Справа № 2-3474/10.                                          

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року           Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:                        головуючого судді:                 Яреми Л.В.

                                    при секретарі:                 Скрипій А.А.

за участю адвокатів та представників відповідачів- ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2,                

розглянувши у судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Посилається на те, що 01 лютого 2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці постановлено вирок відносно відповідачів, згідно якого відповідачі були визнані винними у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 296 ч. 2, 146 ч. 2 КК України і призначено покарання: ОСОБА_4 у вигляді 2 років позбавлення волі, ОСОБА_5 у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, ОСОБА_6 у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням 1 рік. Вказує, що внаслідок злочинних дій відповідачів він з 02 травня 2009 року по 22 травня 2009 року  знаходився на стаціонарному лікуванні. Крім цього, від отриманих тілесних ушкоджень, а саме перелому кісток носу, йому був встановлений діагноз: викривлення перегородки носа з порушенням носового дихання, тому він звертався за медичною допомогою для проведення операції, на стаціонарному лікуванні перебував з 22 вересня 2009 року по 29 вересня 2009 року. В результаті злочинних дій відповідачів, йому була завдана матеріальна шкода в сумі 5700 грн., що виразилась у витратах на придбання ліків, додатковому харчуванні, консультацій у медичних фахівців, розрахунках за транспортні послуги. Крім цього, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, страху за своє здоров’я і життя,  після виписки він не міг вести звичний спосіб життя , бачитися з рідними та друзями, займатися роботою та повсякденними справами, погіршився сон, у нього часто буває головний біль, він постійно відчуває тривогу за себе і близьких. Для захисту своїх прав йому довелося звернутися у правоохоронні органи, його неодноразово викликали для дачі показів та інших слідчих дій, що також негативно вплинуло на його нормальні життєві зв’язки. Моральну шкоду оцінює в 60000 гривень.

Просить солідарно стягнути з відповідачів на його користь 65700 в відшкодування матеріальної  та моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги  в повному обсязі, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь  65700 в відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині матеріальної шкоди  визнав на суму 100 гривень, в частині моральної шкоди визнав на суму 500 гривень.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги  визнали на суму 100 гривень в частині відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду не визнали.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги  в частині матеріальної шкоди  визнали на суму 100 гривень, моральну шкоду не визнали.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, їх представників, дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таким чином, солідарна відповідальність має місце, якщо особи спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру.  

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 27 березня 1992 року № 6  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями  з єдиного наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що  вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 лютого 2010 року відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було визнано винними та засуджено за ст.ст.296 ч. 2, 146 ч. 2 КК України (а.с.13-27).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

 Внаслідок злочинних дій відповідачів, позивач ОСОБА_3 згідно  висновку судово-медичної експертизи №1131 від 09 травня 2009 р. отримав тілесні ушкодження:  гематоми повік обох очей, гематоми м’яких тканин носу, осадження лівої половини обличчя, струс головного мозку, перелом кісток носу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров’я, у зв’язку із чим він перебував на стаціонарному лікуванні в ОКУ «Лікарня швидкої допомоги» в нейрохірургічному відділенні з 02 травня 2009 року по 22 травня 2009 року із діагнозом струс головного мозку (а.с.9).

Крім цього, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в ЛОР-центрі Обласної клінічної лікарні з 22 вересня 2009 року по 29 вересня 2009 року, з діагнозом: викривлення перегородки носа з порушенням носового дихання, що підтверджується випискою з медичної карти № 15265/2175 (а.с.10). За час лікування  позивачем було витрачено на придбання ліків 90 грн. 64 коп., що підтверджується довідкою ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ( а.с.11) .

Враховуючи наведене, суд, приймаючи до уваги документи, що підтверджують витрати на придбання ліків та медичних препаратів, прийшов до висновку, що на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди слід стягнути 100 грн., оскільки всі відповідачі визнали позов саме на цю суму.

Належних та допустимих доказів про те, що позивачем витрачено 5600 гривень на придбання ліків, на поїздки в лікарню,  на продукти харчування та консультації лікарів, суду не надано.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно ч. 2 п. 2 даної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язу з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. із змінами від 25.05.2001 р. «Про судову практику  в справах про відшкодування моральної  (немайнової)  шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних  фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розглядаючи вимоги позивача ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги, що внаслідок  неправомірних дій відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які  скоїли злочин відносно позивача,  в результаті якого позивач отримав легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я, лікувався  в стаціонарі, переніс операцію.

  Заподіяна відповідачами  моральна шкода ОСОБА_3  виразилась в тому, що  йому було заподіяно фізичного болю,  моральних страждань через страх за своє здоров’я та життя,  був порушений його нормальний життєвий ритм та зв’язки. З урахуванням обставин справи, характеру діяння відповідачів, які заподіяли шкоду,  фізичних та моральних страждань позивача, а також інших негативних  наслідків,  суд приходить до висновку, що позивачу неправомірними діями відповідачів заподіяно моральну шкоду  і її розмір у межах розумності повинен  становити 4500 гривень.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р. звертає увагу судів на те, що розмір відшкодованої моральної шкоди повинен бути визначений, виходячи з принципу розумності та справедливості.

Таким чином, з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача ОСОБА_3 100 грн. в відшкодування матеріальної  шкоди та  4500 грн. в відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши позовні вимоги.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів  слід стягнути  солідарно судові витрати на користь держави в сумі 59 гривень 50 копійок судового збору та на користь ОСОБА_3 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.  

   На підставі викладеного та  ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1190 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. №6 з наступними змінами, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р.керуючись ст. ст. 10, 11,79, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3  задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 100 (сто) гривень в відшкодування  матеріальної шкоди та 4500 гривень  моральної шкоди.

    Стягнути солідарно з  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові  витрати на користь держави  в сумі 59 гривень 50 копійок  судового збору та на користь ОСОБА_3 120 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 679 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення.

  СУДДЯ                                         Л.В.ЯРЕМА