Судове рішення #144067
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Кравченка К.Т.,

суддів

Пивовара В.Ф.,  Мороза М.А.

 

розглянула у судовому засіданні 7 вересня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1,ОСОБА_2,              ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, та захисників ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_6 і ОСОБА_8 в інтересах засудженогоОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду                  м. Кіровограда від 20 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 8 листопада 2005 року.

 

         Вироком місцевого суду:

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Кіровоград,

судимості не має,

 

         засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на сім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на два роки;

-    за ч.3 ст.189 КК України на вісім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.263 КК України 2001 р. на два роки.

 

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 призначено десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.1 ст.263 КК України 2001 р. ОСОБА_1 виправдано;

 

                   ОСОБА_4,

                   ІНФОРМАЦІЯ_2,

                   уродженця та жителя м. Київ,

                   раніше судимого: 28 грудня 1999 року

                   Ленінградським районним судом м. Києва

за ч.2 ст.206 КК України на 2 роки

позбавлення волі. Звільнився 28 квітня 2000 р.

умовно-достроково на 10 місяців 17 днів,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на один рік шість місяців;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_4 призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

На підставі ч. 1 ст.71 КК України ОСОБА_4 за сукупністю вироків призначено вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.ч.1,2 ст.263 КК України ОСОБА_4 виправдано;

 

                              ОСОБА_2,

                    ІНФОРМАЦІЯ_3,

                    уродженця та жителя м. Кіровоград,

                    раніше судимого: 10 березня 2004 року

                    Ленінським районним судом м. Кіровограда

                    за ч.1 ст.115 КК України на 7 років 6 місяців

                    позбавлення волі,

 

 засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років шість місяців з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на два роки;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на сім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.263 КК України 2001 р. на один рік шість місяців.

 

На підставі ч. 1ст.70 КК України, за сукупністю злочинів,ОСОБА_2 призначено вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

На підставі ч.4 ст.70 КК України,ОСОБА_2, за сукупністю вироків, призначено одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.1 ст.263 КК України 2001 р. ОСОБА_2 виправдано;

 

               ОСОБА_7,

              ІНФОРМАЦІЯ_4,

                уродженця с. Григорівка Ново-українського

                району Кіровоградської області,

                жителя м. Кіровоград, судимості не має,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років шість місяців з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на один рік шість місяців;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

 

На підставі ст.70 КК України, ОСОБА_7, за сукупністю злочинів, призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.1 ст.263 КК України 2001р.ОСОБА_7 виправдано;

 

 

              ОСОБА_6,

              ІНФОРМАЦІЯ_5,

              уродженця та жителя м. Кіровоград,

                        раніше судимого: 25 грудня 2001 року

                        Кіровським районним судом м. Кіровоград

                        за ч.2 ст.140, ч.3 ст.185 КК України

                        на 5 років позбавлення волі,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на один рік шість місяців;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

 

На підставі ст.70 КК України,ОСОБА_6, за сукупністю злочинів призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

На підставі ч.4 ст.70 КК України,ОСОБА_6, за сукупністю вироків, остаточно призначено дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_6 виправдано;

 

ОСОБА_3,

               ІНФОРМАЦІЯ_6,

               уродженця та жителя м. Кіровоград,

               судимості не має,

 

засуджено:

-    за ч.1 ст.123 КК України 1960 р. на один рік виправних робіт, з відрахуванням у доход держави 20% заробітку;

-    за ч.5 ст.27, ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його особистою власністю.

 

На підставі ст.70 КК України, ОСОБА_3, за сукупністю злочинів, призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією 1¤2 частини майна, що є його особистою власністю.

 

За ч.1 ст.263 КК України 2001 р. ОСОБА_3 виправдано;

 

               ОСОБА_5,

               ІНФОРМАЦІЯ_7,

               уродженця м. Київ, жителя м. Кіровоград,

               судимості не має,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на один рік шість місяців;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

 

На підставі ст.70 КК України, ОСОБА_5, за сукупністю злочинів, призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.ч.1,2 ст.263 КК України 2001 р. ОСОБА_5 виправдано;

 

         ОСОБА_10,

         ІНФОРМАЦІЯ_8,

         уродженця с. Михайлючка Шепетівського

         району Хмельницької області,

         жителя м. Київ, судимості не має,

 

засуджено до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст.142 КК України 1960 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

-    за ч.2 ст.146 КК України 2001 р. на один рік шість місяців;

-    за ч.3 ст.189 КК України 2001 р. на шість років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

 

На підставі ст.70 КК України, ОСОБА_10, за сукупністю злочинів призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

 

За ст.257 та ч.ч.1,2 ст.263 КК України 2001 р. ОСОБА_10виправдано.

