2-176.11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді  Галущенко Ю.А.,при секретарі          Данковській С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначає, що 23.04.2004 р.був зареєстрований його шлюб з відповідачкою,в шлюбі народився син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає з відповідачкою.

Після розлучення з весни 2010 р., з метою вирішення майнового спору на свою користь відповідачка перешкоджає позивачу в спілкуванні з сином, маніпулює дитиною, не виконує розпорядження Шевченківської рай адміністрації № 602р від 21.06.2010 р.(із змінами)про встановлення графіку зустрічей позивача з сином.

Позивач отримує короткочасну можливість спілкуватись з сином лише в навчальному закладі, який відвідує дитина, не систематично, не має змоги розвивати здібності сина у вільний час, впливати на духовний розвиток дитини.

Посилаючись на те, що діями відповідачки порушені його батьківські права та інтереси дитини, позивач просить суд усунути перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4,2004 р.н.,визначити способи його участі у вихованні сина шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижня в понеділок, середу та п*ятницю, протягом дня в    суботу, зобов*язати відповідачку не чинити перешкод у спілкуванні позивача з сином у вказані дні, стягнути з відповідачки судові витрати.       

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 позов свого довірителя підтримав та пояснив, що після розлучення між позивачем та відповідачкою виник конфлікт майнового характеру , склалися недоброзичливі стосунки. Відповідачка шантажує позивача дитиною з метою вирішення на свою користь майнового спору, з весни 2010 р. не дає можливості позивачу спілкуватись з сином, заперечує проти їх зустрічей, психологічно тисне на дитину, одноособово без з*ясування думки позивача вирішує питання, пов*язані з  навчанням, вихованням та розвитком дитини. Порушення прав позивача як батька на участь у вихованні дитини та спілкуванні з сином завдає позивачу моральних страждань, негативно впливає на сина, суперечить інтересам хлопчика, оскільки ОСОБА_4 любить батька, бажає спілкуватись і просить робити це якомога частіше, в чому чинить перешкоди відповідачка. Позивач має бажання і можливість приймати участь у вихованні сина і спілкуванні з ним. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_3.в судовому засіданні позов в інтересах своєї довірительки не визнав і просив відмовити в його задоволенні, пояснив, що відповідачка не перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином і позивач має таку можливість, а звернення позивача до суду має на меті  вплинути на неї психологічно для зміни її позиції в майновому спорі.       

  | |розгледіти| |річ|      

Представник третьої особи органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської  Ради в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що сторони по справі як батьки малолітнього сина ОСОБА_4,2004 р.н. мають рівні права щодо участі в його вихованні та спілкуванні з ним. Зверненнями батька до органу опіки з заявами про встановлення часу зустрічей з сином підтверджується бажання батька брати участь у вихованні сина, а мати дитини на особистих приймах в службі по справам дітей підтверджувала небажання надавати можливість батьку для спілкування з сином. Графік зустрічей з сином, встановлений органом опіки для позивача, відповідачка не виконує, тому в інтересах дитини доцільно визначити способи участі позивача у вихованні дитини в судовому порядку з урахуванням вимог позовної заяви.

Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний ,про що зроблений актовий запис № 253 від 26.06.2008 р.

Сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3,про що надані копії відповідних свідоцтв.

В судовому засіданні суд з пояснень представників сторін встановив, що після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, малолітній ОСОБА_4 проживає та зареєстрований з відповідачкою.

Як передбачено ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»,кожна дитина має право на проживання в сім*ї разом з батьками або в сім*ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов*язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ст.15 ч.1,2 Закону України «Про охорону дитинства»,дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов*язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано ,що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

За змістом ст.153 СК України, батьки та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст.157 СК України ,питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов*язаний приймати участь у його вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною і приймати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

На час розгляду справи суду не надано доказів про те, що позивач відповідно до закону обмежений у праві спілкування з дитиною.

З наведеного суд дійшов до висновку, що малолітній ОСОБА_4 2004 р.н., має право спілкуватись з обома батьками, в тому числі і коли  вони припинили подружні стосунки і проживають окремо, а відповідачка, з якою проживає  дитина, не має права перешкоджати спілкуванню позивача як батька з дитиною.

Суд дійшов висновку, що спілкування позивача з сином не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, оскільки  з пояснень допитаних в суді свідків суд встановив, що між позивачем та дитиною склалися добрі стосунки, хлопчик любить батька і бажає з ним спілкуватись якомога частіше, позивач має намір під час спілкування розвивати здібності дитини, формувати світогляд, сприяти гармонійному поєднанню освітніх та фізичних навантажень, що відповідає інтересам дитини.

Крім того, позивач як батько малолітнього ОСОБА_4 має рівні з відповідачкою права на участь у вихованні дитини і зобов*язаний приймати участь у вихованні сина, обсяг його прав не може бути зменшений навіть в тому разі, якщо син сторін проживає з відповідачкою окремо від нього. Фактично позивач за таких обставин не може реалізувати свої права в тому ж обсязі, як відповідачка, знаходиться в залежності від її бажання надати йому можливість спілкуватись з сином та виховувати його, проте з огляду на характер відносин, що склалися між сторонами, вони не досягли згоди про спілкування позивача з сином та участь у його вихованні, а тому ефективно захистити права позивача можливо лише в судовому порядку.

Пояснення відповідачки та її представника про те, що вона не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з сином і доказів протилежного позивач не надав , суд розцінює критично,оскільки вони повністю спростовані матеріалами справи і фактичними обставинами, які встановив суд.

Так, з наданої суду копії розпорядження голови Шевченківської райадміністрації № 602р від 21.06.2010 р.вбачається, що  ще станом на червень 2010 року між сторонами як батьками малолітнього ОСОБА_4 виник спір щодо можливості батька брати участь у спілкуванні з сином  та його вихованні.

Цей спір був вирішений органом опіки та піклування відповідно до ст.158 СК України за заявою позивача шляхом визначення способів участі позивача у вихованні сина та встановлення графіку зустрічей.   

12.10.2010 р.розпорядженням голови Шевченківської райадміністрації № 1067р за заявою позивача графік його зустрічей з сином був змінений.

В вересні 2010 р.ОСОБА_1звертався до Шевченківського РВ ЗМУ з заявою про порушення кримінальної справи,в якій вказував, що відповідачка перешкоджає його зустрічам з  дитиною.

Крім того, з показів свідків суд встановив, що крім позивача, бабусі малолітнього ОСОБА_4 також внаслідок дій відповідачки мають перешкоди в спілкуванні з онуком.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7та ОСОБА_8показали, що з весни 2010 р.вони разом з позивачем не мали можливості зустрічатись з онуком ОСОБА_4, чому перешкоджала відповідачка, а після встановлення графіка зустрічей позивача  з сином вона категорично заперечувала його виконувати. Також показали, що відповідачка фактично шантажує родину позивача і дозвіл на спілкування з сином та онуком ставить в залежність від вирішення на її користь спору про поділ майна.

Свідок ОСОБА_9показав, що в вересні 2010 р.на АДРЕСА_1 він був свідком конфлікту між позивачем та відповідачкою з залученням працівників міліції, під час якого відповідачка в грубій формі відмовилась виконувати пред*явлене їй рішення про право позивача на зустрічі з сином.

Аналізуючи наведене суд дійшов до висновку, що відповідачка дійсно перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином та участі у його вихованні, чим порушує права позивача ,такі дії не сприяють нормальному розвитку дитини і не відповідають її інтересам.

Як передбачено ст.159 СК України та аналогічної за змістом ст.15 ч.3 Закону України «Про охорону дитинства»,якщо той з батьків, з ким проживає дитина, перешкоджає тому з батьків, хто проживає окремо, в спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини(періодичні або систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідання дитиною місця його проживання і т.ін.)місце та час їх спілкування, з урахуванням віку, стану здоров*я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають суттєве значення.

Позивач має постійне місце проживання, яке утримується в належному стані, позитивно характеризується, працевлаштований. Між ним та дитиною склалися доброзичливі відносини, батько та син пов*язані почуттями любові ,мають спільні інтереси.

Ці відомості про особу позивача та його моральні якості переконують суд в тому ,що поведінка позивача під час спілкування з дитиною не може завдати шкоди дитині або негативно вплинути на її розвиток.

Визначаючи способи участі позивача у вихованні дитини та час спілкування з сином, суд враховував інтереси дитини, вік дитини та стосунки, що склалися між сторонами, а також зазначений позивачем можливий режим його участі у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ч.5 ст.159 СК України суд вважає потрібним роз*яснити відповідачці, що у разі її ухилення від виконання судового рішення суд за заявою позивача може передати дитину для проживання з ним, а також звернути її увагу на те, що  основним завданням і обов*язком батьків є турбота про забезпечення інтересів насамперед своєї дитини і в жодному разі дитина не повинна буди засобом досягнення її батьками або одним з ним своїх інтересів, в тому числі майнових.

Керуючись ст.88 ЦПК України на користь позивача суд стягує з відповідачки понесені по справі судові витрати по оплаті судового збору 8 гр.50 коп.та витрати на ІТЗ 120 гр.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153,157,159 Сімейного Кодексу України ,ст.11,12,15 Закону України «Про охорону дитинства»,ст.3, 10, 11,57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні задовольнити.

Надати право ОСОБА_1 зустрічатись з малолітнім сином ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3,щотижня в понеділок, середу та п*ятницю  ,а також протягом дня в суботу.

Зобов*язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3,щотижня в понеділок, середу та п*ятницю,а також протягом дня в суботу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 8 гр.50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр., а всього стягнути 128 гр.50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                        Ю.А. Галущенко