Копія:
Справа № 2 - 1199
2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2007 року Долинський районний суд кіровоградської області в складі:
Головуючого - судді: Бойка П.М.
При секретарі: Кіцану Г.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинській справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” Устинівського району Кіровоградської області, про поновлення на (роботі) посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1обрано директором ТОВ “Нива” на засіданні засновників від 13 жовтня 2003 року (протокол № 4) .
В грудні 2006 року засновники ТОВ “Нива” , в тому числі і позивачка, подали заяви державному реєстратору Устинівської РДА про свій вихід зі складу учасників товариства, з відступкою в повному обсязі належної частки у статутному фонді ТОВ “Нива” ОСОБА_2.
/Заява від 11 грудня 2006 року, нотаріально посвідчена, реєстровий № 1 - 1235/
Учасниками товариства стають ОСОБА_2, якому належить 91 % у статутному фонді ТОВ “Нива” , ОСОБА_2, якому належить 9 % в статутному фонді ТОВ “Нива” . На зборах учасників товариства 11 грудня 2006 року вирішується питання про зміну керівництва товариства /протокол №1 від 11.12.2006 року/.
Наказом № 1 новообраного директора ТОВ “Нива” від 11 грудня 2006 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ “Нива” згідно поданої нею заяви відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Дізнавшись про своє звільнення з листа Устинівської райдержадміністрації № В - 20 від 22.03.2007 року, ОСОБА_1 13.04.2007 року подала до суду заяву про поновлення на посаді.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та збільшили їх, ставлячи вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. По суті Позовних вимог позивачка пояснила, що заяви про збільшення не писала, про те, що 11.12.06 року були проведені збори, де вирішувалося питання про її звільнення ні їй, ні іншим попереднім учасникам невідомо. Про звільнення їй не повідомляли. До останніх днів вона займалася звітом по товариству. Про своє звільнення офіційно дізналася з інформації в листі Устинівської РДА .
Представники відповідача позов не визнали, посилалися на заяву позивачки з проханням про звільнення за власним бажанням .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Особливості праці членів кооперативів та їх об”єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств визначаються законодавством та їх статутами. Гарантії щодо зайнятості при цьому надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
Відповідно до п. 13.3 Статуту ТОВ “Нива”, затвердженого рішенням зборів засновників (протокол №1 від 14 лютого 2000 року) директор товариства є виконавчим органом, який призначається зборами.
Відповідачем подано до суду протокол № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” де з четвертого питання було вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_1, за власним бажанням та призначити на посаду директора ТОВ “Нива” ОСОБА_3.
Наказом № 1 від 11.12.2006 року новопризначеного директора ОСОБА_3. продубльовано рішення зборів про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ “Нива” згідно поданої нею заяви, відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Згідно поданого тексту друкованої заяви від імені ОСОБА_1 вона просить звільнити її з посади директора з 11.12.2006 року за власним бажанням в зв”язку з виходом на пенсію.
Ст. 38 КЗпП України вказує на право працівника на розірвання трудового договору, з попередженням власника письмово за два тижні.
Вихід на пенсію є підставою для звільнення працівника з дня коли просить працівник.
В даному випадку позивачка оспорює подання нею заяви про звільнення, мотивуючи ще й тим, що вона на пенсії з 9.03.2005 року /посвідчення серії НОМЕР_1/.
-2-
Даже при передачі заяви про звільнення передбачена можливість через два тижні працівнику продовжити роботу, відповідно до ч.2 ст.38 КЗпП України, що є обов”язковим для роботодавця.
Відповідачем не подано доказів про повідомлення ОСОБА_1 про збори та вирішення питання про її звільнення , про повідомлення її та ознайомлення зі змістом наказу , проведення розрахунку.
Всі документи виготовлені однією датою - 11 грудня 2006 року.
Враховуючи всі викладені обставини суд приходить до висновку, що при звільненні ОСОБА_1 вимоги законодавства не дотримані, є підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 232 КЗпП України п.2) безпосередньо в районних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, оплату за час вимушеного прогулу .
Оскільки позивачці не вручалася копія наказу про звільнення та не видавалася трудова книжка, відповідно до вимог ст.233 КЗпП України нею не порушено строк звернення до суду.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган який вирішує спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь яким строком.
Так з часу звільнення позивачки сплив один рік.
Середньомісячний заробіток позивачки 950 грн., за рік сума відшкодувань становитиме 11 400 грн. Моральна шкода підлягає відшкодуванню в сумі 2 000 грн. з урахуванням моральних страждань, понесених позивачкою, необхідністю звернень про відновлення порушеного права .
Відповідно до довідки ТОВ “Нива” від 23.02.2007 року , заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 5 231 грн. 99 коп., яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Стягненню з відповідача відповідно до ст.88 ЦПК України на користь держави підлягає судовий збір та витрати на ІТЗ , оскільки позивач звільнений від його сплати при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” Устинівського району, Кіровоградської обл..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” Устинівського р-ну Кіровоградської обл. на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11 400 грн.; моральну шкоду в сумі 2 000 грн.; заборгованість по заробітній платі на суму
5 231 грн. 99 коп., а всього на суму 18 631 грн. 99 коп.
- на користь держави судовий збір в розмірі 166 грн. 34 коп. та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Нива” Устинівського р-ну Кіровоградської обл. та виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Кіровоградського апеляційного суду відповідно до ст. 294 ЦПК України з дня виготовлення мотивувальної частини рішення.
Суддя (підпис)
Копія вірно:
СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ П.М. БОЙКО