 

Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1,  ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10:

-    на користь ОСОБА_11 10 000 грн. на відшкодування  моральної шкоди, солідарно;

-    у доход держави по 55 грн. 42 коп. судових витрат, з кожного

 

Як визнав суд, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із  застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого та  погрозою застосування такого насильства; вимагання передачі права на майно, з погрозою вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя потерпілого, за попередньою змовою, повторно, спричиненням матеріальної  шкоди у великих розмірах; незаконне позбавлення волі, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань.

 

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно носили кастети. ОСОБА_3 вчинив пособництво у  вимаганні права на передачу чужого майна із погрозою застосування насильства, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та заподіянням матеріальної шкоди у великих розмірах та незаконне позбавлення волі.

 

За вироком суду злочини було вчинено за таких обставин.

 

11 січня 2001 року, приблизно о 7 годині, ОСОБА_1, ОСОБА_4,         ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_10 та дві особи, невстановлені слідством, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, шляхом  застосування  до  потерпілого ОСОБА_11 насильства та погроз, на автомобілях НОМЕР_1 та НОМЕР_2, прибули на вул. Жадова у м. Кіровограді і почали спостереження за автомобілем “Ауді-100” державний номерний НОМЕР_3, що належав  ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_5, за попередньою домовленістю з іншими учасниками нападу, мали при собі зброю, відповідно,   кастет та рушницю “Магнум” 12 калібру № 57501, котра була зареєстрована за ОСОБА_3 і яку він надав для використання при заволодінні чужим майном.

 

Вказані особи, переслідуючи ОСОБА_11, приблизно о 10 годині, на проспекті Правди у м. Кіровограді, біля в¢їзду в тролейбусне депо, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого, напали на ОСОБА_11 та заволоділи його автомобілем “Ауді-100”, мобільним телефоном “Еріксон”, автомагнітолою “Піонер” та 4 колонками, заподіявши потерпілому  матеріальну шкоду на загальну суму 40 869 грн.

 

При цьому ОСОБА_7 зайняв переднє  пасажирське  сидіння,  а ОСОБА_2, ОСОБА_6 та інша особа, відкривши дверцята автомобіля з боку водія, завдали удари ОСОБА_11 у різні частини тіла. ОСОБА_2 бив потерпілого кастетом.

 

ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та інша особа, діючи узгоджено із застосуванням фізичного насильства помістили ОСОБА_11 на заднє сидіння автомобіля “Ауді - 100” і вивезли у лісосмугу поблизу с. Соколівка Кіровоградського району, куди прибули й інші учасники нападу.

 

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6,ОСОБА_5 та дві інші особи, з метою отримання від потерпілого права власності на автомобіль, завдали ОСОБА_11 численні  удари  руками  і  ногами у різні частини тіла. ОСОБА_1 завдав удар ножем у ділянку лівого стегна, ОСОБА_2 - ногами у груди. ОСОБА_1 та ОСОБА_10 погрожували ОСОБА_11 позбавленням життя. Ці погрози, з урахуванням наявності у ОСОБА_5 рушниці “Магнум”, а у ОСОБА_6 - макету пістолета, потерпілий сприймав як реальні.

 

Крім того, продовжуючи незаконно утримувати потерпілого, учасники  нападу  перевезли  ОСОБА_11  у  сад  біля с. Соколівка,  де ОСОБА_1, діючи з відома інших учасників, прив'язав останнього до дерева, і утримували його з 12 до 21 години 11 січня 2001 року, вимагаючи передачі права на автомобіль “Ауді - 100” та погрожуючи вбивством.

Упродовж з 21 години 11 січня до 19 години 12 січня 2001 року, спочатку ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а потім ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та дві інші особи незаконно утримували ОСОБА_11 у АДРЕСА_1, а потім у квартирі АДРЕСА_2, де продовжували погрожувати застосуванням насильства.

 

12 січня 2001 року,  ОСОБА_2,  ОСОБА_6,  ОСОБА_10  та  ОСОБА_4, за вказівкою ОСОБА_1, на автомобілі  ВАЗ  доставили  ОСОБА_11 у нотаріальну контору на АДРЕСА_3, де приватний нотаріус ОСОБА_12 оформив на ім'я ОСОБА_10довіреність на право керування і розпорядження автомобілем “Ауді - 100” державний номерний НОМЕР_3.

