Судове рішення #144344
10110-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 448



РІШЕННЯ


Іменем України

04.07.2006

Справа №2-16/10110-2006


За позовом Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, пр. Кирова/пров. Совнаркомовський, 52/1, ЗКПО 00153117, р/р 26007301320204 Кримське ЦВ Промінвестбанк МФО 324430, І.п.н. 001531101091).

До відповідача Вілінського підприємства  житлово – комунального господарства ( 98300, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Чапаєва, 15, р/р 26002472228791 в АКБ, УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 00596180, І.п.н. 315447401134)

Про стягнення  7 018,15   грн.

                                                                                                             Суддя Омельченко В.А.

                                                                  ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  Свиридов Є.Г., ю/к  дов. № 11/5 від 20.03.2006 року

Від відповідача –  не з’явився

Суть спору: Позивач – Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”, м. Сімферополь, звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з  Віленського підприємства житлово – комунального господарства, Бахчисарайський район   заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 801,33 грн., пеню в розмірі 187,40 грн., 3% річних в сумі 29,42 грн., всього 7 018,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору останньому  були надані послуги по транспортуванню газу, а відповідач в свою чергу  оплачує вартість  послуг з транспортування газу. Однак в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконав, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість. Крім того, позивач посилається на норми Цивільного законодавства, а також на умови договору, згідно яким просить  стягнути 3 % річних від простроченої суми, що склало 29,42 грн. Також позивач застосував індекс інфляції, таким чином сума основного боргу,  скоректована на індекс інфляції становить 6 801,33 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідача в засідання суду явку свого представника не забезпечив, відзив на позовну заяву суду не надав. Про день і місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що справу може бути розглянуто по наявним в ній матеріалам, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи заслухавши представника позивача,  суд, -

В С Т А Н О В И В :

19.04.2006 року між Державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз” (позивач) та

Віленським підприємством житлово – комунального господарства ( відповідач) був укладений  договір  про надання послуг з транспортування  природного газу № 1106-ТГ-2005/06.

          Предметом  вказаного договору є надання послуг з транспортування в 2005 -2006 року  природного газу  в обсязі 503.210 тис.м.куб.

          У період з 01.01.2006 року по 01.03.2006 року  відповідачу  транспортовано 407,863 тис. куб. м.  природного газу  вартістю 9 788,71 грн., що підтверджується актами   приймання – передачі природного газу від 01.02.2006 року( ст. справи 11),  від 01.03.2006 року ( ст. справи 12), від 31.03.2006 року ( ст. справи  13).

Відповідачем заборгованість була сплачена частково у розмірі 3 000,00 грн. (ст. справи 14). Відповідно до п.5.2. договору про надання послуг з транспортування  природного газу № 1106-ТГ-2005/06 встановлено, що  розрахунки  за послуги з транспортування  природного газу  повинні бути виконані  не пізніш 25  числа місяця,  що передує місяцю відвантаження  газу перераховує  виконавцю  авансовий платіж в розмірі  95% вартості обсягу послуг  з його транспортування, в межах   заявлених п.1.1 договору на поточний період обсягів газу.

Остаточний розрахунок   за послуги  з транспортування  природного газу   здійснюється до 10 числа  місяця, наступного за звітним, відповідно до акту приймання  - передачі  фактично спожитого за місяць газу.

Ціна транспортування газу згідно  з договором « 1106-ТГ-2005/06 від 11.11.2005 року складає 24,0 грн. за 1000 м. куб. у тому числі ПДВ ( по ставці 20%) 4.00 грн. за 1000 м. куб.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна  сторона ( боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання  його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього закону.

Пунктом 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається.

Як виходить зі ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193  ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та положень діючого законодавства.

З положень ч.2 ст. 193, 218 ГК України виходить, що кожна сторона повинна прийняти всі необхідні заходи для належного виконання зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений  договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, ст.232 ГК України за прострочення виконання грошових зобов’язань відповідач на вимогу позивача зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

При вказаних обставинах, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню в сумі  7 018,15 грн., з урахуванням  індексу інфляції – 6 801,33 грн., пені у розмірі 187,40 грн. та 3% річних у сумі 29,42 грн., оскільки підтверджується матеріалами справи, та відповідає діючому законодавству України.

По правилам ст. 49 ГПК України, судові витрати суд відносить на відповідача.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -


ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Вілінського підприємства  житлово – комунального господарства ( 98300, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Чапаєва, 15, р/р 26002472228791 в АКБ, УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 00596180, І.п.н. 315447401134) на користь  Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз”  (95000, м. Сімферополь, пр. Кирова/пров. Совнаркомовський, 52/1, ЗКПО 00153117, р/р 26007301320204 Кримське ЦВ Промінвестбанк МФО 324430, І.п.н. 001531101091) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 801,33 грн., пеню в розмірі 187,40 грн., 3% річних в сумі 29,42 грн., всього 7 018,15 грн., 102 грн. витрати по сплаті  державного мита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набуття судовим рішенням чинності.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація