Справа №  2-732/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           21.03.2011   Першотравневий районний суд м.Чернівців  в складі:

                    головуючого судді  Федіна   А.   В.   

                    при секретарі  Чорній О.П.

                    за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

                                                                                  ВСТАНОВИВ  :   

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. В  своєму  позові посилається на те, що  10 лютого 2011 року на черговій сесії Чернівецької міської ради після голосування депутатами ради за прийняття рішення про подолання вето міського голови щодо регламенту міської ради ОСОБА_4, поширив щодо нього негативні відомості. Зокрема зазначив, що в кабінет голови Чернівецької обласної державної адміністрації викликались депутати Чернівецької міської ради, яким в присутності начальника управління внутрішніх справ ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя. Після цього, ОСОБА_4 повідомив, що він проінформує Міністра внутрішніх справ України пана Могильова про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого. Ці відомості є такими, що не відповідають дійсності, оскільки, відповідно до положень Цивільного законодавства, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Обов'язок доказування достовірності інформації покладається на особу, яка її поширила. Вказані відомості є недостовірними, оскільки жодних протиправних дій, про які зазначив ОСОБА_4, він не вчинив. Поширення щодо нього цих недостовірних негативних відомостей ОСОБА_4 ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію як особи, і як керівника правоохоронного органу, оскільки в них його неправдиво звинувачено у зайнятті протиправною діяльністю.

Просив зобов'язати  ОСОБА_4 спростувати поширені ним 10 лютого 2011 року на сесії Чернівецької міської ради недостовірні відомості про те, що в присутності начальника управління внутрішніх справ депутатам Чернівецької міської ради ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя, а також про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю, займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого. Зобов'язати  ОСОБА_4 здійснити таке спростування у спосіб особистого оголошення ним на наступній з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі сесії Чернівецької міської ради заяви такого змісту: «10 лютого 2011 року на сесії Чернівецької міської ради я у своїй промові, поширив недостовірні відомості про те, що в присутності начальника управління внутрішніх справ депутатам Чернівецької міської ради ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя, а також: про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого. На виконання цього судового рішення, яке набрало законної сили, цією заявою, я спростовую вказані недостовірні відомості».

   Стягнути з ОСОБА_4 на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі  17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75 грн.  

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, дали пояснення аналогічні позовній заяві, не заперечували проти винесення по справі заочного рішення.

Справа слухалась у відсутність відповідача, який не з’явився в судове засідання незважаючи на те, що двічі належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомив і не подав заяви про відкладення розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).  

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Оскільки представники позивача не заперечували проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

В судовому засіданні під час відтворення відеозапису DVD-R диску, встановлено, що 10 лютого 2011 року відповідач ОСОБА_4 на черговій сесії Чернівецької міської ради після голосування депутатами ради за прийняття рішення про подолання вето міського голови щодо регламенту міської ради ОСОБА_4 зазначив, що в кабінет голови Чернівецької обласної державної адміністрації викликались депутати Чернівецької міської ради, яким в присутності начальника управління внутрішніх справ ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя. Після цього, ОСОБА_4 повідомив, що він проінформує Міністра внутрішніх справ України пана Могильова про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого (а.с.6).  

З відеозапису DVD-R диску також вбачається, що відповідач ОСОБА_4, говорячи про начальника управління внутрішніх справ області мав на увазі саме позивача ОСОБА_3, оскільки саме він є начальником управління МВС України в Чернівецькій області.   

Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідача із зверненням  з метою спростування недостовірної інформації відносно нього (а.с.21). На вказане звернення відповідач не спростував такої інформації та не надав доказів щодо її достовірності (а.с. 22).  

Аналіз відомостей, зафіксованих на DVD-R диску, свідчить про те, що відомості, наведені в ньому, носять характер тверджень про певні факти та висновків, зроблених автором та не містять ознак оціночних суджень.   

Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року  під поширенням інформації слід розуміти:  опублікування її  у пресі,  передання  по радіо,  телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;  поширення  в  мережі  Інтернет  чи  з використанням    інших    засобів   телекомунікаційного   зв'язку; викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам;  повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).    

Згідно ст. 32 ч.4 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.   

Відповідно до ст.10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»  кожен має право на свободу вираження поглядів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними для захисту репутації чи прав інших осіб.   

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.   

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року  негативна інформація,  поширена  про особу,  вважається недостовірною,  якщо особа,  яка  її  поширила,  не  доведе  протилежного   (презумпція добропорядності).  Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної   недостовірної   інформації   повинно  здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

У відповідності до вищевикладеного та положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Відповідач не подав до суду жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування дійсності та правдивості відомостей, поширених ним щодо позивача, тому у відповідності до вимог ст. 277 ч.3 ЦК України негативна інформація, поширена ОСОБА_4 щодо ОСОБА_3 вважається  недостовірною.   

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових громадських чи інших обов’язків.   

Поширена відповідачем недостовірна інформація про позивача порочить його особу, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.   

Керуючись  ст. 32 Конституції України, ст. 10  Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,  ст.277 ЦК  України,  ст. ст. 3,10,11,60,212-215  ЦПК  України,  суд, -   

                                                                                      ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.  

Зобов'язати  ОСОБА_4 спростувати поширені ним 10 лютого 2011 року на сесії Чернівецької міської ради недостовірні відомості про те, що в присутності начальника управління внутрішніх справ депутатам Чернівецької міської ради ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя, а також про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю, займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого.

Зобов'язати  ОСОБА_4 здійснити таке спростування у спосіб особистого оголошення ним на наступній з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі сесії Чернівецької міської ради заяви такого змісту: «10 лютого 2011 року на сесії Чернівецької міської ради я у своїй промові, поширив недостовірні відомості про те, що в присутності начальника управління внутрішніх справ депутатам Чернівецької міської ради ставилися погрози, «викручувалися» в переносному значенні слова руки, зупинялася робота підприємств, і навіть втручалися в їх особисте сімейне життя, а також: про те, що керівник УВС області не зупинив свою політичну діяльність, і замість того, щоби боротись із злочинністю займається політичними репресіями; це робилося шляхом шантажу, погроз і всього іншого. На виконання цього судового рішення, яке набрало законної сили, цією заявою, я спростовую вказані недостовірні відомості».

   Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі  17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75 грн.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя Першотравневого

          районного суду м.Чернівці                                                             Федіна А. В.