П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

08 лютого 2011 року                                                                          справа № 2-а-963\11  

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Масендич В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач –ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу, в обґрунтування якого вказав, що віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Доплати, зазначені у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька не провадились. Просив визнати бездіяльність неправомірною та зобов’язати здійснити нарахування доплати до пенсії з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а також з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

У судове засідання позивач не з’явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до заяви, просив розглядати справу за його відсутністю. На стягненні судового збору позивач не наполягає.   (а.с.6).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відповідно до заперечень просили розглядати справу без участі представника УПФУ. Згідно заперечень просили відмовити в задоволенні позовних вимог, наполягали на пропущенні позивачем строку звернення до суду.  (а.с.12).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

           Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни. (а.с.3). Відповідно до довідки позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію, виплати як дитині війни виплачувались не у повному обсязі. (а.с.5).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

             Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

              Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України. Цим Законом будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру прожиткового      мінімуму,   встановленого  ст.  54   Закону  України  «Про  державний бюджет  України   на  2009  рік»  та  з наступними змінами його розміру.   Відповідно до п. 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 30 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня –49,80 грн.   

04.11.2009 року набрав чинності Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати". Прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 грн.. Статтею 52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –695 гривень; з 1 квітня –706 гривень; з 1 липня –709 гривень; з 1 жовтня –723 гривні, а з 1 грудня –734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно –правововими актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня –750 грн., з 01 квітня –764 грн., з 01 жовтня –985 грн., з 1 грудня –1004 грн.

Цими Законами будь –яких змін до Закону України до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не внесено, та дія цієї статті не зупинена, а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення: до пенсії у розмірі 30% відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого відповідними статтями Законів України «Про Державний бюджет України»на відповідний календарний рік.

Таким чином підвищення дітям війни виплачується органом Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого, суд вважає за необхідне та зобов’язати  відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.  

          Згідно заперечень відповідач наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Суд зазначає, що відповідно до ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження. Ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює, що  адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем не надано суду доказів правомірності рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки УПФУ є бюджетною організацією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                  П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання провести з 01.01.2009 року по 31.12.009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком - задовольнити повністю.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                            В.В. Масендич

і