Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                      10 січня   2011  року   Єнакіївський    міський    суд   Донецької   області   у   складі головуючого                        судді                                             Куція Є.М.

                                             при секретарі                               Здебської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве  справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                  позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.

                  В огрунтування позовних вимог вказав, що протягом 30 років 5 місяців працював у вугільній промисловості на шахтах Донбасу  з повним робітничим днем під землею, а саме на шахті «Ольховатська».

                  Звільнено 27 серпня 2002 року за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.

                  Під час роботи на шахті «Ольховатська»ДП «Орджонікідзевугілля»отримав професійне захворювання.

                  У період з 8 по 23 липня 2002 року він знаходився на стаціонарному обслідуванні у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, де йому вперше згідно висновку експертної комісії було встановлено діагноз – антракоз.

                  У зв’язку  з цим було складено акт розслідування професійного захворювання від 8 серпня 2002 року.

                  При обстежені МСЕК, відповідно до виписки з акту огляду від 15 серпня 2002 року було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності  50%  по профзахворювпанню, визнано інвалідом Ш групи.

                  Під час переобстеження, відповідно виписки з акту МСЕК від 24 вересня 2003 року було підтверджено 50% втрати професійної працезтадності.

                  У зв’язку  з погіршенням стану здоров’я, згідно висновку МСЕК від 30 вересня 2010 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності по профзахворюванням: підтверджено 25% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі та 40% втрати професійної працездатності по пневмооконіозу, безстроково, визнано інвалідом П групи.

                  Єнакіївським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань йому по профзахворюванню було виплачено одноразову допомогу та  нараховані і виплачуються щомісячні страхові виплати.

                  В той час, з урахуванням положення ст..ст.24, 32, 56, 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили встрату працездатності № 1105 від 23 вересня 1999 року, він має право, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань зобов’язаний у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати йому шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров’я, у тому числі виплатити грошову суму за моральну шкоду.

                  Моральну шкоду він оцінює у розмірі 100000 гривен.

                  Факт заподіяння шкоди йому встановлений відповідним медичним закладом та виразився у порушенні стану його здоров’я, звичного укладу його життя. Порушені його трудові права на забезпечення безпечних і не руйнуючих здоров’я умов праці, звичний урівноважений соціальний, професійний і життєвий статус.

                  Просить  стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 65% у сумі  100000 гривен.

                  Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  позов не визнав, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет України”, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

                                Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов  підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

                 Судом встановлено, що позивач що протягом 30 років 5 мцсяців працював у вугільній промисловості на шахтах Донбасу  з повним робітничим днем під землею.

                  Звільнено 27 серпня 2002 року за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.

                  Під час роботи на шахті «Ольховатська»ДП «Орджонікідзевугілля»отримав професійне захворювання.

                  У період з 8 по 23 липня 2002 року він знаходився на стаціонарному обслідуванні у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, де йому вперше згідно висновку експертної комісії було встановлено діагноз – антракоз.

                  У зв’язку  з цим було складено акт розслідування професійного захворювання від 8 серпня 2002 року.

                  При обстежені МСЕК, відповідно до виписки з акту огляду від 15 серпня 2002 року було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності  50%  по профзахворювпанню, визнано інвалідом Ш групи.

                  Під час переобстеження, відповідно виписки з акту МСЕК від 24 вересня 2003 року було підтверджено 50% втрати професійної працезтадності.

                  У зв’язку  з погіршенням стану здоров’я, згідно висновку МСЕК від 30 вересня 2010 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності по профзахворюванням: підтверджено 25% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі та 40% втрати професійної працездатності по пневмооконіозу, безстроково, визнано інвалідом П групи.

                  Таким чином, внаслідок  профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенні його нормальних життєвих зв’язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

                  Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 Закону   України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”  та  згідно з підпунктом „е” п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку  зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду  за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

                 Законом України “Про державний бюджет України на  2006 рік” від  20 грудня 2005 року № 3235-1У  зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.

                 Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди  виникло у позивача ще до набрання чинності  як  Законом України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і Законом України “ Про Державний бюджет на 2007 рік “ .

                 Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно –правові акти не  мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

                 Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

                Норми Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків  на виробництві  та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов’язку по сплаті  такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

                 Суд не може погодитися з посиланням представника  відповідача –виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з тим, що ст.44 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

                 Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим особам всі передбачені  ст.21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

                 Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв’язку зкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого –право на життя, на охорону здоров’я тощо.

                 Вирішуючи питання про  розмір відшкодування моральної шкоди , суд вважає , що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 100 000 гривен занадто велика.

                 З урахуванням ступеня втрати працездатності,  встановленої, вперше - 50 %, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути  встановлений в сумі 15000 гривен.

                 В решті позову  слід відмовити.

                 Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК  України, ст.9 Закона України „Про охорону праці”, ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

               Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань рс  37175041006211 в отделении Госказначейства г.Енакиево МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди –15000  (п’ятнадцять тисяч) гривен.

                        В решті позову відмовити.                  

                Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

                       Суддя