 

Після цього, з метою недопущення скасування довіреності, вказані особи привезли ОСОБА_11 у квартиру АДРЕСА_2, де ОСОБА_1, у присутності учасників злочину, завдав потерпілому численні удари молотком і кастетом по різних частинах тіла, заподіявши ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

Приблизно о 19 годині, 12 січня 2001 року, ОСОБА_5 та інша особа перевезли потерпілого у квартиру АДРЕСА_4, де ОСОБА_3 разом  із ОСОБА_7 та іншою особою незаконно утримували ОСОБА_11 до 17 години 13 січня 2001 року.

 

Після  цього ОСОБА_11 було  перевезено  у  квартиру  АДРЕСА_5, де ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інша особа продовжували незаконно утримувати ОСОБА_11

 

Після переоформлення ОСОБА_10, шляхом укладення договору купівлі-продажу від 13 січня 2001 року у м. Києві автомобіля “Ауді - 100” на ім'я знайомоїОСОБА_2 - ОСОБА_13,  ОСОБА_11 було звільнено о 23 годині 30 хв. 13 січня 2001 року.

 

Внаслідок нападу і вимагательства передачі права на автомобіль, ОСОБА_11 було заподіяно матеріальну шкоду (39033 грн. 66 коп.), яка у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Крім того, ОСОБА_2 залишив у себе і носив при собі, а також зберігав за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_6 у м. Києві - кастет, котрий визнано холодною зброєю.

 

 

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно, не враховано протиправну поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочинів щодо нього і який його умисно обмовив. Було порушено його право на захист, оскільки він не був ознайомлений із висновком судово-медичної експертизи щодо характеру тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_11 На досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи.

 

У касаційній скарзі захисникОСОБА_7 - ОСОБА_8, підтримуючи доводи засудженого, як видно із її змісту, також просить судові рішення щодоОСОБА_7 скасувати, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.  ВинністьОСОБА_7 у вчиненні злочинів не доведена, а потерпілий обмовив його. При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд безпідставно застосував ст.70 КК України.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію його злочинних дій, просить урахувати пом'якшуючі обставини (позитивну характеристику, наявність на утриманні малолітньої дитини та похилого віку  матері, поганий стан здоров'я, а також те, що він судимості не мав) і призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України та звільнити його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України. Крім того, зазначає, що при призначенні покарання за сукупністю злочинів суд невірно застосував кримінальний закон.

 

Засуджений ОСОБА_3 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що злочини не вчиняв і його винність судом не доведена.

 

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 у касаційних скаргах просять судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу закрити за відсутністю у його діях складу злочину. Зазначають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справ, винність ОСОБА_6 не є доведеною, попередньої змови на вчинення злочинів з іншими засудженими у нього не було, судове слідство проведено однобічно. Крім того, засуджений та захисник вказують, що суд невірно визначив строк покарання за сукупністю вироків і не врахував пом'якшуючі обставини.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно з порушенням кримінально-процесуального закону. Справу щодо нього сфальшовано, а потерпілий обмовив усіх засуджених. При розгляді справи  було порушено його право на захист, а при призначенні покарання - вимоги ст.67 КК України. Крім того, засуджений вказує на те, що під час розгляду апеляційної скарги не спростовані усі доводи його апеляції. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію його злочинних дій, просить судові рішення щодо нього змінити та пом'якшити призначене покарання. Крім того, просить урахувати у строк покарання перебування його під вартою за попереднім вироком з 17 квітня 2000 року по 27 грудня 2000 року.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, на досудовому слідстві було допущено неповноту та однобічність дослідження доказів у справі, також порушено кримінально-процесуальний закон та неправильно застосовано кримінальний закон. Матеріали справи сфальшовано, апеляційний суд не спростував доводів його апеляції. Вказує, що злочини він не вчиняв, і разом з тим вважає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та даним про його особу через суворість.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що дану справу слід призначити до слухання у Верховному Суді України, із повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

кримінальну  справу  щодо  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших призначити до розгляду у касаційному порядку у Верховному Суді України на 10 годину 9 листопада 2006 року з повідомленням прокурора та інших заінтересованих осіб.

 

Судді:

 

     Кравченко К.Т.                         Пивовар В.Ф.                   Мороз М.А.

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація