У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1та його законного представника ОСОБА_2на вирок Летичівського районного суду                          Хмельницької області від 9 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 18 січня 2006 року щодо ОСОБА_3

Вироком цього суду засуджено:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя с. Івонинці,

Летичівського району, Хмельницької області,

судимості не має,

за ч. 1 ст. 296 КК України до 8500 грн. штрафу.

За ч. 2 ст. 365 КК України ОСОБА_3 виправдано.

На підставі п. “б” ст.1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року ОСОБА_3  звільнено від призначеного покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування завданої ним шкоди на користь потерпілих:

- ОСОБА_4 - 1 000 грн.;

- ОСОБА_1 - 2 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 18 січня 2006 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 9 листопада 2005 року - без зміни.

Як визнав суд першої інстанції, 6 березня 2005 року, приблизно о 20 та     23 годині, ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1, у смт. Летичів, в передмісті Щедрова, зупиняв автомобіль біля пішоходів, які спочатку йшли до клубу, а пізніше у зворотному напрямку, та використовуючи надуманий привід, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю завдав потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по декілька ударів кулаком в обличчя, заподіявши ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_1 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров¢я. 

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2, як видно із її змісту, просять судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати. Вважають, що судом безпідставно виправдано засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та перекваліфіковано його злочинні дії з ч. 3 на ч. 1 ст. 296 КК України. Крім того, зазначають, що судом не враховано як обтяжуючу обставину вчинення злочину ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння та невмотивовано відмовлено у задоволенні їх позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду щодо вчинення ОСОБА_3 хуліганства, за обставин наведених у вироку,  ґрунтується на перевірених у судовому засіданні доказах, і є правильним.

         Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, і відповідно дослідженим доказам, застосував матеріальний закон.

         На обґрунтування свого висновку, суд послався на показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які суду детально розповіли про обставини злочину.

         Винність ОСОБА_3стверджується й показаннями  свідків               ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які повністю узгоджуються із показаннями потерпілих а також із даними, що є у висновках судово-медичних експертиз, відповідно до яких потерпілому ОСОБА_4 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_1 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Характер та локалізація тілесних ушкоджень у потерпілих, свідчать про те, що вони були заподіяні саме за обставин, які вказані у вироку.

Доводи, наведені у скаргах потерпілого і його представника про те, що місцевий суд безпідставно виправдав ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а також незаконно перекваліфікував його дії з ч. 3 на ч. 1 ст. 296 КК України, були предметом перевірки у суді апеляційної інстанції і не знайшли підтвердження. З таким рішенням погоджується і колегія суддів Верховного Суду України.

Рішення суду апеляційної інстанції є умотивованим і сумнівів у його правильності не викликає.

         Що стосується посилання на те, що суд помилково не визнав обтяжуючою обставиною - вчинення ОСОБА_3 злочину у стані алкогольного сп'яніння, то його не можна визнати підставним. Суд, приймаючи рішення про виключення з обвинувачення ОСОБА_3 вказівки про вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, належним чином умотивував своє рішення, і воно є переконливим.

Доводи касаційної скарги про те, що суд неправильно розглянув цивільний позов, то вони також є необгрунтованими. При вирішенні питання щодо цивільного позову, суд, керувався ст. ст. 64, 328 КПК України і ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, і дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та відмовив за недоведеністю у відшкодуванні матеріальної шкоди, і належним чином умотивував вирок у цій частині.

         Колегія суддів знаходить це рішення переконливим.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого та його законного представника, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у  ст. 384 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у  задоволенні  касаційної   скарги  потерпілому ОСОБА_1 та його законному представнику ОСОБА_2  відмовити.

С у д д і:

Кравченко К.Т.                   Пивовар  В.Ф.                      Мороз  М.А.