Справа № 2а/2570/998/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 р. м. Чернігів
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
02.03.2011 року управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 16.02.2011 року у виконавчому провадженні № 21752231 за виконавчим листом № 2-3693, виданим 06.09.2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.11.2010 року згідно постанови про відкриття провадження від 07.09.2010 року, на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.06.2010 року та згідно розпорядження, здійснено перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до вимог ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплаченої раніше суми. Згідно вищевказаного перерахунку до виплати ОСОБА_1 належить 3030,00 грн. Рішення суду виконано в міру можливостей управління, оскільки при затвердженні кошторису доходів і видатків управлінню на поточний, як і на минулі роки, не було передбачено асигнувань на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 23.02.2011 року управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові отримана від підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду щодо здійснення відповідної доплати позивачу за вирахуванням виплаченої раніше суми у розмірі 120 грн. Вказана постанова винесена на виконання ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, в даному випадку вказана норма не може бути застосована, оскільки на момент винесення державним виконавцем постанови, рішення суду управлінням частково виконано, подальше його виконання від управління не залежить.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та пояснив, що 07.09.2010 року на підставі виконавчого листа та заяви стягувача державний виконавець керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та виконання. 25.10.2010 року до підрозділу надійшов лист управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради від 21.10.2010 року №12-08/9179 про неможливість виконання рішення суду та про звернення до Деснянського районного суду м. Чернігова з заявою про відстрочку виконання рішення суду. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова в задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо надання відстрочки виконання рішення було відмовлено. Державним виконавцем відповідно до ст. 5, 76 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику неодноразово направлялися розпорядження з вимогами виконати рішення суду. Незважаючи на вимоги державного виконавця щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради не надано жодних доказів проведення перерахунку вищевказаної допомоги. В зв'язку з невиконанням рішення суду та керуючись ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було зобов’язано останнього провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (виходячи з п’яти мінімальних заробітних плат) і здійснити відповідну доплату позивачу за вирахуванням виплаченої раніше суми у розмірі 120 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили, у зв’язку з чим було видано виконавчий лист.
На підставі виконавчого листа та заяви стягувача державним виконавцем 07.09.2010 року, на підставі ст. 3, 18, 20, 24 Закон України від 21.04.1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження” (далі – Закон № 606-XIV) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано час для добровільного виконання в строк до 14.09.2010 року (а.с. 7).
Згідно ст. 27 Закону №606-XIV копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена державним виконавцем сторонам до відома та виконання, про що свідчить супровідний лист від 07.09.2010 року № 4396/1, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.6).
22.10.2010 року до відповідача надійшов лист управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради від 21.10.2010 року №12-08/9179 про неможливість виконання рішення суду та про звернення до Деснянського районного суду м. Чернігова з заявою про відстрочку виконання рішення суду (а.с.29).
Деснянським районним судом м. Чернігова ухвалою від 28.12.2010 року було відмовлено в задоволенні заяви управління праці та соціального захисту населення про відстрочку виконання рішення суду.
В зв’язку з тим, що рішення суду в наданий добровільний строк виконано не було, 18.11.2010 року та 20.01.2011 року державним виконавцем відповідно до ст. 5, 76 Закону № 606-XIV боржнику направлені розпорядження з вимогою виконати рішення в десятиденний строк з дня отримання даних вимог (а.с.27-28).
Державним виконавцем відповідно до ст. 5, 76 Закону України № 606-XIV боржнику неодноразово направлялися розпорядження з вимогами виконати рішення суду.
Статтею 5 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Відповідно до ст. 76 Закону №606-XIV передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 вказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
В ст. 87 Закону № 606-XIV зазначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
В зв’язку з невиконанням рішення суду та керуючись ст. 87 Закону №606-XIV 16.02.2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн. Копію постанови було направлено боржнику до виконання, про що свідчить супровідний лист від 16.02.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8).
При вирішенні даної справи суд враховує, що позивачем не були надані відповідачу будь-які документи, на підставі яких відповідач мав би можливість надати оцінку поважності причин невиконання судового рішення.
Даний факт не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.
А також суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання суб’єктів владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймається.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов’язковим для виконання.
Суд бере до уваги, що обов’язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб’єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також конвенцією “Про захист прав та свобод людини”, яка ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов’язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Варто відмітити, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 33 Закону № 606-XIV, проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як матеріалами справи так і поясненнями представника відповідача, яким в судовому засіданні повністю доведено, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі Закону № 606-XIV, з дотримання всіх вимог, встановлених даним нормативно-правовим актом, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області - відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.