативні  вимоги: відливи встановлено без ухилу, що призводить до збирання води та снігу на них, зазор між відливом та вікном ( товщиною 10 мм) заповнено герметиком, який відпав,  тобто не забезпечено адгезію між герметиком монтажною піною та конструкцією вікна (профіль ПВХ), тобто відлив не виконує своє функціональне призначення.; на внутрішній стороні вікна спостерігається випадання конденсату, поверхня вікна, підвіконня та дерев’яної обв’язки каркасу будинку сильно зволожена, що свідчить про порушення вимог самовентиляції; з внутрішньої сторони вікон герметик, що заповнює монтажні зазори, відпав, тобто не забезпечено адгезію між герметиком монтажною піною, конструкцією вікна ( профіль ПВХ) та дерев’яної обв’язки каркасу будинку, що викликане тим, що дані матеріали мають різний коефіцієнт лінійного розширення матеріалів і  не відповідають вимогам табл..1 ДСТУ Б В.2.6-7962009 «Конструкції будинків та споруд. Шви з’єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови».

Виявлені недоліки встановлених віконних блоків є такими, що роблять неможливим та недопустимим використання віконних блоків відповідно до їх цільового призначення і можуть бути усунені шляхом демонтажу встановлених віконних блоків, виготовленню нових віконних блоків, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження з урахуванням вимог самовентиляції та з подальшим встановленням відливів з використанням матеріалів заповнення монтажних швів відповідно вимог ДБН.

Вказаний висновок експерта суд вважає необхідним покласти в основу даного рішення, оскільки він є об’єктивним, стверджується показами свідків, фотографіями та не спростовується відповідачем, який погоджується усунути  виявлені дефекти за свій рахунок.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не виконав умови договору, оскільки згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 10 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що у разі виявлення недоліків  у  виконаній  роботі  споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного   усунення   недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного  виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням  недоліків виконаної  роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації   інших    прав,    що    передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Ч.4 вказаної статті передбачено, що за  наявності  у  роботі  (послузі)   істотних   недоліків споживач  має  право вимагати розірвання договору та відшкодування
збитків.

Відповідно до ст..906 ч.1 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем робіт (послуг), у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Ст.10 та ст. 60 ЦПК України обов’язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них покладається на сторони.

Позивачкою доведено в судовому засіданні спричинення їй матеріальної шкоди відповідачем на суму 1632 грн., яку вона сплатила  йому за умовами договору  ( а.с. 8) та 2500 грн., які вона сплатила експерту за проведення експертного будівельно-технічного дослідження ( а.с. 9). Тому вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд вважає недоведеними в судовому засіданні спричинені позивачці збитки, що полягають в різниці оплати послуг між днем фактичного виконання робіт відповідачем та їх оплатою на день розгляду справи в суді в сумі 469 грн. та у вартості виконання робіт по встановленню відкосів на вікнах в сумі 450 грн. Оскільки таких доказів в суді надано не було, а відповідно до ст.60 ч.4 ЦПК України  суд не може своє рішення будувати на припущеннях, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позивачці необхідно відмовити.

Також суд вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживача», а ст. 4 п.5 цього Закону передбачено відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Судові витрати в порядку ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 4 п.5 та ст..10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.906 ч.1, 526 ЦК України, ст.ст.  10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вважати розірваним договір від 19.06.2009 року, укладений між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_3 про поставку та монтаж трьох металопластикових вікон, профілю та фурнітури німецького виробництва, в будинку, який розташований в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, що мешкає в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, проживаючої в АДРЕСА_1, на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 1632 грн. по договору від 19 червня 2009 року та 2500 грн. за проведення експертного дослідження,  всього стягнувши чотири тисячі сто тридцять дві гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.

  Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір в розмірі 51 грн. на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31218259700214,  ОКПО отримувача 23636456,  Банк ГУДКУ в Сумській області,  одержувач Лебединський район,  код 22050000,  МФО 837013.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                      Гура А.  О.