ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
УХВАЛА
27.09.2006 | Справа №2-25/10635.1-2006 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемаліт» (м. Ялта, вул. Комунарів, 7)
До відповідача Ялтинської міської Ради ( м. Ялта, пл. Совєтська, 1)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору-
1. Ялтинське міське управління земельних ресурсів (98600, м. Ялта, вул. Руданського,8)
2. Громадянина Агєєва С.А (95000, м. Сімферополь, вул. Тополева, 43)
3. Громадянина Медведєва К.В. (01000, м. Київ, вул. Кіквідзе, 20, кв. 7).
Про спонукання до укладення договору оренди землі.
Суддя Маргарітов М.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Чорноіванова Ю.І., предст. дов. 7 від 01.03.2006р.
Від відповідача - Матвієць А.П., спец.ю\к, дов. у справі.
Від третіх осіб - 1. Платонов А.В., гол.спец. ю\к, дов. від 26.12.2005р.
2. Агєєв С.А., паспорт.
3.Шкляр Т.О., предст., дов у справі.
Сутність спору: ТОВ «Стемаліт», м. Ялта звернулось до Господарського суду з позовом до Ялтинської міської Ради про спонукання укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 6,86га для обслуговування цілісного майнового комплексу пансіонату «Заря», розташованого за адресою м. Ялта, вул.. Комунарів, 7.
Рішенням ГС АР Крим від 28.09.2004р. позов задовольнив. ( том.1 л.спр. 47-49) Постановою Севастопольського апеляційного суду від 16.12.2004р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення ГС АРК залишено без змін ( том. 1 л.спр. 134-135).
До Вищого Господарського суду України в порядку касаційного оскарження звернулись громадяни Медведєв К.В. та Агєєв С.О. з проханням скасувати рішення судів першої та другої інстанції.
Постановою Вищого Господарського суду України від 23.05.2006р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2004 року та рішення ГС АРК від 28.09.2004р. скасовано, справу передано на новий розгляд у Господарський суд АР Крим, посилаючись на необхідність залучення до участі у справі громадян Агєєва С.О. та Медведєва К.В., оскільки рішення суду істотно зачіпає їх права та обов’язки як власників земельної ділянки, щодо якої прийняте рішення суду.
При цьому Вищий Господарський суд України вказав про необхідність вирішення питання про наявність підстав для припинення провадження по справі підставі ст. 80 ГПК України.
Верховний Суд України відмовив у прийомі скарги (т. 2 л.спр. 25)
Відповідно до ч. 1 ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду
справи.
Виконуючи вимоги викладені у Постанові ВГСУ суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору громадян Агєєва С.О., Медведєва К.В. та Ялтинське міське управління земельних ресурсів. ( том 2 л. спр.28).
При цьому суд ухвалою зобов’язав Ялтинське міське управління земельних ресурсів представити суду план розміщення земельних ділянок, які належать громадянину Агєєву С.А. відносно земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні пансіонату «Заря» на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КМ №003969, площею 6,86 га, розташованого за адресою м. Ялта, вул. Коммунаров, 7; надати письмові пояснення, в яких вказати – чи знаходяться земельні ділянки, що належать громадянину Агєєву С.А. та розташовані в м. Ялта, вул. Коммунаров, 7, в межах земельної ділянки площею 6,86 га, яка знаходилась в користуванні пансіонату «Заря», відповідно державному акту І-КМ №003969.
На виконання ухвали суду Ялтинське міське управління земельних ресурсів представило пояснення, в якому вказано, що в межах земельної ділянки, яка раніше знаходилась в користуванні пансіонату «Заря» на підставі державного акту 1-КМ №0033969, знаходяться 20 земельних ділянок, які належать на праві приватної власності гр. Агєєву С.А по договорам купівлі-продажу від 28-30.09.2004 року.
Заявою від 22.09.2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов’язати Ялтинську міську раду укласти з ТОВ «Стемаліт» договір оренди земельної ділянки площею 6,86 га для обслуговування цілісного майнового комплексу пансіонату «Заря», розташованого за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Комунарів, 7 та визнати нечинним рішення 18-ої сесії 24-скликання Ялтинської міської ради від 16.01.2004 року № 61 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою пансіонати «Заря» на землях міста Ялта».
В судовому засіданні були об’явлені перерви для з’ясування обставин по розгляду клопотань позивача.
22.09.2006 року представник позивача в бланку перерви розписався, що він повідомлений про дату та час розгляду справи, однак явку свого представника не забезпечив.
Представники відповідача, третіх осіб – ті ж самі, гр. Медведєв К.В. до суду не зявився, явку представника не забезпечив.
Суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем з урахуванням уточнення позову підлягають розгляду по нормам Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 124 Земельного кодексу України земельні відношення, надання земельних ділянок в оренду, прийняття відповідних рішень є виключною компетенцією рад територіальних громад, які в цих стосунках виступають як суб’єкти владних повноважень.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних Положень КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи та представлені докази суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних Положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Відповідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Третьою особою гр. Агєєвим надані докази, підтверджуючи, що він є власником земельних ділянок, відносно яких було прийнято рішення суду щодо укладення договору оренди.
Це також підтверджується поясненнями Ялтинського управління земельних ресурсів.
Відповідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарський судах.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи, що спір по даній справі суттєво зачіпає інтереси і права громадян, які не можуть бути учасниками господарського процесу, а справи за участю фізичних осіб не підвідомчі господарським судам, та виконуючи вимоги, вказані у Постанові Вищого Господарського Суду України від 23.05.2006 року, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа не підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.
Клопотання позивача про зупинення справи до розгляду справ в суді загальної юрисдикції задоволенню не підлягають, оскільки для суду мають значення тільки факти, встановлені вступившим в силу рішенням суду, тоді як докази набрання чинності цими рішеннями господарському суду не представлені.
Клопотання позивача про зупинення провадження по справі на підставі того, що він подав до Верховного Суду України повторну скаргу до уваги суд не приймає, оскільки в Господарському суді АРК відсутня інформація про наявність такої скарги, що підтверджується довідкою загального відділу суду.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження по справі закрити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, ухвала вступає в законну силу через 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.