Справа № 2-118/11

Україна  

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року                                                                                                       м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

          головуючого судді              Маркєлова Р.І.

          при секретарі                      Хорошиловій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційне підприємство «Металіст»

про відшкодування суми не отриманого прибутку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача вказуючи, що знаходилась з відповідачем у трудових правовідносинах з 20 серпня 1987 року по 21 жовтня 2002 року. Зокрема, в період роботи з 08 вересня 1993 року по 21 лютого 2002 року позивачка виконувала роботу, яка дає право на отримання пенсії на пільгових умовах. Досягнувши відповідного пенсійного віку, позивачка звернулася до відповідача з проханням надати довідку, що підтверджує її право на отримання пільгової пенсії і яка була їй необхідна для оформлення пенсії, але їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю відповідних документів. З цих підстав позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов’язання видати таку довідку і судовим рішенням відповідача було зобов’язано видати ОСОБА_1 довідку про характер та умови праці з 1998 року до 2002 року за результатами атестації робочих місць відповідно до наказу на підприємстві № 51 від 16 грудня 1998 року. Позивачка звернулася з заявою і відповідними документами, у тому числі з довідкою, до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька та з 15 березня 2010 року їй була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 у відповідності з п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачка вважає, що її право на отримання пенсії виникло у неї ще з 14 березня 2009 року, коли вона вперше звернулася до УПФУ, і якщо б  відповідач своєчасно надав довідку про характер і умови праці, то вона могла би отримувати пенсію ще з 14 березня 2009 року.

 Позивачка вважає, що з вини відповідача вона не мала можливості отримувати пенсію в період з 14 березня 2009 року по 15 березня 2010 року і надає суду розрахунок, вказуючи, що сума не отриманої з вини відповідача пенсії складає 9 460,91 гривень, просить суд стягнути з відповідача на її користь спричинену їй шкоду у вищевказаному розмірі, а також усі судові витрати по справі.  

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні з позовом не погодилась і пояснила, що обґрунтовуючи позов позивачка посилається на те, що внаслідок несвоєчасної видачі відповідачем довідки про підтвердження стажу роботи за шкідливих умов праці та порушення її права на своєчасне призначення пенсії позивачка зазнала майнової шкоди у вигляді недоотриманого прибутку у розмірі 9 460,91 гривень. У той же час, позивачка не надає ніяких доказів на підтвердження факту її звернення органів УПФУ з заявою про призначення пенсії прийняття такої заяви, не доведено факт отримання позивачкою повідомлення УПФУ про необхідність подання додаткових документів для призначення пенсії, у тому числі довідки про шкідливі умови і характер праці, також не доведено факт отримання позивачкою повідомлення про відмову в призначення пенсії з причини не надання такої довідки. Представник відповідача вказує, що на підставі вищевикладеного у позивачки відсутні підставі стверджувати, нібито неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача їй була спричинена матеріальна шкода у вигляді не отриманого прибутку у заявленому у позові розмірі, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.                    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши надані по справі письмові докази суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частинами 1, 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З наданих по справі письмових доказів вбачається, що позивачка дійсно знаходилась з відповідачем у трудових правовідносинах, працюючи на різних посадах з 20 серпня 1987 року до моменту звільнення 21 жовтня 2002 року /а.с. 12-17/.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 березня 2010 року відповідача ЗАТ «ВКП «Металіст» зобов’язано надати позивачці ОСОБА_1 довідку про характер та умови праці з 1998 року по 2002 рік за результатами атестації робочих місць відповідно до наказу на підприємстві № 51 від 16 грудня 1998 року /а.с. 25-26/.

Довідкою № 07/049-1 від 22 березня 2009 року, виданою ЗАТ «ВКП «Металіст», підтверджено шкідливий характер та умови виконуваних робіт на підприємстві за списком № 2 з 1998 року по 2002 рік відповідно до наказу на підприємстві № 51 від 16 грудня 1998 року /а.с. 30/.         

          Право позивачки на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівника, зайнятого повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, передбачено п. «б»ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

          Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

          Згідно ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

          Згідно ч. 1 ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Питання оформлення документів для призначення пенсій регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, відповідно до якого:

-          заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам подається заявником безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) заявника (п. 1 Положення);

-          звернення до призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 4 Положення);

-          днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії; у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково; якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (п. 5 Положення);

-          до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, перелік яких встановлено п. 7 Положення;

-          орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою, складеною за встановленою формою; така заява реєструється в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію; особі, яка звертається за призначенням пенсії, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви, копія якої зберігається в пенсійній справі (п. 37 Положення);

-          при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, а також має право вимагати до оформлення в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви прийнятих і подання додаткових документів (п. 38 Положення);

-          не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення пенсії (п. 39 Положення);

-          орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення або відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 43 Положення).

Позивачем в позовній заяві та доданих до неї документах або шляхом надання суду будь-яких інших належних доказів не доведено наступні факти:

-          факт звернення Позивача до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії та видачі Позивачу розписки із зазначенням дати приймання такої заяви;

-          факт отримання Позивачем письмового повідомлення органів Пенсійного фонду України про необхідність подання додаткових документів для призначення пенсії, а саме належним чином оформленої Відповідачем довідки про наявність у Позивача необхідного стажу роботи в шкідливих умовах;

-          факт отримання Позивачем повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням в якості причини такої відмови неподання Позивачем належним чином оформленої Відповідачем довідки про наявність у Позивача необхідного стажу роботи в шкідливих умовах.

На підставі пояснень сторін і безпосередньо досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд приходить до висновку, що у позивачки відсутні підстави стверджувати, що майнова шкода у вигляді недоотриманого прибутку у заявленому розмірі спричинена безпосередньо неправомірною діями чи бездіяльністю відповідача. Позивачкою не доведено суду наявність причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та якою-небудь шкодою, завданою позивачці внаслідок недоотримання прибутку у вигляді пенсії, яка б, за її твердженням, могла б бути призначена їй починаючи саме з 14 березня 2009 року. Позивачкою також не надано суду ніяких доказів, які б підтверджували факт її звернення до органів Пенсійного фонду України саме 14 березня 2009 року як дати виникнення у неї права на пенсію вперше і неможливості отримувати пенсію саме в період з 14 березня 2009 року по 15 березня 2010 року з вини відповідача, адже при розрахунку суми матеріальної шкоди позивачка виходить з того, що неотримання нею пенсії з вини відповідача протягом вказаного терміну потягла спричинення шкоди саме у розмірі 9 460,91 гривень.

Крім того, розрахунок розміру шкоди, заподіяної, за ствердженням позивачки  неправомірною бездіяльністю відповідача, здійснено позивачкою на підставі довідки № 03/815 від 23 вересня 2010 року, виданої УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька /а.с. 29/ на підтвердження розміру пенсії, отриманої позивачкою за квітень-вересень 2010 року.

Враховуючи положення ст.ст. 97, 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачається щорічне підвищення розміру пенсій відповідно до індексації грошових доходів населення, а також можливість здійснення перерахунку розміру пенсії з підстав, передбачених діючим законодавством, розмір пенсії, яку б позивачка, за її ствердженням, могла б отримувати починаючи з 14 березня 2009 року і до моменту призначення пенсії, не у ніякому разі не може дорівнювати щомісячному розміру пенсії, який позивачка отримувала на протязі квітня-червня 2010 року у сумі 788,41 гривень, адже саме такий розмір пенсії взятий позивачкою за основу при здійсненні розрахунку суми /а.с. 11/.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення заявленого позову в межах позовних вимог відповідно до ст. 11 ЦПК України, оскільки, на думку суду, позивачка не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України.   

          На підставі ст.ст. 13, 81-83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 10,11, 58, 60, 61 ЦПК України, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          У задоволені позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційне підприємство «Металіст»про відшкодування суми не отриманого прибутку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду родається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          СУДДЯ