П О С Т А Н О В А                  Справа №2-а- 3461-2011                                            

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ   

 23 березня  2011 року  Слов'янський  міськрайонний суд Донецької області  у складі       головуючий-  суддя  Чернишов Ю.В.

при секретарі-  Гречко  О.О.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Слов'янську  справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську, про визнання дій неправомірними і зобов’язання зробити перерахунок пенсії,-

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:   

        ОСОБА_1  звернулась  в суд з  адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області про визнання дій УПФУ в м. Слов’янську неправомірними щодо незастосування при перерахунку пенсії, показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009рік  і зобов’язання зробити їй перерахунок пенсії за віком відповідно до ст..40. ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009рік  та доплатити їй недораховану суму до пенсії за січень та лютий 2011року, а також в подальшому  щомісячно виплачувати пенсію в правильному обсязі.

         Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що вона  з 2006року отримує пенсію  за віком, згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       Після призначення  пенсії за віком вона продовжує працювати, у зв’язку з чим у нєї відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»виникло право на перерахунок пенсії, оскільки передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не раніше, ніж через два роки після попереднього перерахунку страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».   

Частиною 1 статті 40 Закону передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (доход) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі, якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом цієї частини, враховується заробітна плата (доход) за фактичний страховий стаж.    Вона  зверталась із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії за віком такий перерахунок їй було здійснено у грудні 2010року, однак зроблено без  урахування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009рік.                                   

                   Відповідач  УПФУ в м. Слов’янську в судове засідання не з’явився, подавши заперечення в яких позов не визнав та   зазначив, що перерахунок пенсії у 2010 році згідно пп. 3 п. 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 робиться з застосуванням показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні,  з якої сплачені страхові внески, і яка  враховується для обчислення пенсії за 2007р. –1197,91грн. Посилання ж позивача на  ст..40,42  ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», є необґрунтованими, оскільки редакція зазначених норм, які були змінені  ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008р»визнанні неконституційними.      Просив  слухати справу у їх відсутність.

                        Суд, вислухавши пояснення  позивача, дослідивши надані сторонами докази, приходить до переконання , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

          Як достовірно встановлено в судовому засіданні, УПФУ м. Слов’янськ позивачеві була призначена пенсія за  віком з 18.10.2006року  відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування», згідно посвідчення серії  НОМЕР_1  після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжує працювати і у грудні 2010року в неї виникло право на перерахунок пенсії, що відповідачем не оспорюється та підтверджується  його листом позивачці від 09.02.2011р..

01.02.2011року  позивач звертався із заявою до УПФУ м. Слов’янська  про здійснення йому перерахунку пенсії із застосуванням  показника середньої заробітної плати по народному господарству за 2009рік, однак у здійсненні такого перерахунку йому було відмовлено, про що свідчить лист УПФУ в м. Слов’янську від 09.02.2011року.

            Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Частиною 2 статті 8 цього Закону передбачено, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами й організаціями, а також коштів державного бюджету України.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення  визначені   Законом  України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон  № 1058-IV).

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що внесені зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визнано рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційним, ч. 4 ст. 42 вказаного Закону діє у редакції, яка була чинна до змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме:   

«У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.»

У своїй первинній редакції Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не містив положення щодо застосування при перерахунку пенсії у зв’язку зі зміною страхового стажу показника середньої заробітної плати по Україні за рік, який передував даті перерахунку пенсії. Вказана норма закону закріплює право пенсіонера, який продовжує працювати, на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням зміни страхового стажу пенсіонера.

З 22 травня 2008 року і станом на 27 грудня 2010 року, тобто на час звернення позивача  з заявою про перерахунок пенсії та фактично здійснення такого перрахунку, діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п. 3 та п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.   

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якими є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії.   

Як вбачається з ч.2 ст.40 ЗУ «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003р., заробітна плата , з якої відповідно до ч.1 ст.40 зазначеного Закону,  обчислюється пенсія, визначається за формулою :     Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп —заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс —середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск —сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз +... + Кз);

К —кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто якщо перерахунок  пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону, здійснюється  із заробітної плати(доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст..40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до ч.2 ст.40 Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників,  зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто у цій справі за 2009рік.

             Відповідно до ст.8 Конституції України в державі визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, а її норми є нормами  прямої дії. Стаття 22 Конституції України встановлює, що конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу   відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік є незаконними.

           Відповідно до ч.4 ст.45 зазначеного закону,  перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії —з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.  Таким чином, з урахуванням звернення  позивача з заявою про перерахунок пенсії саме  із  застосуванням  показника середньої заробітної плати по народному господарству за 2009рік, з заявою про який він  звертався  27.12.2010р., такий перрахунок повинен здійснюватись із 01.01.2011р..

Таким чином, враховуючи викладене, позивачу з урахуванням вищезазначених норм повинен  бути проведений перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2011 року відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV.

         Суд вважає,  що позовні вимоги в частині зобов’язання  відповідача  нараховувати та  сплачувати  пенсію надалі в правильному обсязі  є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Як встановлено в суді  позивач оскаржує дії відповідача, стосовно необгрунтованого перрахунку пенсії. В межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача,  внаслідок чого  судом не встановлено, що  право позивача  на отримання  та перрахунок пенсії , в межах визначених  Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», буде  порушене в наступному.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 46, 92  Конституції України, ст.ст. 6, 7, 17-19, 104-106, 159, 161, 162 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-РП/2008 суд,-     

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:   

Адміністративний позов   ОСОБА_1  задовольнити частково.   

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1  у перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 р. № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.  

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  м. Слов’янську Донецької області здійснити  ОСОБА_1  перерахунок і виплату пенсії за віком  відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік,  з урахуванням фактично проведених виплат, за січень та лютий 2011року.   

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Суддя Слов’янського міськрайонного суду                                                                                        Донецької області                                                                                     Ю.В. Чернишов