Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-1178/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С.Я.
Доповідач Єгорова С. М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.02.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Єгорової С.М.
Суддів –Полежая В.Д., Письменного А.О.
при секретарі –Салабай М.В.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року і
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просив визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати його провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки..
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача і зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
У задоволенні вимог про перерахунок пенсії і виплату підвищення до неї за 2006 рік, з 1 січня до 22 травня 2008 року та за 2009 рік суд відмовив.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що виплати, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», проводяться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, отже, будь-яких порушень з боку відповідача немає.
Крім того, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.
Позивач рішення суду не оскаржив.
Згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційна скарга управління Пенсійного фонду розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набув статусу дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.
У 2007-2008 роках управлінням Пенсійного фонду йому не нараховувалися кошти, передбачені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.
При вирішенні справи суд помилково задовольнив вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2007 року по 09.07.2007 року.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким відповідно було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому зазначена вище норма втратила чинність з 09 липня 2007 року.
Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області по не нарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - скасувати, а позовні вимоги стосовно даного періоду задовольнити частково.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду в іншій частині не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183-2 ч.8, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі задовольнити частково.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги у вказаній частині задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням здійснених виплат.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2007 року по 9 липня 2007 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- залишити без задоволення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: