Ухвала

Іменем України

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 336/5838/17

провадження № 61-2067ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 45 654, 23 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 грудня 2011 року у розмірі 45 654, 23 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 13 жовтня 2021 року подалаапеляційну скаргу, у якій просилапоновити строк на апеляційне оскарженнярішення суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року наведені заявником причини пропуску строку визнані неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з викладенням інших поважних підстав для його поновлення та наданняоригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на указане рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, оскільки заявником не було зазначено інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій вона просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що про рішення суду першої інстанції їй стало відомо лише 01 жовтня 2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи, відсутність повного тексту рішення унеможливлювала його оскарження, у зв'язку з чим строк на подачу апеляційної скарги пропущений нею з поважних причин. Вказує, що з адвокатом Бахмутом М. С., який 22 червня 2021 року отримав копію рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року, вона розірвала договір про надання правової допомоги 01 липня 2021 року.

Заявник стверджує, що апеляційний суд безпідставно відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За приписамичастини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року визнано неповажними зазначені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та для сплати судового збору, з наданням терміну для усунення недоліків скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженнясудового рішення мотивоване тим, що з адвокатом Бахмутом М. С., який 22 червня 2021 року отримав копію оскаржуваного рішення, вона 01 липня 2021 року розірвала договір про надання правової допомоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 22 червня 2021 року, а тому ОСОБА_1 мала право на поновлення строку на апеляційне оскарження до 22 липня 2021 року включно. Проте апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження направленізаявникомзасобами поштового зв`язку 13 жовтня 2021 року, що підтверджується відтиском поштового відправлення на конверті, тобто за межами строку,визначеного статтею 354 ЦПК України.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції вона дізналась лише 01 жовтня 2021 року, не заслуговують на увагу, оскільки таким доводам заявника вже була надана належна оцінка апеляційним судом.

Установивши, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та наведені нею у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідно про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності та зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко