Справа № 2-40/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "05" квітня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Топчій Т. В.,  при секретарі Клоковій К.О., за участю представників позивача ОСОБА_1, Мукосієнка В.В., представника відповідача Кузнецової Н.О,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом гаражного  кооператива «Спринтер» та ОСОБА_4  до публічного    акціонерного   товариства  «Маріупольський  металургійний   комбінат  імені Ілліча»  та начальника  КРВ  ПАТ «ММК ім. Ілліча»  ОСОБА_8  про визнання   дій  незаконними, скасування розпорядження   КРВ  ВАТ  «ММК  ім. Ілліча» від 21.02.08 р., відкликання акту  від 01.04.08 року  від осіб та органів влади   яким він  був  адресований  з зазначенням  що викладена  в ньому  інформація не відповідає дійсності,  визнання інформації  недостовірною   та зобов»язання  спростувати її у  такий  же спосіб яким вона була розповсюджена,  -

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2008 року позивач звернувся до суду із  позовом до Голови правління   – Генерального директора ВАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_7,  начальника КРО ВАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_8   про  визнання дій відповідачів незаконними, визнання акту КРО ВАТ «ММК ім.Ілліча» від 01.04.2008 року за фактом проведеної  перевірки діяльності Гаражного кооперативу «Спринтер» недійсним.

Під час розгляду справи   позивачі  гаражний кооператив «Спринтер» та ОСОБА_4   неоднаразово змінювали свої позовні вимоги  та  у жовтні  та березні  2010  року   згідно уточнених позовних  заяв   просили  суд  визнати  дії  начальника КРВ ВАТ «ММК  ім. Ілліча»  ОСОБА_8   незаконними, скасувати розпорядження   КРВ  ВАТ  «ММК  ім. Ілліча» від 21.02.08 р. про проведення  ревізії  ГК «Спрінтер», відкликати  акт  від 01.04.08 року  з органів влади  та   яким він  був  адресований  з зазначенням  що викладена  в ньому  інформація не відповідає дійсності,  визнати  інформацію  викладену  в акту  недостовірною   та зобов»язати відповідача  спростувати її у  такий  же спосіб яким вона була розповсюджена.       

У судовому засіданні  представник позивачів  ГК «Спрінтер» та ОСОБА_4  -  ОСОБА_1,  діючий на підставі доручень від 06.08.10 р. та від 07.09.09 р.,.  уточнені позовні вимоги підтримав  та пояснив,  що 22.06.2004 року ОСОБА_9,  ОСОБА_10, ОСОБА_11 був заснований гаражний кооператив «Спринтер». 20.02.2008 року до голови правління «ММК ім..Ілліча» ОСОБА_7 звернулася частина членів гаражного кооперативу з заявою з проханням провести перевірку правомірності формування цін на гаражі та спонукання голови ГК «Спринтер» надати їм проектно-будівельну документацію на окремо взяті гаражі. ОСОБА_7, перевищуючи свої повноваження, прийняв до розгляду це звернення та надав контрольно-ревізійному відділу «ММК ім.Ілліча» розпорядження провести фінансову перевірку діяльності кооперативу. Начальник КРВ ВАТ «ММК ім..Ілліча» ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, організувала та провела на підставі розпорядження   від 20.02.08 року перевірку діяльності ГК «Спринтер»: будівельних робіт,  фінансово-господарської діяльності, сплати сум членських внесків, касових книг та порядку фінансової дисципліни щодо членських внесків, тощо, про що контрольно-ревізійним відділом підприємства - відповідача 01.04.2008 року. був складений акт перевірки ГК «Спринтер». Після складення такого акту, який на думку позивача є незаконним, оскільки протиречить вимогам Закону України «Про об’єднання громадян», Закону України «Про кооперацію», закону України «Про споживчу кооперацію», ст. 13, 14, 273  ЦК України, голова правління «ММК ім.Ілліча» ОСОБА_7, направив вищевказаним заявникам відповідь за № 32/140 від 22.04.2008 року, у якій, посилаючись на  акт,  правомірність якого оспорює позивач, рекомендував членам кооперативу переобрати голову та членів правління ГК «Спринтер», чим свавільно втрутився у діяльність об’єднань громадян, що заборонено законом.  Вищезазначений акт перевірки діяльності кооперативу є незаконним та повинен бути визнаний недійсним, оскільки його висновки не можуть вважатися правильними і не відповідають дійсності, тому що фактично перевірялися не всі гаражі, як визначено у акті, перевірка проводилася без дозволу голови правління ГК «Спринтер» ОСОБА_9, в акт внесені дані, які не відповідають дійсності, а саме «перевірка   проводилася  з відома  голови   кооператива»,  «в ході перевірки  працівниками   КРО спільно з СПД ОСОБА_5  були проведені контрольні заміри    фактично виконаних робіт  по 244  гаражам  з метою    визначення   фактичних витрат матеріалів», «під час  проведення заміру   встановлені фактичні витрати   матеріалів на проведення  будівничо-монтажних робіт 244 гаража  на загальну суму 3 466 320,58 грн, «після визначення  кількості    придбаних   матеріалів  встановлена  недостача  ТМЦ  на загальну суму  266 068, 83 грн».  Просив суд  відповідно визнати вказану інфлрмацію  недостовірною   та зобов»язати відповідача  ПАТ «ММК ім. Ілліча»  спростувати її   у такий же спосіб   яким вона була розповсюджена та відкликати  цей акт  від осіб  та  з  правоохоронних органів яким  його було спрямовано, та від членів кооперативу. Вважає також, що перевірка членських внесків, сплати податків та іншої діяльності грубо протиречить Закону України «Про кооперацію», ЗУ «Про систему оподаткування», порушує конституційні права позивачів, а саме ст. 34  Конституції України яка обмежує  право  осіб на розголошення  недостовірної інформації з метою захисту  репутації  інших осіб.  Просив також  скасувати розпорядження видане ОСОБА_8  20.02.08 року.  Права позивачів порушені діями відповідачів, оскільки ще в 2008 році гаражі повинні бути  здані в експлуатацію, але оспорюваний позивачем акт перевірки був використаний відповідачами як підстава для порушення кримінальних справ щодо незаконності фінансової діяльності кооперативу, що привело до численних перевірок, які паралізували діяльність кооперативу.  Акт також може бути використаний як доказ по кримінальній справі, а він не відповідає дійсності, оскільки ціна гаражів може бути встановлена тільки після прийняття  їх в експлуатацію, просив визнати  акт  від 01.04.08 року  недійсним

Позивач – ОСОБА_4  у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги  та пояснив, що  є членом Правління Гаражного кооперативу «Спринтер», і вважає, що письмова рекомендація відповідача – ОСОБА_7 про переобрання голови та членів Правління кооперативу порушує його права як члена кооперативу,  оскільки він розцінює це як незаконне втручання в внутрішні справи кооперативу.  ОСОБА_4 просив суд  визнати  неправомірними  дії ОСОБА_8,   зобов»язати її відновити становище  яке існувало до порушення шлляхом відкликання акту  від 01.04.08 р., визнати інформацію викладену  в ньому  та  вказану в позові  недостовірною,  зобов»язати   відповідача спростувати її.  Вважає, що таким чином    відповідачем   через розповсюдження  недостовірної інформації   було  порушена його ділова репутація  як  члена  правління  ГК «Спрінтер» та  ділова репутація юридичної особи  ГК «Спринтер».

Представник позивача  ГК «Спрінтер»  - Мукосієнко В.В.,  діючий на підставі доручення  від 10.10.10 р.  підтримав позовні вимоги  позивача з цих самих  підстав.

Представник відповідача ПАТ «ММК ім..Ілліча» - Кузнецова Н.О, діюча на підставі доручення від  19.07.10 р. (а/с  - 67),  позовні вимоги ОСОБА_4 та ГК «Спринтер» не визнала, пояснила, що позов не визнає, позивачі не навели ніяких доказів того, що їх права порушені. Вважає, що  ОСОБА_4  не визначені  спосіб та обставини порушення його прав, а дії адміністрації  ПАТ «ММК  ім. Ілліча»  повністю відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», не порушують вимог Закону України «Про кооперацію»,  відповідають Уставу підприємства. У межах закону та своїх повноважень голова правління ВАТ «ММК ім.Ілліча» надав розпорядження для проведення перевірки, і КРВ комбінату діяв у межах своїх повноважень, ніякого втручання не було, оскільки про це просили члени кооперативу, і просили провести перевірку саме поставок комбінату, а керівник ГК «Спринтер» не заперечувала проти проведення перевірки. Лист голови правління ОСОБА_7 з рекомендацією переобрати правління  кооперативу носить тільки рекомендований характер, не може потягнути за собою ніяких наслідків, не є обов’язковим для членів кооперативу чи будь-кого. Перевірка й акт, винесений на підставі даних, встановлених нею, не потягли за собою ніяких змін  прав та обов’язків ні ОСОБА_4, ні ГК «Спринтер». Проведення таких перевірок не заборонено ніякими нормами закону. Просила у позовах відмовити.

Відповідач  - ОСОБА_8   позов  не визнала, заперечувала проти його задоволення. У судовому засіданні пояснила, що  права ОСОБА_4 та ГК «Спринтер» її діями ніяк не порушені.  Велика кількість членів ГК «Спринтер» є працівниками ВАТ «ММК ім..Ілліча». Коли утворювали кооператив, комбінат для будівництва виділяв будівельні матеріали, частину – безкоштовно. На оперативної нараді було оголошено звернення членів кооперативу до директора комбінату ОСОБА_7 з проханням перевірити, чи збільшилася вартість гаражів у порівнянні із первинною оцінкою їх вартості. Він дав розпорядження провести таку перевірку силами контрольно-ревізійного відділу ВАТ «ММК ім..Ілліча». ОСОБА_8 є керівником даного відділу, тому вона, виконуючи розпорядження ОСОБА_7, у межах своїх повноважень та відповідно до своїх функцій організувала проведення перевірки діяльності ГК «Спринтер», оскільки велику кількість будівельних матеріалів, послуг, безкоштовно чи за низькою ціною, чи з подальшим погашенням працівниками комбінату - членами кооперативу – вартості наданих матеріалів з заробітної платні - надавав комбінат, і враховували, що велика кількість членів кооперативу є працівниками комбінату,   за результатами перевірки був складений акт від 01.04.2008 року. Була перевірена наявність матеріалів та виконаних робіт, оплачених комбінатом. Метою перевірки було встановлення фактичних затрат членів кооперативу –працівників  ММК ім.Ілліча, а не встановлення вартості гаражів. Тому перевіряючи аналізували й сплату членських внесків, й сплату податків, оскільки це необхідно для визначення витрат, без такої перевірки неможливо визначити суму фактичних затрат. Кожний гараж не перевіряли, оскільки вони побудовані за стандартними проектами. Керівник ГК «Спринтер» сприяла проведенню перевірки, була згодна, надала документи, надавала документи і ОСОБА_12. Цей акт був призначений саме для членів ГК «Спринтер». ОСОБА_4  повідомила, що в цей же час діяльність кооперативу перевіряють правоохоронні органи, і для повної перевірки письмово комісія КРВ ММК ім.Ілліча, що перевіряла ГК «Спринтер», запросила ці документи, які й були надані. ОСОБА_9 відмовилася підписати акт, оскільки не була згодна із результатами перевірки, просила   у  позові  відмовити.

Допитані  у якості свідків  у судовому засіданні  - ОСОБА_12 та  ОСОБА_9 - вважали  заявлені позовні вимоги   такими,  що підлягають задоволенню. Також пояснили, що між ГК «Спринтер» та ВАТ «ММК ім.Ілліча» не було ніяких договорів, які б регулювали проведення такої перевірки, ВАТ «ММК ім.Ілліча» не є засновником кооперативу. ОСОБА_12 пояснювала, що представники  КРВ ВАТ «ММК ім.Ілліча» проникли на територію ГК «Спринтер» незаконно, перевірка була проведена однобічно: так, не перевірялися акти зустрічних перевірок, не перевіряли документи поставщиків, були додані фальшиві документи – накладні на отримання товару, хоча в акті також визначено, що є недопоставки з боку «ВАТ «ММК ім..Ілліча». Після перевірки, проведеної відповідачами, ГК «Спринтер» виконав перевірку своїми силами, і порушень фінансової діяльності не виявив.  Керівник ГК «Спринтер» ОСОБА_9 пояснювала у судовому засіданні, що ні вона, ні бухгалтер ОСОБА_12 не надавали добровільно  документів ОСОБА_8, щоб проводилася будь-яка перевірка, що вона не надавала дозволу для проникнення на територію кооперативу, а перевірка проводилася без її відому, поки її не було в Україні. Вона передавала деякі документи ОСОБА_8, але не усі ті, що перелічені  в акті. Звірку з комбінатом вона теж не проводила. Вона також вважає, що позов ОСОБА_4  підлягає задоволенню, оскільки висновки перевірки є сфабрикованими, не відповідають дійсності, перевірка проводилася всупереч волі членів ГК «Спринтер».

Свідки  - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16  у судовому засіданні  пояснили, що являються членами  ГК «Спрінтер»  та мають  там  власні  гаражи. При  проведенні  перевірки  ПАТ «ММК  ім. Ілліча»  в березні  2008  року   їх гаражі   членами   комісії  не були оглянуті, до  них як до власників  гаражів  з проханням   про  вхід  до гаражу  ніхто не звертався.

Свідки -  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19  у судовому засіданні пояснили що у лютому-березні 2008 року  представники КРО  ПАТ «ММК ім. Ілліча» проводили  перевірку  діяльності  та  будівництва  у  ГК «Спрінтер» членами якого вони являються, заходили у  їх  гаражі,  проводили  заміри  будівельних  матеріалів, під час проведення перевірки  іноді була присутня  ОСОБА_9

Свідок -  ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснила, що  була залучена до участі   у проведенні перевірки   за розпорядженням  ОСОБА_8  діяльності  ГК «Спрінтер»  за розпорядженням від 21.02.08 року,   її функція  полягала  у  зборі  інформації про витрати ПАТ «ММК ім. Ілліча»   щодо будівництва  ГК.

Свідок – ОСОБА_21  у судловому засіданні пояснив, що  у складі  КРВ ПАТ «ММК ім.Ілліча»  приймав участь у проведенні перевірки  діяльності ГК «Спрінтер» у лютому-березні 2008 року спільно з СПД ОСОБА_5  з яким вони здійснювали заміри гаражів, обчислювали  витрати на будівельні матеріали. Певний обсяг документів  їм було надано  ОСОБА_9             

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  гаражного  кооператива «Спринтер» та  ОСОБА_4  до публічного   акціонерного   товариства  «Маріупольський  металургійний   комбінат  імені Ілліча»  та начальника  КРВ  ПАТ «ММК ім. Ілліча»  ОСОБА_8  про визнання   дій  незаконними, скасування розпорядження   КРВ  ВАТ  «ММК  ім. Ілліча» від 20.02.08 р., відкликання акту  від 01.04.08 року  з органів влади   яким він  був  адресований  з зазначенням  що викладена  в ньому  інформація не відповідає дійсності,  визнання інформації  недостовірною  та зобов»язання  спростувати її у  такий  же спосіб яким вона була розповсюджена, визнання акту недійсним,  підлягають задоволенню  частково  з наступних підстав.

Так, суд встановив, що ОСОБА_4 є членом ГК «Спринтер» згідно до довідки, наданої керівником ГК «Спринтер» ОСОБА_9 (т.1 а. с.8).

Згідно з ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об’єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.  Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію ГК «Спринтер»  зареєстрований у державному реєстрі 22.06.2004 року ( т.1 а.с. 9), статут кооперативу містить в собі положення,  відповідно та у межах яких діє кооператив (т.1 а.с. 121- 127). Контрольно-ревізійним відділом ВАТ «ММК ім..Ілліча» 01.04.2008 року був складений акт перевірки ГК «Спринтер» ( т.1 а.с. 10-4),  відомості викладені в якому   оспорюються   позивачами.  

Відповідно до запиту в суд були направлені оригінали розпорядження  № 17 начальника КРВ ВАТ «ММК ім..Ілліча» ОСОБА_8 про проведення перевірки у ГК «Спринтер», акт КРВ від 01.04.2008 року, акт відмови від підпису акту головою ГК «Спринтер»  ОСОБА_9,  звернення членів ГК «Спринтер» до голови правління комбінату ОСОБА_7 від 20.02.20089 року, копія повідомлення № 32/140 від 22.04.2008 року членів кооперативу  про закінчення перевірки із рекомендацією переобрати голову та членів правління кооперативу, підписаного головою правління ВАТ «ММК ім..Ілліча» ОСОБА_7 ( т.1 а.с 33- 47).

До матеріалів справи додані також документи, підтверджуючи, що між ГК «Спринтер» та ВАТ «ММК ім.Ілліча» протягом часу існували звичайні господарські стосунки: контракти, протоколи протиріч, графік платежів, акт звірки платежів, довідка про заборгованість ГК «Спринтер» перед комбінатом (т.1 а.с 195-198, 223, 241-242).

З запиту заступника начальника ГЕМВС України в Донецькій області–начальника Маріупольського МУ Є.В. Коняшко від 04.03.2008 року вбачається, що у зв’язку із перевіркою заяви працівників ВАТ «ММК ім..Ілліча» - членів кооперативу «Спринтер» для доповнення перевірки, проведеної правоохоронними органами, потрібна копія акту перевірки діяльності ГК «Спринтер», проведеної відповідачем ( т.1 а.с. 70), яка  була спрямована  відповідачем  за вказаною адресою. З листа Орджонікідзевської прокуратури  м. Маріуполя  від 01.10.08 року  вбачається, що документи  первірки КРО ММК «ім. Ілліча»  ГК «Спринтер   були спрямовані  до Орджонікідзевського РО  м. Маріуполя з метою прийняття рішення впорядку пердбаченому  ст 97 КПК України.    

З копії ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18.03.2009 року вбачається, що виконавчий директор ГК «Спринтер» ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якої просив скасувати постанову начальника СВ Орджонікідзевського РВ м.Маріуполя про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 185 ч. 5 КК України щодо невстановлених осіб. З ухвали вбачається, що кримінальна справа була порушена на підставі акту про проведення перевірки діяльності ГК «Спринтер», за результатами якої була встановлена недостача. Ухвалою Апеляційного суду було залишене без змін постанова Орджонікідзевського суду м.Маріуполя про відмову  у задоволенні скарги ОСОБА_1 на вказану постанову Орджонікідзевського РВ ММУ від 11.11.2008 року про порушення кримінальної справи щодо невстановлених  осіб за ознаками  ст. 185 ч.5 КК України. (т.1 а.с. 220-222).

З  досліджених у   судовому засіданні та наведених  доказів  вбачається, що відповідачем  ПАТ «ММК ім. Ілліча»   було складено  та  розповсюджено  акт  від 01.04.08 року  перевірки ГК «Спринтер», яким   окрім  іншого  було встановлено факт недостачі  ТМЦ на 266068,83 грн  на час проведенняі перевірки. Суд  погоджується  з  доводами  наведеними позивачами  у тій частині, що  інформація вказана  в акті  являється   за своїм  змістом  негативною, недостовірною   та  порушує  особисті  немайнові права  юридичної особи  ГК «Спринтер»  та фізичної особи ОСОБА_4, який являється  членом  правління  ГК «Спринтер», які підлягають захисту.  Фізична та  юридична особи мають право  на захист  свого особистого немайнового права, а саме честі, гідності та ділової репутації .У  разі поширення   недостовірної   інформації , що порушує особисті немайнові права  юридичної особи, позов вправі предїявити орган  цієї юридичної особи.

Згідно з  ч.3 ст 277 ЦК України   негативна інформація   поширена про особу , вважається недостовірною, якшо особа   яка її поширила   не довела протилежного (презумпція   добропорядності) . Негативною слід вважати інформацію  в якій  стверджується про порушення особою  зокрема  норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, яка на думку  позивача  порушує його право  на  повагу  до  гідності,  честі  чи  ділової  репутації.

Виходячи з  вимог ст. 57 ЦПК України  доказами  по справі  є пояснення сторін , третіх осіб їх представників,   пояснення свідків, письмових доказів, речових доказів, звуко та відео записів, висновків експертів. У данному випадку  обов»язок по доказуванню  достовірності  поширеної інформації  покладається законом  на   відповідача.

Доводи наведені представником відповідача та свідками ОСОБА_21,  ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17  про те, що  ОСОБА_9 під час перевірки   була присутня  при  ревізії  бухгалтерських  документів, надавала  ОСОБА_8   первинні бухгалтерські  документи  та розрахунки  не  являються  для суду   безсумнівними, оскільки   додатки до акту  та відомості  про витрати ГК «Спрінтер» не містять в собі  дати їх складання  та печатки   юридичної особи та не погоджуються з поясненнями свідків.

 У  судовому засіданні  відповідачем по справі  ПАТ «ММК ім. Ілліча»  не було надано   інших  доказів  того,  що інформація викладена  в оскаржуваному акті від  01.04.08 року  стосовно того, що перевірка проводилася у присутності   голови  правління ГК Спринтер,   обстеження 244  гаражів,  фактичних  витрат   матеріалів  на проведення  будівельно–монтажних робіт  на суму 3466320,58 грн, недостачі  ТМЦ  на загальну суму 266 068,83 грн   відповідає дійсності, тому  суд  вважає  цю інформацію викладену  в акті   недостовірною та негативною.   

Згідно  п. 15 постанови  Пленуму ВСУ  № 1  від 27.02.09 р.  «Про судову практику у справах  про захист   гідності та честі фізичної особи а також ділової  репутації фізичної та юридичної особи»  під поширенням  інформації  слід розуміти опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню  чи з використанням   інших засобів  масової інформації,  викладання  в характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам, повідомленнях  в публічних виступах, в електронних мережах  а також в іншій формі  хоча б одній особі.       

Суд  також вважає доведеним той факт, що недостовірна інформація була поширена   відповідачем  оскільки   у    судовому засіданні встановлено, що  акт   від 01.04.08 року  було  спрямовано  відповідачем правоохоронним органам, а саме до прокуратури Орджонікідзевського району м. Маріуполя, Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України   в Донецькій області (а/с – 172 т.1,),  проінформовано у письмовій формі   членів ГК «Спрінтер» ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_28  22.04.08 р.( а/с – 42 т.1)  оприлюднено на зборах   членів  ГК «Спрінтер», що не заперечувалося відповідачем у суді.

Спростування недостовірної інформації  здійснюється  незалежно від вини  особи, що її оприлюднила згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України.  

З позовних вимог  ОСОБА_4  та  ГК «Спрінтер»  вбачається,  що вони вимагають спростування  відповідачем   недостовірної   інформації  викладеної  в  акті   від 01.04.08 року  та просять  відкликати цей акт  з органів влади  та від осіб  яким він був направлений з зазначенням, що  інформація   викладена   в ньому не відповідає дійсності.  

Такий засіб захисту  особистих немайнових прав, обраний позивачами,  відповідає  змісту ч.5,7 ст. 277 ЦК України  згідно якій  спростування недостовірної інформації  здійснюється  таким самим  засобом  яким  її було розповсюджено, якщо недостовірна інформація міститься в документі виданому юридичною особою, то цей документ повинно бути відкликано.  

Тому суд вважає, що у цій частині  позовні вимоги підлягають задоволенню, інформацію викладену в  акті, а саме «перевірка   проводилася  з відома  голови   кооператива»,  «в ході перевірки  працівниками   КРО спільно з СПД  ОСОБА_5  були проведені контрольні заміри    фактично виконаних робіт  по 244  гаражам  з метою    визначення   фактичних витрат матеріалів», «під час проведення заміру   встановлені фактичні витрати   матеріалів на проведення  будівничо-монтажних робіт 244 гаража  на загальну суму 3 466 320,58 грн, «після визначення  кількості    придбаних   матеріалів  встановлена  недостача  ТМЦ  на загальну суму  266 068, 83 грн», відповідачем  повинна бути  спростована  як недостовірна  та акт  від 01.04.08 року  повинно бути відкликано з прокуратури Орджонікідзевського району м. Маріуполя, Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України   в Донецькій області, відкликано   у письмовій формі  від  членів ГК «Спрінтер» ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_28  яким він був спрямований  згідно листа  від  22.04.08 р з зазначенням, що ця інформація не відповідає дійсності.  

Задовольняючи  вимоги  позивачів  у цій частині  суд вважає, що таким чином   задоволені  і позовні вимоги ОСОБА_4 та ГК «Спрінтер»  щодо відновлення становища  яке існувало до  порушення  їх  прав, що відповідає  вимогам п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України  якою визначений  такий    засібби захисту  цивільних   прав та інтересів.              

Приймаючи рішення  в  частині  позовних  вимог  ГК «Спрінтер» щодо визнання незаконними  дій  начальника КРВ ПАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_8 щодо організації  та проведення  перевірки  діяльності ГК «Спрінтер»,   скасування  розпорядження  № 17 від 21.02.08 року  на проведення ревізії ГК «Спрінтер», то  суд вважає, що вони не підлягають задоволенню  за наступними підставами.                   

Спріні правовідносини сторін  у цій частині регулюються ст 13, 14  ЦК України  якими регламентовані  межі   здійснення цивільних прав  та виконання цивільних обов»язків. Згідно вказаних норм закону  цивільні права  та обов»язки особа здійснює  у межах  встановлених договором або законом. При здійсненні  своїх прав  особа зобов»язана утримуватися від дій  які б могли порушити права інших осіб, не допускається  також  зловживання правом у інших формах..

Враховуючи досліджені у справі докази суд вважає, що  ОСОБА_8 яка являється  начальником  КРВ підприємства ( а/с -  180 т.1),   за наслідками звернення  членів ГК «Спрінтер»,  була уповноважена   проводити   ревізію  фінансово-господарчої діяльності  ПАТ «ММК ім. Ілліча»»  у  частині  витрат  підприємства  вкладених  у тому числі  і в  ГК «Спрінтер».  Про  це  свідчить  і  зміст  оскаржуваного  позивачами  розпорядження  №  17 від 21.02.08 року ( а/с -  34 т.1) з якого вбачається, що документальна перевірка  виробничої  та фінансово-господарчої діяльності   проводиться  ОСОБА_8   з  питання  звернення  членів  автогаражного  кооперативу «Спрінтер»,  а не фінансово-господарчої  діяльності іншого  підприємства, тому суд не вбачає  підстав для задоволення   позовних  вимог про  визнання   дій  ОСОБА_8 незаконними.  

Щодо  скасування  розпорядження  №  17  від  21.02.08 року то суд вважає, що  вимоги   позивачів у цій частині  також не підлягають задоволенню, оскільки  вказані  документи  носять виключно  інформаційний  характер,   являються  внутрішніми  документами  ПАТ «ММК ім. Ілліча», не  породжують  для   позивачів  ніяких прав  та обов»язків.  Та обставина, що   документи КРО  «ММК ім Ілліча» було  спрямовано   відповідачем  до правоохоронних органів  де його  було  оцінено  поряд  з іншими  данними  про фінансово-господарчу діяльність ГК «Спрінтер» при винесенні процесуальних рішень,  не спростовує наведених  висновків.

Окрім того, слід  зазначити, що  згідно  ст. 16  ГК України засобами захисту цивільних прав та  інтересів  можуть бути  визнання права; визнання правочину недійсним;  припинення дій, порушуючих право;  відновлення становища, що існувало до порушення; примусове виконання обов»язку внатурі; зміна  правовідносин;  припинення правовідносин; відшкодуванняхбитків або інші засоби відшкодування майнової шкоди; відшкодування  моральної (немайнової шкоди);  визнання незаконними   рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органу влади Автономної  Республіки Крим  або органу  місцевого самоврядування, їх посадових та служюових осіб. Суд  може захистити  цивільне право чи інтерес іншим  засобом  встановленим договором  або законом.    

З наведеної норми закону вбачається, що  визнання  незаконними  дій  посадової  особи суб’єкта  господарювання  у данному випадку  ОСОБА_8,  скасування   розпорядження   суб’єкта  господарювання  як  засіб  захисту   цивільних прав   та  інтересів   законом  не  передбачений, тому суд  вважає  що у цій частині  позовних вимог  позивачам    слід відмовити.                            

Згідно до ст. 211 ЦПК України  винесення окремої ухвали не  може  бути предметом позову та є правом , а не обов»язком суду,  тому суд не вирішує такі вимоги позивача ГК «Спринтер».  

Згідно з вимогами ст 367 ЦПК України  підстав для   негайного виконання  цього  рішення за вимогами позивачів не вбачається.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,209,212,214-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про кооперацію», Законом України «Про звернення громадян», ст. 11, 13, 14, 16, 277 ЦК України, постановою  Пленуму ВСУ  № 1  від 27.02.09 р.  «Про судову практику у справах  про захист   гідності та честі фізичної особи а також ділової  репутації фізичної та юридичної особи» суд,  -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги гаражного кооператива «Спринтер» та ОСОБА_4  до публічного    акціонерного   товариства  «Маріупольський  металургійний   комбінат  імені Ілліча»  та  начальника  КРВ  ПАТ «ММК ім. Ілліча»  ОСОБА_8  про визнання   дій  незаконними, зобов»язання відновити  становище, що існувало до порушення,  скасування розпорядження   КРВ  ВАТ  «ММК  ім. Ілліча» від 21.02.08 р., відкликання акту  від 01.04.08 року  з органів влади  та осіб  яким  він  був  адресований  з зазначенням  що викладена  в ньому  інформація не відповідає дійсності,  визнання інформації  недостовірною   та  зобов»язання  спростувати її  у  такий  же спосіб яким вона була розповсюджена.  –  задовольнити частково.     

Інформацію викладену в  акті   складеному контрольно-ревізійним відділом  ПАТ «ММКім. Ілліча»  від 01.04.08 року,  а саме   «перевірка   проводилася  з відома  голови   кооператива»,  «в ході перевірки  працівниками   КРО спільно з СПД ОСОБА_5  були проведені контрольні заміри    фактично виконаних робіт  по 244  гаражам  з метою    визначення   фактичних витрат матеріалів», «під час проведення заміру   встановлені фактичні витрати   матеріалів на проведення  будівничо-монтажних робіт 244 гаража  на загальну суму 3 466 320,58 грн, «після визначення  кількості    придбаних   матеріалів  встановлена  недостача  ТМЦ  на загальну суму  266 068, 83 грн» - визнати  недостовірною.

Зобов»язати   ПАТ «ММК ім. Ілліча»  відкликати  акт  від 01.04.08 року з прокуратури  Орджонікідзевського  району м. Маріуполя,  з Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України   в Донецькій області,  від членів  кооперативу ОСОБА_18, ОСОБА_28,  ОСОБА_27,  спростувати  інформацію  викладену в акті від 01.04.08 року,  а саме   «перевірка   проводилася  з відома  голови   кооператива»,  «в ході перевірки  працівниками   КРВ  спільно з СПД ОСОБА_5  були проведені контрольні заміри    фактично виконаних робіт  по 244  гаражам  з метою    визначення   фактичних витрат матеріалів», «під час проведення заміру   встановлені фактичні витрати   матеріалів на проведення  будівничо-монтажних робіт 244 гаража  на загальну суму 3 466 320,58 грн, «після визначення  кількості   придбаних   матеріалів  встановлена  недостача  ТМЦ  на загальну суму  266 068, 83 грн» зазначивши, що  вказана інформація не відповідає  дійсності.

У  решті  частини  позовних вимог позивачам  -  відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом 10 днів  з дня проголошення рішення.
          

 Суддя:                                                            Т.  В.  Топчій