Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа №  1-33/11

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року     Онуфріївський районний суд Кіровоградської області  у складі головоючого судді:                                        Шелесько В.Д.

при секретарі:                                                               Гладкій Т.М.

з участю прокурора:                                                  Приходько В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі  Онуфріївка справу по обвинуваченню , -

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця радгосп Комінтерн Олександрійського району Кіровоградської області, українця, гр.-на України, освіта повна загальна середня (10 класів), не одруженого, не працюючого, раніше  судимого Онуфріївським районним судом Кіровоградської області :1) 19.05.1986 року по ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.11.1987 року по відбуттю покарання; 2) 05.05.1988 року по ч. 2 ст. 229-6 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі, звільнився 05.05.1990 року по відбуттю покарання;12.11.1993 року по ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 18.11.1994     року     по     амністії; 30.05.1996 року по ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 20.09.1999 року по відбуттю покарання; 03.09.2002 року по ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 04.04.2003 року на 11 місяців 24 дні: 6) 19.12.2003 року по ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 3 роки, покарання не відбув; 7) 17.10.2000 року Криворіжським районним судом Дніпропетровської області по ч. З ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 8) 22.09.2006 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області по ч. З ст. 185, ст. 71. 78 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 11 грудня 2009 року умовно-достроково з невідбутною частиною покарання      1 рік 7 місяців 12 днів,  покарання не відбув, судимості не зняті і не погашені,

           у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2010 року біля 19 години 45 хвилин, ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 з метою відвідування господаря, прийшов до вхідних дверей квартири № 5 належної ОСОБА_3, що розташована по АДРЕСА_1. Постукавши у двері та почекавши на господаря близько 5 хвилин, ОСОБА_1 зрозумів, що у квартирі нікого з осіб немає. Після цього у ОСОБА_1 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна із зазначеного житла. Далі ОСОБА_1 немаючи попередньої змови з ОСОБА_2 на таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, зі сторони вулиці, підійшов разом з останнім до вікна кухні зазначеної квартири. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 і розраховуючи на потурання з боку останнього на підставі родинних зв'язків, шляхом пошкодження целофанової плівки, якою було закрито проєм вікна кухні, проник до вказаної квартири. Переконавшись у тому, що у середині вищевказаної квартири господаря та сторонніх осіб пемас, ОСОБА_1 викрав наступне майно належне ОСОБА_3: дві наволочки виготовлені з бавовни розмірами 65 см.х65 см., вартістю з врахуванням зносу 20 гри., на суму 40 грн.; односторонню металеву терку для продуктів вартістю з врахуванням зносу 4 грн.; трьох сторонню металеву терку для продуктів вартістю з врахуванням зносу 6 грн.; алюмінієвий друшляк ємністю 3 літра вартістю з врахуванням зносу 25 грн.; емальовану каструлю з кришкою ємністю 3 літра, вартістю з врахуванням зносу 32 грн.; каструлю виготовлену з неіржавіючої сталі, ємністю 20 літрів, вартістю з врахуванням зносу 260 грн.; металеве оцинковане відро ємністю 10 літрів вартістю з врахуванням зносу 14 грн.. Далі ОСОБА_1 виносячи з квартири майно здобуте злочинним шляхом і маючи можливість розпорядитися викраденим на свій розсуд, почув від ОСОБА_2 зауваження, а саме ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 щоб він залишив чуже майно на місці, тобто ОСОБА_2 дав підстави ОСОБА_1 засумніватися щодо свого «мовчання»з приводу його неправомірного діяння та протидії цьому. Після цього ОСОБА_1 усвідомлюючи цю обставину, відкрито викрав чуже майно і в подальшому розпорядився викраденим посудом та білизною на свій розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 381 грн.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому йому злочині по ч.3 ст. 186 КК України не  визнав, а визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3. ст.185 КК України.

     В судовому засіданні він пояснив, що в квартиру потерпілого забрався поскільки думав, що ОСОБА_3  спить і хотів його розбудити щоб поговорити. Вже в квартирі у нього виник умисел на крадіжку речей і він викрав дві терки, дві каструлі і відро, які помістив у наволочки. Коли вибирався з квартири через вікно, то сина поблизу не було, а він стояв на вулиці. Коли він підійшов до сина з викраденим, то ОСОБА_2 його умовляв повернути викрадене потерпілому, а він його не послухався. Потім викрадене продав. Він приносить вибачення потерпілому і просив не позбавляти його волі.

Незважаючи на не визнання вини ОСОБА_1 в злочині передбаченому ч.3 ст.186 КК України суд вважає, що вина підсудного в даному злочині підтверджується  такими доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_3, який як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні пояснив, що обставини викладення його майна детально не відомі; але крадіжка така була на початку листопада 2010 року. Викрадено через вікно кухні квартири дві терки, дві каструлі, дуршлаг  і відро. Що крадіжку майна вчинив підсудний він взнав від дільничного інспектора міліції. Претензій до підсудного він не має, його вибачення приймає і просить не позбавляти підсудного волі.

                                                            а.с. 24.

Показами свідка ОСОБА_5, який на досудовому слідстві і в судовому засіданні пояснив, що 2 листопада 2010 року ввечері він проходив по АДРЕСА_1 і під вікном квартири потерпілого ОСОБА_3 побачив, що в вікні квартири ОСОБА_3  підсудний ОСОБА_1 передавав з квартири якомусь чоловікові речі, а потім вони відійшли від будинку і, пройшовши по вулиці трохи разом, розійшлися в різні сторони. Він стояв в стороні і вказані особи його не бачили.

                                                            а.с.44.

Показами свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві в ході якого він пояснив, що  2 листопада 2010 року біля 21 години він зустрів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які йшли разом, а потім розійшлись в різні сторони. ОСОБА_1 підійшов до нього і сказав, що він продає посуд. Посуд був в наволочках. ОСОБА_1 продав йому дві терки, дуршлаг, дві каструлі  і відро з наволочками за 50 грн.

                                                            а.с.26.

Протоколом огляду квартири належної ОСОБА_3 в ході якого були встановлені обставини викрадення майна.

                                                            а.с. 40-41.  

Висновком експерта-товарознавця про вартість викраденого майна.

                                                            а.с. 49.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2, як син підсудного відмовився давати покази. Однак на досудовому слідстві свідок ОСОБА_2 пояснив, що його батько –підсудний ОСОБА_1 в квартиру ОСОБА_3 спочатку забирався щоб розбудити ОСОБА_3, а через деякий час батько вибрався з квартири через вікно та витягнув з собою дві наволочки з металевим посудом. Він сказав батькові щоб той повернув речі, як викрадені, а батько не захотів цього робити, сказавши, що його ніхто не бачив і не дізнається про крадіжку. Вони з викраденим пішли в сторону центра селища, а потім батько почав бесідувати з ОСОБА_6, а він пішов додому.

                                                            а.с. 40.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 10 від 06.11.2009 року роз’яснив, що грабіж –це відкрите викрадення чужого майна в присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що підсудний ОСОБА_1 розпочав викрадення майна шляхом крадіжки, а коли його дії були виявлені його сином ОСОБА_2, який вимагав від підсудного повернути викрадені речі, то підсудний, з метою утримання викраденого, відмовився повернути майно, тобто як підсудний ОСОБА_1, так і свідок ОСОБА_2 розуміють, що проходить відкрите викрадення майна, вчинене підсудним.

Таким чином в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудного ОСОБА_1  у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, з проникненням в житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

При визначенні виду та міри покарання підсудному  ОСОБА_1  суд враховує : тяжкість вчиненого ним злочину, який є  тяжким, однак не спричинив тяжких наслідків; особу підсудного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, по місцю проживання характеризується посередньо; обставини, що пом’якшують покарання: щире каяття у вчиненому злочині, принесення вибачення потерпілому та відшкодування завданої злочином шкоди, прийняттям потерпілим вибачення підсудного та проханням потерпілого не ізолювати підсудного від суспільства; обставину, що обтяжує покарання –рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і відносно нього необхідно вибрати  покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.71 КК України.

По справі цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат немає.

Суд також вважає необхідним до вступу вироку в силу міру запобіжного заходу підсудного ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50,65,71 КК України, ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на  4(чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 3-х місяців позбавлення волі і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4(чотири) роки і 3(три) місяці.

Строк відбування покарання за даним вироком враховувати з 08 лютого 2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в силу змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту з залу суду.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Онуфріївський районний суд, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя   В. Д. Шелесько