Справа № 2-2052/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року                                                       м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого одноособово - судді Лук'янчук О.В.

          при секретарі Охримчук А. В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському  Одеської області  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України про відшкодування збитків/ шкоди нанесених складенням завідомо неправдивого документу заключення від 29.03.2005 року та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України про відшкодування шкоди нанесеної прокуратурами у зв'язку з порушенням КПК, Міжнародного пакту, Конвенції, неприйняття заходів у порядку ст. 97 КПК на складення міліцією завідомо неправдивого документу від 29.03.2005 року №51/5728,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаними позовами про відшкодування збитків/ шкоди нанесених складенням завідомо неправдивого документу висновку від 29.03.2005 року та про  відшкодування шкоди нанесеної прокуратурами у зв'язку з порушенням КПК, Міжнародного пакту, Конвенції, неприйняття заходів у порядку ст. 97 КПК на складення міліцією завідомо неправдивого документу від 29.03.2005 року №51/5728.

Позивач просить стягнути з відповідача Білгород-Дністровського  МВ ГУМВС України в Одеській області  на його користь 137 000 грн. по відшкодуванню  морального збитку нанесеного складанням Білгород – Дністровського МВ УМВС України  в Одеській області завідомо неправдивого документу – висновку від 29.03.2005 року.

Позивач просить стягнути з відповідачів Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, прокуратури Одеської області,  Генеральної прокуратури України на його користь по 56 000 грн. по відшкодуванню морального збитку нанесеного у прокуратурами у зв'язку з порушенням КПК, Міжнародного пакту, Конвенції, неприйняття заходів у порядку ст. 97 КПК на складення міліцією завідомо неправдивого документу від 29.03.2005 року №51/5728.

Позивач у судове засідання не з’явився, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, згідно якого просить у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідачів – Білгород – Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відома.

Вивчивши матеріали, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивач вказує, що по кримінальній справі 149900450, щодо розшуку ОСОБА_3 складені завідомо неправдиві документи: висновок Білгород-Дністровського МВ УМВС від 29.03.2005 року та відповідь Білгород-Дністровського МВ УМВС від 29.03.2005 року №51/5728   .

Стаття 58 ЦПК України  передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, що складені Білгород-Дністровським МВ УМВС від 29.03.2005 року документи : висновок та відповідь являються завідомо неправдивими.  

Позивач вказує, що складенням  завідомо неправдивих документів – висновку МВ УМВС від 29.03.2005 року, відповіді Білгород-Дністровського МВ УМВС від 29.03.2005 року №51/5728, та не здійсненням прокуратурою своїх обов’язків, щодо ефективного правового захисту, контролю, йому заподіяно моральну шкоду.

Статтею 23 ЦК України передбачено, право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема, моральна  шкода, завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За правилами ст. ст. 1167 ч.2п.2,   1176 ЦК України шкода,  в тому числі моральна шкода,   завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження,   незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,   незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання,  попереднього (досудового) слідства,   прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання,   попереднього (досудового) слідства,   прокуратури або суду виникає,   в тому числі,   в разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства. Порядок відшкодування шкоди,   завданої незаконними рішеннями,   діями чи бездіяльністю органу дізнання,   попереднього (досудового) слідства,   прокуратури або суду,   встановлюється законом.

Законом України від 01.12.1994р. №266/94-ВР " Про порядок відшкодування шкоди , завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ст. 2 передбачено випадки, коли виникає право на відшкодування шкоди.

П. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача  та   вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим   підтверджується   факт   заподіяння   позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що правових підстав для відшкодування моральної шкоди не має.  

Позивач звернувся до суду з позовами 21.01.2011 року та 28.01.2011 року.

Поняття позовна давність міститься у ст. 256 ЦК України, зокрема, позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може  звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Згідно ст. 267 п.п.3,4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи зазначені положення, суд прийшов до висновку, що позивачем було  порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків/ шкоди нанесених складенням завідомо неправдивого документу висновку від 29.03.2005 року та  про відшкодування шкоди нанесеної прокуратурами у зв'язку з порушенням КПК, Міжнародного пакту, Конвенції, неприйняття заходів у порядку ст. 97 КПК на складення міліцією завідомо неправдивого документу від 29.03.2005 року №51/5728, безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.11,58,60, 213-215 ЦПК України, суд, -

 В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білгород - Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України про відшкодування збитків/ шкоди нанесених складенням завідомо неправдивого документу заключення від 29.03.2005 року – відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білгород - Дністроської міжрайонної прокуратури, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України про відшкодування шкоди нанесеної прокуратурами у зв'язку з порушенням КПК, Міжнародного пакту, Конвенції, неприйняття заходів у порядку ст. 97 КПК на складення міліцією завідомо неправдивого документу від 29.03.2005 року №51/5728– відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: