Справа № 2а/2570/942/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Пролісок» про стягнення страхових внесків,-
В С Т А Н О В И В :
11.11.2009 року виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до суду з адміністративним позовом до селянського (фермерського) господарства «Пролісок» (далі – СФГ «Пролісок») про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 6501,30 грн. Свої вимоги мотивують тим, що СФГ «Пролісок» зареєстрований як страхувальник у Чернігівській міжрайонній виконавчій дирекції з 11.12.2001 року. При проведенні ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відповідача виявлено порушення порядку витрачання коштів Фонду. Так, при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності відповідачем невірно визначений розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати, чим порушено п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку плати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266, допомога виплачена особі, яка в період її отримання допустила порушення встановленого лікарем режиму, чим порушено ч.2 ст. 36 Закону України від 18.01.2001 року № 2240 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”. Крім цього, ревізією встановлено, що путівка на санаторно-курортне лікування за №226352 до санаторію “Затока” використана не застрахованою особою, чим порушено п. 4.12 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За матеріалами акта ревізії заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 12.06.2009 року № 648 про застосування фінансових та штрафних санкцій, згідно якого була визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду: не прийняв до зарахування витрати в сумі - 4350,00грн, штрафна санкція за порушення порядку витрачання коштів-2175,09 грн., на загальну суму 6525,27 грн., які підлягають зарахуванню до бюджету в повному обсязі. Сума неприйнятих до заліку витрат та штрафних санкцій відображена відповідачем у звіті про нараховані внески за 1 півріччя 2009 року. Після визначення фінансового результату (залишку коштів) звітного періоду, страхувальником відображена поточна заборгованість в сумі 6501,30 грн. Оскільки добровільно відповідачем зазначена сума до бюджету не перераховується позивач просить суд стягнути з СФГ “Пролісок” суму заборгованості в розмірі 6501,30 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року в задоволенні позовних вимог виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відмовлено повністю.
04.11.2010 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду скасовано та постановлено нову, якою позовні вимоги виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2011 року касаційну скаргу СФГ “Пролісок” задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 року – скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представником позивача в судовому засіданні надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити суму позовних вимог до 5735,11 грн. на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2011 року.
Згідно ст.. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що ревізія Чернігівською міжрайонною виконавчою дирекцію проводилась за відсутності голови СФГ “Пролісок” - ОСОБА_1., з актом ревізії від 27.05.2009 року він не був ознайомлений. Що стосується порушень законодавства про загальнообов’язкове соціальне страхування, зазначених в акті ревізії, то виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проводилась відповідно до чинного законодавства. Путівка на санаторно-курортне лікування в санаторій “Затока” для дорослого з дитиною була надана ОСОБА_1, але використана дружиною голови СФГ “Полісок” ОСОБА_2 та їх неповнолітньою дитиною ОСОБА_3, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_2 є членом селянського (фермерського) господарства “Пролісок”, отримує винагороду за працю та за неї утримуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Отже, представник відповідача вважає, що рішення позивача про застосування фінансових та штрафних санкцій прийнято необґрунтовано, без дотримання норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України від 18.01.2001 року №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» ( далі – Закон № 2240).
Відповідно до п.5 ст.10 Закону № 2240 робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень.
Згідно ст.9 Закону № 2240 одним із напрямів діяльності робочих органів відділень Фонду є збір та акумуляція страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом.
З метою забезпечення своєчасності надходження та акумулювання коштів робочі органи відділень Фонду провадять реєстрацію страхувальників як платників страхових внесків у встановлені строки та в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Судом встановлено, що СФГ “Пролісок” (ідентифікаційний код 14226481) є юридичною особою та платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого Ріпкинською райдержадміністрацією від 13.07.2001 року (а.с.5), Статутом селянського(фермерського) господарства “Пролісок” зареєстрованого розпорядженням Ріпкинської райдержадміністрації Чернігівської області від 13.07.2001 року № 257 (а.с.21-35) та заявою про реєстрацію страхувальника від 11.12.2001 року (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівською міжрайонною виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до ст. 28 Закону №2240, плану перевірок та доручення від 27.05.2009 року №38 проведена перевірка правильності нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду СФГ “Пролісок” за період з 01.07.2007 року по 01.05.2009 року. За результатами ревізії складено акт від 27.05.2009 року, яким виявлені порушення порядку витрачання коштів Фонду. Так, при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності №214675 на період з 10.12.2008 по 20.01.2009 року та № 215112 на період з 21.01.2009 по 30.01.2009 року, виданих ОСОБА_1, невірно визначено розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати, чим порушено п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку плати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 та призвело до переплати допомоги в сумі 194,61 грн.. Також перевіркою встановлено, що путівка №226352 до санаторію «Затока» з терміном заїзду з 31.08.2007 року вартістю 4536,00 грн., видана ОСОБА_2, яка у трудових відносинах з СФГ «Пролісок» не перебуває та не є застрахованою особою, чим порушено п. 4.12 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 року № 55 (чинної на момент виникнення правовідносин) (далі – Інструкція № 55). 20% доплати вартості путівки – 907,20 грн. ОСОБА_1 перераховано на поточний рахунок Фонду 30.08.2007 року.
Суд погоджується з доводами позивача щодо невірного визначення розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності №214675 на період з 10.12.2008 по 20.01.2009 року та № 215112 на період з 21.01.2009 по 30.01.2009 року, виданих ОСОБА_1, що призвело до переплати допомоги в сумі 194,61 грн. оскільки, згідно п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку плати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Згідно ст. 47 Закону № 2240 для забезпечення відновлення здоров'я, застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду.
Відповідно до норм п.п. 2.6., 2.8. Інструкції №55 робочий орган Фонду план путівок, в двотижневий термін, доводить до страхувальників з чисельністю працюючих 300 і більше застрахованих осіб і окремо з урахуванням пропозицій комісій із соціального страхування складає зведений план розподілу путівок для страхувальників з чисельністю працюючих до 300 застрахованих осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку, та для фізичних осіб, застрахованих на добровільних засадах.
Згідно п. 4.1. Інструкції №55 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування на підставі особистої заяви та медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування.
Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності забезпечують застрахованих осіб та членів їх сімей, що потребують санаторно-курортного оздоровлення виключно через страхувальників, які повинні вести облік застрахованих осіб та членів їх сімей, що потребують санаторно-курортного оздоровлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є дружиною голови СФГ «Пролісок» ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження №НОМЕР_1 (а.с. 20) та членом СФГ “Пролісок”, що підтверджується витягом з протоколу № 1 від 10.01.2007 року, яким ОСОБА_2 прийнята до членів селянського (фермерського) господарства «Пролісок» (а.с. 42).
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.
Згідно ст. 3 Закону України від 19.06.2003 року №973-IV „Про фермерське господарство", (далі – Закон № 973-IV) членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Стаття 34 Закону № 973-IV визначає, що члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку встановленому законом.
Відповідно ч. 2 ст. 34 Закону № 973-IV, фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, враховуючи положення Закону № 973-IV трудовий договір(контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві, та які не є членами фермерського господарства.
Стаття 6 Закону № 2240, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Облік страхувальників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року №16.
З моменту реєстрації в органах Фонду СФГ «Пролісок» набув статусу страхувальника і його наймані працівники – статусу застрахованих осіб.
Взяття на облік членів фермерського господарства здійснюється згідно з Порядком страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов’язковим державним соціальн6им страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 року № 62 (далі-Порядок), який визначає механізм страхування осіб, які особисто вирішили брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на добровільних засадах.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку дія цього Порядку поширюється на: осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих пілок).
Пунктами 3 та 4 Порядку визначено, що у разі виявлення бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на добровільних засадах, особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, беруться на облік як страхувальники, в районних (міжрайонних), міських, районних (міжрайонних) у містах виконавчих дирекціях відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - робочі органи Фонду) за місцем свого проживання.
Особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, набувають одночасно статусу страхувальника та застрахованої особи з дня отримання від таких осіб заяви про участь у страхуванні на добровільних засадах та інших документів, передбачених пунктом 5.2 цього Порядку.
Таким чином, члени фермерських господарств мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону №2240 за умови сплати страхових внесків до Фонду, обчислених згідно з чинним законодавством для осіб, застрахованих на добровільних засадах.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на добровільних засадах у виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстрована не була, що підтверджується довідками Чернігівської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.03.2011 року № 02-32/243 (а.с. 53, 187).
Відповідно до п 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності від 26.06.2001 року №16 витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Згідно ст. 28, 30 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право накладати фінансові санкції, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Право застосування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Відповідно до ст. 30 Закону № 2240 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків
За матеріалами акта ревізії від 27.05.2009 року заступником директора виконавчої дирекції Фонду прийнято рішення від 12.06.2009 року № 648 про застосування фінансових та штрафних санкцій, згідно якого була визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду: не прийняті до зарахування витрати в сумі 4350,00грн., штрафна санкція за витрачання коштів - 2175,09грн., на загальну суму 6525,27 грн. (а.с.9).
Однак, враховуючи заяву представника відповідача про зменшення розміру позовних вимог, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з СФГ «Пролісок» на користь виконавчої дирекції Фонду становить 5735,11 грн., яка складається з: 194,61 грн. –переплата допомоги по тимчасові непрацездатності, 3628,80 грн. – не прийняті до заліку витрати, штрафні санкції за порушення порядку витрачання коштів – 97,30 грн. та 1814,40 грн.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що санаторно-курортна путівка була видана на ім’я ОСОБА_1, оскільки матеріалами справи (зворотній талон путівки № 226352 (а.с.11, 132) та відповідь санаторію «Затока» (а.с. 40) підтверджено факт видачі путівки - ОСОБА_2
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо неправомірності дій вимоги виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Пролісок» є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю, а заборгованість стягненню з селянського (фермерського) господарства «Пролісок» на користь виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Пролісок» - задовольнити повністю.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Пролісок» на користь виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37176200900001 в ГУДК Чернігівської області, МФО 853592, код 14244036) суму заборгованості в сумі 5735 (п’ять тисяч сімсот тридцять п’ять) грн. 11 коп.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.