Справа № 2-а-826/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року                          Згурівський районний суд Київської області в складі :          

                                                   головуючого                          судді  ХИЖНОГО Р.В.          

                                                   при секретарі                                          НОСОВІЙ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ПОЧЕПЕЦЬ СЕРГІЯ ІВАНОВИЧА, інспектора Державної патрульної служби Броварського взводу ДПС, про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому вказує, що 18 січня 2011 року інспектором Державної патрульної служби ВДАІ Броварського взводу ДПС –Почепець С.І.  було складено протокол АІ1 №159406 про адміністративне порушення та винесено постанову АІ №332625 по справі про адміністративне правопорушення, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення та накладено штраф в розмірі 255,00 грн.

Із зазначено постановою позивач не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, а також такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст.245,276,278,279,280 Кодексу України про адміністративні порушення.

Позивач зазначив, що на автодорозі Київ-Чернігів в м. Бровари рухаючись в потоці інших автомобілів, керував автомобілем «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1, швидкість якого не перевищувала 78 км/год.

Позивача було зупинено працівником ДПС, який повідомив про те, що останній рухався зі швидкістю 83 км/год., яка зафіксована приладом «Іскра №18804», що дана швидкість саме його автомобіля та показав зазначений показник швидкості. Фактично співробітником ДАІ було продемонстровано тільки цифри на табло приладу, які нібито показували швидкість автомобіля позивача, але ствердження відповідача про перевищення швидкості саме позивачем є припущенням, так як в момент фіксування швидкості поряд з позивачем рухалось інше авто, яке мало більші габарити та значно більшу швидкість. На заперечення позивача щодо неправомірності дій відповідач не реагував. В протоколі позивач зазначив, що його швидкість не перевищувала 78 км/год.

Позивач вважає, що вказана постанова АІ №332625 є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав: 1) в населеному пункті дозволяється рух транспортних засобів із швидкістю не більше 60 км/год, а ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год; 2) вказаний вимірювальний прилад не мав функцію фото-, кінозйомки чи відеозапису, а отже, такого вимірювального приладу не можуть бути доказом по справі; 3) відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу, а також позивач не був повідомлений про можливість похибки у вимірах 4) відповідач не з’ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Постанову і протокол позивач отримав 18 січня 2011 року, але весь цей час знаходився поза межами Згурівського району, адже під час зупинки його відповідачем їхав із сім’єю на відпочинок в м. Буковель, де відпочивав близько двох тижнів.

Тому позивач просить суд : поновити строк для подачі скарги на постанову про адміністративне порушення, як такий, що порушено з поважних причин; постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АІ № 332625 по справі про адміністративне порушення, винесену 18 січня 2011 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення та накладення стягнення в розмірі 255,00 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень –визнати протиправною та скасувати її повністю.

 В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити. Відповідач –інспектором Державної патрульної служби ВДАІ Броварського взводу ДПС –Почепець С.І. в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень проти позову не направив.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Копіями паспорта та посвідчення водія встановлено особу позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області ( а.с. 10,12-15).

Відповідно до протоколу АІ1 № 159406 та постанови АІ № 332625 від 18.01.2011 року встановлено, що інспектором Державної патрульної служби ВДАІ Броварського взводу ДПС – Почепець С.І. було притягнуто до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с. 7-8).

Відповідно до копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль марки «MITSUBISHI»д/н НОМЕР_1 належить гр. ОСОБА_1 ( а.с. 9).

Згідно копії медичної довідки ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами (а.с.11).

Копією поліса № ВЕ/8159428 підтверджено наявність обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності  ОСОБА_1 (а.с.17).

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки,стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті »встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження ) позивача.   

Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.    

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що  позов підлягає до задоволення, так як постанова Серії АІ № 332625 від 18.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена з порушенням вимог ст.ст. 283, 284 Кодексу про адміністративні правопорушення. Поновити позивачу ОСОБА_1 термін оскарження відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який останній пропустив з поважних причин. Відповідач –інспектором Державної патрульної служби ВДАІ Броварського взводу ДПС –Почепець С.І. в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень проти позову не направив.

Керуючись ст.ст.122,280,283,284,289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст.11,18,19,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до ПОЧЕПЕЦЬ СЕРГІЯ ІВАНОВИЧА, інспектора Державної патрульної служби Броварського взводу ДПС, про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування –задоволити повністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АІ № 332625 по справі про адміністративне порушення, винесену 18 січня 2011 року щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення та накладення стягнення в розмірі 255,00 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень – визнати протиправною, скасувати її повністю та провадження в справі закрити.

          Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, надіслати копію постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                         Р.В. ХИЖНИЙ