Справа №2-1129/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем                    України

«15»березня  2011 року                                                                                м. Одеса

Приморський  районний суд м. Одеси в складі:

головуючого      - судді Суворової  О.В.

при  секретарі    - Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, -

                                                                                 встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, в якому вказав, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.10.2003 року .

Від шлюбу є дитина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв’язку з тим, що сімейне життя між позивачем та відповідачкою не склалося, характери у сторін виявилися несумісними, позивач збереження сім’ї вважає неможливим та просить задовольнити позов про розірвання шлюбу.

Позивач  у судове засідання не з’явився,  подав до суду заяву, відповідно до якої просив позов задовольнити та слухати справу у його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з’явилась,  подала до суду заяву, відповідно до якої просила позов задовольнити та слухати справу у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову . Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 04.10.2003 року у першому відділі реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про реєстрацію шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 288 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2003 року).

Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного.

На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім’ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення .

При дослідженні судом дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них.

              Відповідачка після розірвання шлюбу, за власним бажанням, залишає прізвище „ОСОБА_2”.

Вирішуючи  питання щодо визначення   місця   проживання   неповнолітньої   доньки   сторін  ОСОБА_3, суд  вважає цю вимогу такою,  що підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років , визначається за спільною згодою батьків. Враховуючи, що з цього питання між сторонами на сьогоднішній момент відсутній спір, місце проживання дитини не заперечується позивачем та не заперечувалось ним й раніше, відповідачка визнала позов у цій частині, суд має задовольнити цю вимогу позивача, визначивши місце проживання неповнолітньої доньки сторін –ОСОБА_3, з матір’ю.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 , ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 88,  ч.4 ст. 174,  213,  215  Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини –задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований першим відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 04 жовтня 2003  року, актовий запис № 288 - розірвати.

Дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати разом з матір’ю - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                              О.В.Суворова