Справа № 1-95/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року                      Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого   судді:                     Гриценко І.Г.

          при секретарі:            Манюк Л.В.

          з участю прокурора:             Гантімурової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ракітне, Холоднянського району, Белгородської області, Російської Федерації, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого  ст.129 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.11.2010 року, приблизно о 17 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зайшов на територію домогосподарства АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2, і умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою залякування останньої, висловлюючи погрози застосування пістолета, бігав за ОСОБА_2 по території господарства та висловлював неодноразові погрози вбивством в її адресу, які ОСОБА_2 сприйняла реально, яік такі, що дійсно загрожують її життю та здоров'ю та можуть бути приведені у виконання ОСОБА_1   

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку, а саме, що 10.11.2010 року, приблизно о 17 год., він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с.Лука-Мелешківська Вінницького району зайшов на територію домогосподарства потерпілої ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, чому саме зайшов пояснити не може, так як перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння і з метою залякування потерпілої погрожував їй вбивством, залякував що у нього є пістолет, і бігав за нею по подвір'ю. Насправді у нього пістолета не було. Також пояснив, що повністю відшкодував шкоду потерпілій завдану злочином.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, згідно якої претензій до підсудного немає так як їй повністю відшкодована підсудним матеріальна та моральна шкода завдана злочином.

У зв'язку з заявою підсудного про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту свідків.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

- рапортом (а.с.3);

- заявою потерпілої ОСОБА_2 (а.с.4);

- протоколом огляду місця події з фототаблицями (а.с. 7-11), предметом огляду якого є будинковолодіння в АДРЕСА_2;

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 129 КК України, як умисна погроза вбивством, при наявності реальних підстав потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, його сімейний та матеріальний стан, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю відшкодував шкоду потерпілій завдану злочином.   

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд встановив щире каяття, та добровільне відшкодування шкоди потерпілій.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного суд встановив –вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу підсудного, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді обмеження  волі, з застосуванням ст.75, 76 КК України.

Відмова потерпілої ОСОБА_2 від цивілдьного позову підлягає прийняттю а справа в цій частині закриттю провадженням, в зв'язку з добровільним відшкодуванням завданої шкоди підсудним.

Запобіжний захід підсудному необхідно залишити попередній - підписку про невиїзд.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.129 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.   

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від цивільного позову по стягненню матеріальної та моральної шкоди  і справу в цій частині провадженням закрити.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: