Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський  р-н, Хмельницька обл., Україна  ін.31000

Справа №  1-4/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.02.2011м.Красилів

    Красилівський районний суд

                        Хмельницької області в складі:

                        головуючого-судді Вознюка Р.В.

                        при секретарі Басистій Т.В.

                       з участю прокурора Сурника Р.П.

                       захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Красилові справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривий Ріг, громадянина України, з вищою освітою, проживає у АДРЕСА_1 одруженого, на утриманні має дві неповнолітні дитини, не працюючого, не судимого,

за ч.2 ст.368, ч.3 ст.364 КК України,

                      встановив:

 01 вересня 2008 року, відповідно до наказу начальника Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі Красилівської МДПІ) № 38-о від цього числа, ОСОБА_2 було призначено на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ. 19 травня 2009 року, відповідно до наказу начальника Красилівської МДПІ № 8-о від цього числа, ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ і він являвся службовою особою, займав відповідальне становище і згідно наказу начальника Красилівської МДПІ № 18-о від 19 березня 2008 року мав спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу.

 Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

 Відповідно до посадової інструкції затвердженої начальником Красилівської МДПІ 01 вересня 2008 року в обов’язки ОСОБА_2 входило організація та контроль за правильністю нарахування податку з доходів фізичних осіб, здійснення заходів щодо забезпечення надходження податку з доходів фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність, здійснення документальних перевірок, застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства, відповідальність за ведення справ суб’єктів господарської діяльності - фізичних осіб, прізвища яких починаються з літер «А, Б, В, Г», використання Єдиної бази податкових знань при підготовці податкових роз’яснень платникам податків та громадянам.

 Відповідно до положення про відділ оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ, затвердженого наказом начальника Красилівської МДПІ № 460 від 18 серпня 2009 року, у повноваження ОСОБА_2 входило безпосереднє проведення і організація роботи по забезпеченню дотримання вимог чинного законодавства України про податки з фізичних осіб, здійснення контролю за повнотою обліку платників, податковими нарахуваннями, правильністю їх обчислення та своєчасністю сплати, організація та контроль за правильністю нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного та фіксованого з фізичних осіб.

 Проте ОСОБА_2 умисно, встав на шлях вчинення злочину та вчинив його за наступних обставин.

Так, фізична особа – підприємець ОСОБА_3, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 здійснює підприємницьку діяльність в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2, до закінчення звітного періоду не оформив у Красилівській МДПІ свідоцтво про сплату єдиного податку на наступний звітний період - 2009 рік, в зв’язку з чим автоматично перейшов на загальну систему оподаткування.

В період з 11 травня по червень 2009 року включно, встановити точну дату слідству не вдалось, ОСОБА_2 виявив в діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 порушення вимог п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз.б) п.4.1.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який не подав декларацію про доходи за 1-й квартал 2009 року і маючи умисел на одержання хабара від ОСОБА_3, ОСОБА_2, в порушення ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.2.2.5.1, 2.2.5.3, 2.2.5.9, 2.2.5.15, 2.2.5.17 положення про відділ оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ, затвердженого наказом Красилівської МДПІ № 460 від 18 серпня 2009 року, не ініціював перед керівництвом Красилівської МДПІ питання проведення у ОСОБА_3 позапланової перевірки додержання вимог податкового законодавства, при очевидності викладеного порушення.

 У зв'язку із висловлюваннями, протягом грудня 2009 року - січня 2010 року, ОСОБА_4, яка з 21 грудня 2009 року за нотаріально оформленою довіреністю представляла інтереси підприємця ОСОБА_3, про небажаність для ОСОБА_3 настання негативних наслідків вчиненого діяння у виді штрафу, ОСОБА_2, реалізовуючи умисел, направлений на одержання від ОСОБА_4 хабара, повідомив ОСОБА_4 про свою готовність, за умови одержання грошової винагороди, не вчиняти дії спрямовані на проведення позапланової перевірки додержання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3, щоб запобігти можливості застосування до ОСОБА_3 на підставі результатів перевірки штрафних санкцій у виді штрафу.

 ОСОБА_4 не бажаючи, щоб її чоловік був оштрафований за порушення вимог податкового законодавства, 25 січня 2010 року біля 14-ї години прибула у службовий кабінет № 110 начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ ОСОБА_2 Під час розмови останній повернув ОСОБА_4 вилучену влітку 2009 року книгу обліку доходів і витрат ОСОБА_3. Після цього, ОСОБА_4, виконуючи попередню вимогу ОСОБА_2, витягнула з сумки гроші в сумі 500 гривень купюрами номіналом по 100 гривень та поставила їх за вказівкою ОСОБА_2 у шухляду його робочого столу, повідомивши, що решту хабара в сумі 1500 гривень за відсутністю коштів дасть пізніше. Одержавши частину хабара в сумі 500 гривень ОСОБА_2 погодився з цим.

 28 січня 2010 року біля 10 години 40 хвилин ОСОБА_4, продовжуючи виконання попередньої вимоги ОСОБА_2, прибула у службовий кабінет останнього № 110, що у приміщенні Красилівської МДПІ, де витягнувши з сумки гроші в сумі 1500 гривень купюрами номіналом 200, 100 та 50 гривень, за вказівкою ОСОБА_2 поклала їх у шухляду його робочого столу. Одержавши хабар в сумі 1500 гривень ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_4, що будь-яких перевірок та накладення за їх наслідками штрафних санкцій на її чоловіка - фізичну особу підприємця ОСОБА_3 він здійснювати не буде.

Після виходу ОСОБА_4 з службового кабінету ОСОБА_2, останній був затриманий на «гарячому» з хабаром в сумі 1500 гривень співробітниками спецпідрозділу ВБКОЗ УСБ України у Хмельницькій області.

 Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 суду дав показання, що свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що з червня 2009 року він працював на посаді начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ, до того він обіймав посаду головного державного податкового ревізора – інспектора у тому ж відділі. В коло його службових обов’язків входило адміністрування податків та контрольно-перевірочна робота фізичних осіб підприємців.

 Весною 2009 року він виявив, що фізична особа – підприємець ОСОБА_3, який здійснює підприємницьку діяльність у АДРЕСА_2, до закінчення звітного періоду не оформив у Красилівській МДПІ свідоцтво про сплату єдиного податку на 2009 рік, в зв’язку з чим автоматично перейшов на загальну систему оподаткування, не подав декларацію про доходи за 1-й квартал 2009 року. В травні-червні 2009 року під час подання дружиною підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заяви про перехід підприємця на спрощену систему оподаткування він виявив, що книгу обліку доходів і витрат форми 10 приватного підприємця ОСОБА_3 вела вона. Від ОСОБА_4 він довідався, що ОСОБА_3 останні місяці перебуває в рейсі за межами України, і підприємницькою діяльністю не займається.

 Приблизно в грудні 2009 року - січні 2010 року під час розмови по мобільному телефону з ОСОБА_4, він дізнався, що її чоловік – ОСОБА_3 повернувся з рейсу. В зв’язку з цим він викликав останнього до себе у Красилівську МДПІ. Наприкінці грудня 2009 року чи у січні 2010 року ОСОБА_3 прибув до нього у службовий кабінет. В ході розмови він вказав, що повідомляв його дружині про виявлення порушень податкового законодавства у першому чи другому кварталі 2009 року, а також можливість накладення за такі порушення штрафу в розмірі близько 15000 гривень. Через деякий час йому зателефонувала ОСОБА_4, запропонувавши зустрітись у приміщенні Красилівської МДПІ, на що він погодився. Приблизно в середині січня 2010 року до нього у службовий кабінет прийшла ОСОБА_4 та принесла готівкові кошти в розмірі 500 гривень купюрами по 100 гривень, віддавши їх йому як частину від суми 2000 гривень, які він погодився прийняти, щоб не проводити перевірку у приватного підприємця ОСОБА_3. Він в свою чергу повернув їй книгу обліку доходів і витрат форми 10.

28 січня 2010 року ОСОБА_4 зателефонувала йому на мобільний телефон, та попросила зустрітись. Через деякий час, ОСОБА_4 зайшла у його службовий кабінет та віддала йому гроші в сумі 1500 гривень купюрами номіналом 50, 100 та 200 гривень. Він відчинив шухляду столу куди ОСОБА_4 поставила дані гроші, сказавши, що це решта коштів від суми 2000 гривень. Після цього він був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

 Крім повного визнання ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується сукупністю зібраних у справі та досліджених судом доказів.

 Показаннями свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_3, зареєстрований як приватний підприємець, та здійснює підприємницьку діяльність у магазині в АДРЕСА_2. Оскільки, чоловік також являється моряком дальнього плавання та на декілька місяців у рік ходить в рейси за кордон, вона за усним дорученням чоловіка, а з грудня 2009 року за нотаріально засвідченою довіреністю веде усі його справи як підприємця - здає звіти в податкову інспекцію, веде книгу обліку доходів та витрат, закупляє товар.

 Наприкінці 2008 року чоловік та вона через недостатню обізнаність у податковому законодавстві не подали своєчасно всі необхідні документи в Красилівську МДПІ, для отримання свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 рік. Проте, щомісячно протягом 2009 року сплачували до державного бюджету єдиний податок за зайняття чоловіком підприємницькою діяльністю вела книгу обліку доходів і витрат.

 В квітні 2009 року під час здачі чоловіком чергового квартального звіту до Красилівської МДПІ, останній від інспектора Козака І.В. дізнався про не оформлення свідоцтва про сплату єдиного податку та незаконність здійснення підприємницької діяльності.

 В червні оглянувши книгу обліку доходів і витрат приватного підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_2 повідомив, що у чоловіка велике порушення вимог податкового законодавця за яке буде накладено штраф в розмірі 14 500 грн.. В грудні 2009 року та січні 2010 року ОСОБА_2 неодноразово в телефонних розмовах викликав її до податкової інспекції. 16 січня 2010 року вона прибула до ОСОБА_2 у службовий кабінет. Останній з шухляди столу витягнув книгу обліку доходів і витрат, повідомив про проведення перевірки за даною книгою, написав олівцем на аркуші паперу суму «20000» та показавши їй пояснив, що вказана сума штрафу буде накладена на чоловіка при перевірці зазначеної книги. На що вона дуже обурилась. Проте, ОСОБА_2 написав суму «2000», вказавши, що в разі давання такої суми, у них все буде нормально.

 Розуміючи незаконність вимог ОСОБА_2 вона 22 січня 2010 року звернулась з усною заявою про вимагання хабара в розмірі 2000 гривень ОСОБА_2, до співробітників Старокостянтинівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області, де було оформлено протокол прийому усної заяви про вчинення злочину.

25 січня 2010 року за участю понятих співробітниками Управління СБ України у Хмельницькій області їй було вручено диктофон та попередньо надані нею кошти в розмірі 500 грн., які було описано та від ксерокопійовано. Після цього, зателефонувавши ОСОБА_2 вона домовилась про зустріч. Того ж дня, о 14 годині прибула у службовий кабінет ОСОБА_2, де після спілкування, ОСОБА_2 відчинив праву верхню шухляду на робочому столі та кивнув їй поставити туди гроші, що вона і зробила. При цьому, ОСОБА_2 повернув їй вилучену влітку книгу обліку доходів та витрат.

 28 січня 2010 року співробітники Управління СБ України у Хмельницькій області за участю понятих вручили їй попередньо надані нею гроші в сумі 1500 грн. купюрами номіналом по 50, 100 та 200 гривень, які були оброблені спеціальною аерозолю. Того ж дня, біля 10 години 30 хвилин вона зателефонувала ОСОБА_2 на мобільний телефон та домовилась про зустріч. Приблизно о 10 год. 40 хв. вона зайшовши в приміщення Красилівської МДПІ підійшла до службового кабінету ОСОБА_2 Через декілька хвилин після виходу з кабінету відвідувачів ОСОБА_2 запросив її в кабінет. Там вона відчинивши сумку, витягнула з гаманця гроші в сумі 1500 гривень, які поставила за вказівкою ОСОБА_2 у відчинену шухляду робочого столу. Одержавши гроші, ОСОБА_2 почав запевняти її, що більше перевірок проводити не буде.

 Показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що зареєстрований приватним підприємцем, і коли перебуває у рейсі, оскільки, він також являється моряком дальнього плавання, за нього підприємницьку діяльність здійснює його дружина ОСОБА_4. В грудні 2009 року під час спілкування з ОСОБА_2 останній повідомив, що йому потрібно передати 2000 гривень, щоб не проводилась перевірка, за наслідками якої може бути накладено стягнення у виді штрафу в сумі 14500 гривень. Після цього дружина звернулась до Служби Безпеки України.

 Показаннями свідка - начальника Красилівської МДПІ ОСОБА_5, який пояснив, що ОСОБА_2 обіймав посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб з 19 травня 2009 року, до цього той працював на посаді головного державного податкового ревізора інспектора зазначеного відділу. В обов’язки ОСОБА_2 як начальника відділу входило безпосереднє керівництво відділом, перевірка виконання доручень, доведення законодавчих змін, тощо. На даний час ОСОБА_2 звільнено з податкової інспекції. 28 січня 2010 року йому по телефону повідомили, що в податковій працює бригада служби безпеки по факту отримання хабара.

 Показами свідка, 1-го заступника начальника Красилівської МДПІ ОСОБА_6, яка пояснила, що влітку 2009 року до неї підходив ОСОБА_2 з новою книгою обліку доходів і витрат приватного підприємця ОСОБА_3, та повідомив про необхідність заведення книги у зв’язку із закінченням попередньої. Вона розписалась на зворотній стороні останнього аркуша, та вказала ОСОБА_2 на те, що книзі не проставлено дату реєстрації. 28 січня 2010 року ОСОБА_2 було затримано працівниками служби безпеки.

 Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 25 січня 2010 року співробітниками СБУ він був залучений разом із ОСОБА_8, як поняті під час вручення грошей громадянці ОСОБА_4. ОСОБА_4 під час отримання грошей нічого не пояснювала. Співробітник СБ повідомив, що вказані гроші у ОСОБА_4 вимагають.

 Показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що співробітниками СБУ, в приміщенні сауни кафе «Лісова Пісня», він був залучений як понятий під час вручення жінці грошей. Жінку ту бачив вперше. Під час отримання грошей жінка нічого не пояснювала.

 Показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, 28 січня 2010 року він разом з ОСОБА_10 був залучений співробітниками управління служби безпеки України як понятий. В м.Красилові, по вул.Лісова, 1 працівники СБУ провели обробку грошей в сумі 1500 гривень, і повідомили, що у ОСОБА_4 працівник податкової вимагає хабар. Оброблені гроші передали ОСОБА_4. Коли ОСОБА_4 зайшла по приміщення податкової інспекції, вони знаходились біля входу. В подальшому їх запросили в кабінет, де за столом сидів ОСОБА_2. У верхній шухляді письмового столу виявили гроші, номера яких сходились з номерами грошей які вручали ОСОБА_4.

 Показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 28 січня 2010 року він разом з ОСОБА_9 був залучений співробітниками управління служби безпеки України як понятий. ОСОБА_4 в їх присутності дістала гроші і передала працівнику СБУ. Гроші обробили спеціальною речовиною і передали їх ОСОБА_4. Працівники СБУ повідомили, що ці гроші буду передані як хабар. Цього ж дня, в їх присутності о 10 годині, в приміщенні податкової інспекції, затримали особу на прізвище ОСОБА_2.

 Відомостями з протоколу прийому усної заяви ОСОБА_4 від 22 січня 2010 року, згідно яких ОСОБА_4 звернулась до правоохоронних органів оскільки ОСОБА_2 вимагав хабара в сумі 2000 гривень за не проведення перевірки у її чоловіка приватного підприємця ОСОБА_3 з погрозою накладення на того штрафних санкцій у значному розмірі.

 Відомостями з протоколу огляду та вручення ОСОБА_4 диктофону від 25 січня 2010 року, згідно яких ОСОБА_4 було вручено цифровий диктофон марки «Дайнет Діджітал» у зв’язку з її повідомленням про злочин щодо неправомірних дій начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ ОСОБА_2

 Відомостями з протоколу огляду та вручення грошей, відповідно до яких 25 січня 2010 року співробітником СБУ в присутності понятих було оглянуто грошові кошти в сумі 500 гривень купюрами номіналом по 100 гривень серій БЙ 6911405, БМ 0358901, ББ 0740319, ВЦ 8721729, ВА 7195551, надані ОСОБА_4, які було скопійовано та після огляду вручено ОСОБА_4 для давання хабара ОСОБА_2.

 Відомостями з протоколу огляду, обробки та вручення грошей від 28 січня 2010 року, згідно яких ОСОБА_4 після огляду та обробки спеціальною речовиною «Промінь-1» було вручено попередньо надані нею грошові кошти в сумі 1500 гривень купюрами номіналом 200 гривень АБ 4085590, ВГ 9847315, АВ 8187405, АА 8708646, АЛ 8380975, 100 гривень – АВ 2324257, БА 4582390, ВФ 9487119, ГЖ 5042315, 50 гривень - ВЄ 9257079, АБ 1263757, для давання в якості хабара ОСОБА_2  

 Відомостями з протоколу огляду місця події від 28 січня 2010 року, згідно яких у службовому кабінеті № 110 Красилівської МДПІ, що по вулиці Центральній, 38 у м. Красилові, в шухляді робочого столу ОСОБА_2 виявлено грошові кошти в сумі 1500 гривень купюрами номіналом 200 гривень АБ 4085590, ВГ 9847315, АВ 8187405, АА 8708646, АЛ 8380975, 100 гривень – АВ 2324257, БА 4582390, ВФ 9487119, ГЖ 5042315, 50 гривень - ВЄ 9257079, АБ 1263757, які при освітленні спеціальною лампою світились жовто-зеленим кольором. Також, під час огляду місця події ОСОБА_2 видав особисті гроші, серед яких виявлено 3 купюри номіналом 100 гривень, зокрема ВЦ 8721729, ВА 7195551, БМ 0358901.

 Відомостями з протоколу огляду предметів та документів, вилучених під час огляду місця події у ОСОБА_2, згідно яких під час огляду мобільного телефону «Нокіа» ОСОБА_2 встановлено наявність запису телефону абонента  «ОСОБА_4, підприємець № НОМЕР_1». При огляді записів прийнятих дзвінків встановлено прийнятий дзвінок 28.01.2010 року о 10 год. 27 хвилин від ОСОБА_4.

 Відомостями з протоколу огляду двох компакт-дисків, прослуховування та перегляду аудіо та відеозаписів на них від 15 березня 2010 року, згідно якого 25 січня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбувається телефонна розмова в ході якої ОСОБА_2 вказує ОСОБА_4 прибути до нього на 14-у годину. Того ж дня, 25 січня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбувається супроводжувана відеозаписом розмова у службовому кабінеті № 110 Красилівської МДПІ. Зокрема, ОСОБА_4 заходить до службового кабінету ОСОБА_2, під час якого той повертає ОСОБА_4 вилучену раніше книгу обліку доходів та витрат приватного підприємця ОСОБА_3 Під час перебування у кабінеті між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбувається розмова з приводу давання хабара в сумі 2000 гривень за не проведення перевірки у її чоловіка, про що свідчить діалог між ними.

 Відомостями з протоколу огляду вилучених у ОСОБА_4 книг обліку доходів та витрат приватного підприємця ОСОБА_3, з яких вбачається, що книга обліку доходів і витрат яку ведуть громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року, на 50 аркушах, закінчена веденням 03 квітня 2009 року. Зазначена книга має реєстраційний номер 102 від 04 березня 2008 року. На аркуші 8 книги мається рукописний запис олівцем «14500», книга обліку доходів і витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності форми 10 ОСОБА_3 АДРЕСА_2 на 48 аркушах з першим записом від 01 липня 2009 року, без дати ї реєстрації у МДПІ.

 Відомостями з протоколу огляду книги повторної видачі книг обліку доходів та витрат Красилівської МДПІ, яким встановлено, що у ній зареєстровано видачу ОСОБА_3 книги обліку доходів та витрат 04 березня 2008 року №102. Будь-які інші записи про видачу приватному підприємцю ОСОБА_3 наступних книг обліку доходів та витрат відсутні.  

 Відомостями з протоколу огляду предметів та документів, вилучених у Красилівській МДПІ, зокрема:

- журналу реєстрації посвідчень на право проведення перевірки № 01-111 2009, згідно яких під час огляду записів за 2009 -2010 роки видачі направлень на перевірку приватного підприємця ОСОБА_3 не встановлено;

- журналу реєстрації наказів основної діяльності № 01-108 2009 р., згідно яких під час огляду наказів, які стосуються ОСОБА_3, не виявлено;

- журналу реєстрації довідок (як складової частини акта перевірки) про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку, дотримання валютного та іншого законодавства ДПІ у Красилівському районі, згідно яких при огляді записів за 2009 – 2010 роки, записи про реєстрацію довідок перевірок приватного підприємця ОСОБА_3 відсутні;

- спеціального журналу реєстрації актів Красилівської МДПІ, згідно яких, під час огляду записів про реєстрацію актів перевірок приватного підприємця ОСОБА_3 не виявлено;

- спеціального журналу реєстрації актів Красилівської МДПІ, згідно яких під час огляду записів про реєстрації актів за 2009- 2010 роки перевірок приватного підприємця ОСОБА_3 не виявлено.

 Відомостями з протоколу огляду особової справи фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з яких вбачається, що останнім свідоцтво про сплату єдиного податку було одержано 01 липня 2009 року. У особовій справі відсутня декларація про доходи фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за 1-й квартал 2009 року

 Висновком судово-криміналістичної (хімічної) експертизи № 452 від 26 лютого 2010 року, згідно якого на поверхнях обох сторін 11 банкнот номіналом 200, 100 та 50 гривень, вилучених під час огляду місця події у робочому столі ОСОБА_2, виявлено спецхімречовину, яка має спільні родові ознаки із зразком спецхімречовини «Промінь-1». На поверхнях ватних тампонів із змивами з долонею правої та лівої рук ОСОБА_2 виявлено спецхімречовину, яка має спільні родові ознаки із зразком спецхімречовини «Промінь-1». На поверхнях копії рахунку-фактури № КІ-0000971 від 12 січня 2010 року та на поверхні копіювального паперу, вилучених під час огляду місця події виявлено спецхімречовину, яка має спільні родові ознаки зі зразком спецхімречовини «Промінь-1».

 Висновком судово - почеркознавчої експертизи № 25-п від 02 березня 2010 року, відповідно до якого рукописні записи у книзі обліку доходів і витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності форми 10 ОСОБА_3 АДРЕСА_2 на 48 аркушах рукописні записи на зворотній стороні аркуша № 48 виконані ОСОБА_2

 Витягом з наказу начальника Красилівської МДПІ № 38-0 від 01 вересня 2008 року про призначення ОСОБА_2 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб.

 Наказом начальника Красилівської МДПІ № 800 від 19 травня 2009 року відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ та підтверджено присвоєне йому спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу.

 Посадовою інструкцією затвердженою начальником Красилівської МДПІ 01 вересня 2008 року, згідно якої в обов’язки ОСОБА_2 входило організація та контроль за правильністю нарахування податку з доходів фізичних осіб, здійснення заходів щодо  забезпечення надходження податку з доходів фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність, здійснення документальних перевірок, застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства, відповідальність за ведення справ суб’єктів господарської діяльності - фізичних осіб, прізвища яких починаються з літер «А, Б, В, Г», використання Єдиної бази податкових знань при підготовці податкових роз’яснень платникам податків та громадянам.

 Положенням про відділ оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ, затвердженого наказом начальника Красилівської МДПІ № 460 від 18 серпня 2009 року, згідно якого в повноваження ОСОБА_2 входило безпосереднє проведення і організація роботи по забезпеченню дотримання вимог чинного законодавства України про податки з фізичних осіб, здійснення контролю за повнотою обліку платників, податковими нарахуваннями, правильністю їх обчислення та своєчасністю сплати, організація та контроль за правильністю нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного та фіксованого з фізичних осіб.

 Речовими доказами у справі:

компакт-дисками реєстраційний номер 72/7/64, заводський номер 03246184325 та реєстраційний номер 72/7/65, заводський номер 03246184334, з легалізованими матеріалами застосування оперативно - розшукових заходів у справі; компакт-диском з записом пастою синього кольору « к/с 29/2560» надісланий Львівською філією ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» на виконання постанови судді про надання дозволу на розкриття інформації телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за період з 01 червня 2009 року по 28 січня 2010 року;

цифровим диктофоном «Дайнет Діджітал» з компакт –диском заводський номер RFD80М-79928 з копією записів з диктофону, із записами розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_2

 Суд відкидає як докази показання свідків ОСОБА_12, оскільки вони не конкретні щодо обставин злочину; довідку складену головним державним податковим ревізором-інспектором відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Хмельницькій області УВБ ДПА України ОСОБА_13 (т.2, а.с.211-217), складену в результаті проведеного аналізу матеріалів облікової справи фізичної особи підприємця ОСОБА_3, оскільки ревізія, у встановленому законом порядку, діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3, відповідними органами не проводилась.

 Також ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у тому, що він реалізовуючи свій умисел на одержання хабара, протягом червня-липня 2009 року ставив вимогу ОСОБА_4, яка за усним дорученням, а з 21 грудня 2009 року за нотаріально оформленою довіреністю представляла інтереси свого чоловіка, як приватного підприємця, дати хабар в сумі біля 1000 гривень, за не проведення ним позапланової перевірки у її чоловіка та укриття раніше виявлених порушень вимог податкового законодавства.

 ОСОБА_4 не бажаючи, щоб у її чоловік ОСОБА_3 була проведена перевірка, в результаті чого він був оштрафований на значну суму за порушення вимог податкового законодавства, погодившись з вимогою ОСОБА_2 15 липня 2009 року в денний час прибула у приміщення Красилівської МДПІ, що по вулиці Центральній, 38 у м.Красилові, де у службовому кабінеті № 109 витягнувши з сумки замотані у аркуш паперу гроші в сумі 800 гривень купюрами номіналом по 50 гривень дала їх в руки ОСОБА_2. Одержавши хабар, ОСОБА_2 поставив гроші у шухляду столу.

 Маючи умисел на повторне одержання хабарів, начальник відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем протягом серпня-вересня 2009 року під час зустрічей з ОСОБА_4 у м.Красилові та телефонних розмовах з останньою, ставив вимоги дати йому хабар за непроведення ним перевірки додержання вимог податкового законодавства у ОСОБА_3 та укриття виявлених ним раніше порушень, не конкретизуючи суми хабарів.

 Виконуючи вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 наприкінці вересня 2009 року та на початку жовтня 2009 року, в денний час, у службовому кабінеті № 110 начальника відділу оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ ОСОБА_2 давала на вимогу останнього хабарі у сумах відповідно 200 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень та 150 гривень купюрами номіналом 100 та 50 гривень, ложила гроші за вказівкою ОСОБА_2 на його робочий стіл. Одержуючи хабарі в сумах 200 та 150 гривень ОСОБА_2 запевняв ОСОБА_4 про те, що перевірок у її чоловіка ОСОБА_3 він здійснювати не буде.  

 В судовому засідання обвинувач, як на докази вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину посилається на показання ОСОБА_2, дані в ході досудового слідства в якості підозрюваного, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4, протоколом огляду компакт-диску щодо телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 з записами в електронному вигляді телефонних з’єднань зазначених абонентів, під час якого підтверджено телефонні з’єднання між ОСОБА_4 зокрема протягом 13-15 липня 2009 року, 19-24 вересня 2009 року, 28 грудня 2009 року - 18 січня 2010 року.

 Допитаний в ході досудового слідства як підозрюваний, ОСОБА_2 вказав, що весною 2009 року під час подання ОСОБА_4 заяви на спрощену систему оподаткування він виявив, що та вела книгу обліку доходів і витрат форми 10 приватного підприємця ОСОБА_3, який не був оформлений по спрощеній системі оподаткування. Враховуючи її скрутний сімейний бюджет, та не можливість сплати встановлений ним штраф за не правильне ведення книги обліку доходів і витрат форми 10 в сумі біля 15000 гривень, він запропонував тій податковий компроміс - сплатити штраф в розмірі 2000 гривень, на що остання погодилась. Через деякий час - перший раз в червні чи липні 2009 року, а вдруге в серпні чи вересні 2009 року ОСОБА_4 приносила йому у службовий кабінет готівкові кошти приблизно по 150-170 гривень, з проханням провести перевірку її чоловіка приватного підприємця ОСОБА_3 після того, як останній повернеться з рейсу. Одержуючи від ОСОБА_4 зазначені грошові кошти він на це погодився.

 Свідок ОСОБА_4 в суді пояснила, що 15 липня 2009 року вона позичила у ОСОБА_14 гроші в сумі 800 гривень, які цього ж дня передала ОСОБА_2 для того щоб він не проводив перевірку у її чоловіка ОСОБА_3, який зареєстрований як приватний підприємець. В вересні 2009 року вона передала ОСОБА_2 від 100 чи 200 гривень, а в жовтні 2009 року – від 150 до 200 гривень, з тією ж метою. Вказати точні суми коштів, які передала ОСОБА_2 не може, оскільки не пам’ятає.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_14 пояснила, що в липні 2009 року вона на прохання ОСОБА_4 дала в борг 700 гривень. Зі слів ОСОБА_4 вона зрозуміла, що ОСОБА_4 необхідні гроші для сплати податків.

 Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, суду пояснили, що являються працівниками Красилівської МДПІ, і їх робочі місця знаходяться в кабінеті №109. Ключі від їх кабінету були і у начальника відділу оподаткування фізичних осіб МДПІ ОСОБА_2.

 Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_4 вказала на місце зустрічі з ОСОБА_2 поблизу входу у Красилівську МДПІ, де ОСОБА_2 поставив вимогу дати гроші в сумі біля 1000 гривень, службовий кабінет № 109 Красилівської МДПІ, де вона виконуючи вимогу ОСОБА_2 15 липня 2009 року дала хабар в сумі 800 гривень, службовий кабінет № 110 де вона у вересні та жовтні 2009 року виконуючи вимоги ОСОБА_2 давала хабарі в сумах відповідно 200 та 150 гривень.

 Згідно протоколу огляду компакт-диску, щодо телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 з записами в електронному вигляді телефонних з’єднань зазначених абонентів, під час якого підтверджено телефонні з’єднання між ОСОБА_4 зокрема протягом 13-15 липня 2009 року, 19-24 вересня 2009 року, 28 грудня 2009 року - 18 січня 2010 року.

 Також, під час огляду роздруківки телефонних з’єднань ОСОБА_4 та файлу з записами покриття території на якій проводились з’єднання вбачається, що 15 липня 2009 року телефонні з’єднання ОСОБА_4 відбувались в тому числі у м.Красилів.

 В судовому засіданні ОСОБА_2 вину за вказаними епізодами обвинувачення, не визнав і пояснив, що коштів   у 2009 році від ОСОБА_4 він не отримував. Показання надані в якості підозрюваного про те, що він отримував гроші від ОСОБА_4 в вересні та жовтні 2009 року були дані ним під час затримання у відсутності захисника, під психологічним тиском з боку слідчого, який повідомив йому, що в разі, якщо він повністю визнає, що отримував кошти від ОСОБА_4 йому буде обрано запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Він підписав протокол з позиції самозахисту, побоюючись ув’язнення, однак ці показання не відповідають дійсності.

  Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що показання свідка ОСОБА_4 про отримання ОСОБА_2 від неї 15 липня 2009 року коштів в сумі 800 гривень, будь-якими об’єктивними доказами не підтверджуються, і суперечать показаннями свідка ОСОБА_14 щодо суми коштів отриманих від останньої.

Показання ОСОБА_4 про передачу коштів ОСОБА_2 у вересні та жовтні 2009 року є неконкретними, оскільки вона не могла чітко вказати ні час, ні дату, ні суми коштів, які вона передавала ОСОБА_2.

Показання ОСОБА_2, дані як підозрюваним про отримання коштів в вересні та жовтні 2009 року, теж були неконкретними, оскільки ні час, ні дату, ні конкретні суми коштів, начебто отримані ним від ОСОБА_4 він не називав.

 Показання свідка ОСОБА_14 є неконкретні щодо обставин справи і не вказують на отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_4. При цьому, показання ОСОБА_14 що вона передала ОСОБА_4 гроші в сумі 700 гривень, не узгоджуються з показанням ОСОБА_4, що вона отримала від ОСОБА_14 кошти в сумі 800 гривень.

 Показання свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16, відомості з протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 та факти телефонних з’єднань між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у липні та вересні 2009 року, не підтверджують отримання ОСОБА_2 у липні, вересні та жовтні, від ОСОБА_4 коштів.

 Згідно ч.3 ст.323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Оцінюючи доводи сторони обвинувачення, аналіз яким дано вище, керуючись ст.62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, та те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, беручи до уваги роз’яснення п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року №5, згідно якого вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, суд визнає, що вина підсудного ОСОБА_2 за вказаними інкримінованими йому епізодами злочину не доведена, а тому їх слід виключити з його обвинувачення.

 В описовій частині обвинувачення ОСОБА_2 зазначено, що він знаючи, що відповідно до суми одержаної ОСОБА_3 за даними книги обліку доходів та витрат виручки, він може накласти на того в разі проведення перевірки штраф за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в розмірі 14650 гривень, 50 копійок (сума виручки х 5), зловживаючи службовим становищем, не вживши будь-яких заходів для стягнення зазначеної суми до бюджету. В порушення п.2.2.5.36 положення про відділ оподаткування фізичних осіб Красилівської МДПІ, затвердженого наказом Красилівської МДПІ № 460 від 18 серпня 2009 року та п.1.3.4.12 посадової інструкції затвердженої начальником Красилівської МДПІ від 01 вересня 2008 року ОСОБА_2 не вжив заходів до накладення на ОСОБА_3 за неподання декларацій адміністративного стягнення за ст.164-1 КУпАП.

 Рішення про нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства приймається керівництвом податкової інспекції. Матеріли справи не містять відомостей, що Красилівською МДПІ приймалось рішення про нарахування фізичній особі – підприємцю ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 14650 гривень 50 копійок.

Крім того, обвинувачем не спростовані ствердження ОСОБА_2, щоб притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за його відсутності, у зв’язку з перебуванням ОСОБА_3 за межами країни, що підтвердили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і не оспорюється сторонами, було неможливим, що повністю відповідає вимогам КУпАП, згідно яких розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і відсутності відомостей про належне повідомлення її про час і місце розгляду справи, є неможливим.

У зв’язку з викладеним вказані обставини підлягають виключенню з обвинувачення ОСОБА_2.

 Викладені в обвинуваченні обставини, про виявлення ОСОБА_2 в діях фізичної особи підприємця ОСОБА_3, порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», щодо незастосування в діяльності контрольно-касового апарату, в судовому засідання не знайшли свого підтвердження, а тому їх теж слід виключити з обвинувачення.

 Приймаючи до уваги, що відповідно до абз.б) п.4.1.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), фізична особа підприємець ОСОБА_3 мав право подати податкову декларацію по 10 травня 2009 року включно, а тому суд вважає за необхідне уточнити період протягом якого ОСОБА_2 виявив порушення податкового законодавства в діях фізичної особи підприємця ОСОБА_3, щодо неподання декларації за перший квартал 2009 року.

 Дій ОСОБА_2 по одержанню хабара кваліфіковані органами досудового слідства за ознакою вимагання.

Відповідно до п. 4 примітки до зазначеної статті вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

 ОСОБА_4 дала ОСОБА_2 хабара за непритягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, тобто діяла незаконно. Вимога ОСОБА_2 про матеріальну винагороду за невчинення ним відповідних службових дій була спрямована на задоволення протизаконних інтересів ОСОБА_3, законні інтереси його порушені не були, а тому, згідно з п.4 примітки до ст.368 КК, не може розглядатись як вимагання хабара.

 Тому кваліфікуючу ознаку вимагання хабара, слід виключити з обвинувачення підсудного.

 Також, з обвинувачення підсудного по ч.2 ст.368 КК України слід виключити кваліфікуючу ознаку – повторність.

 Розмір хабара – 2000 гривень, був оговорений ОСОБА_17 та ОСОБА_3 попередньо. Вказану суму він отримав за два рази 25 та 28 січня 2010 року. Його злочин складається з двох тотожних діянь об’єднаних єдиним злочинним наміром, що виключає повторність, а являється продовжуваним злочином.

 Крім того, органами досудового слідства невірно вказані ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.368 КК України вчиненого ОСОБА_2, а саме «одержання хабара за виконання дій», «в інтересах того, хто дає хабар», «з використанням наданої влади», оскільки, як слідує із пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та підтверджується встановленими об'єктивними фактичними даними, підсудний одержав хабар навпаки за бездіяльність, тобто за невиконання дій, які повинен був виконати, і в обвинуваченні не викладені обставини, які свідчать, що ОСОБА_4 давала хабар в своїх інтересах, а також те, що ОСОБА_2 вчинив незаконні дії з використанням влади, а тому вказані ознаки слід виключити з обвинувачення підсудного.

 Оцінивши всі докази в їх сукупності, безпосередньо їх дослідивши, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України.

 Суд погоджується з доводами обвинувачення, що відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України ОСОБА_2 був службовою особою, яка займала відповідальне становище.

 З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за невиконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, вчинив злочин передбачений ч.2 ст.368 КК України.

 Окрім цього, за наведених вище обставин, ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України. Таким чином, вказані вище дії підсудного додатково кваліфіковані органом досудового слідства як зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло інтересам держави істотної шкоди у вигляді підриву престижу і авторитету Красилівської МДПІ Хмельницької області, та нестягнення з ОСОБА_3 до бюджету штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства в сумі 14650 гривень 50 копійок, податку з доходів фізичних осіб в сумі 274 гривні 68 копійок не накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ст.164-1 КУпАП, вчинені працівником правоохоронного органу.

 Однак дане обвинувачення не знайшло підтвердження, оскільки у чому проявився підрив престижу і авторитету Красилівської МДПІ Хмельницької області діями підсудного в обвинуваченні та матеріалах справи не зазначено і потерпілою особою Красилівська МДПІ Хмельницької області не визнана.

Вислухавши пояснення підсудного, свідків, жоден з яких не дав показань про спричинення істотної шкоди державі у вигляді підриву авторитету державного органу, дослідивши письмові докази по справі, в яких також не міститься таких даних, також заяви, повідомлення про спричинення будь-якої шкоди державним чи громадським інтересам діями ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні, а само по собі визначення обвинувачення - підрив авторитету та престижу Красилівської МДПІ, не може ототожнюватись із заподіянням істотної шкоди державним інтересам без наявності таких доказів та відповідного обґрунтування цього, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній інкримінований йому склад діяння, передбачений ч.3 ст.364 КК України, оскільки по даній справі відсутні потерпілі, відповідно не завдана шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а також державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Також в матеріалах справи відсутні та не встановлені в ході судового слідства будь-які дані, які б свідчили про розголошення інформації серед великої кількості людей, в засобах масової інформації або іншим загальнодоступним шляхом.

 Окрім того в ході судового слідства не встановлено взагалі наявність матеріальної шкоди, як наслідку вчинення ОСОБА_2 злочину, відповідно спричинення істотної шкоди, яка згідно примітки 3 до ст.364 КК України полягає у заподіянні матеріальних збитків, які в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

 Рішення про нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства приймається керівництвом податкової інспекції. Матеріли справи не містять відомостей, що Красилівською МДПІ приймалось рішення про нарахування фізичній особі – підприємцю ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 14650 гривень 50 копійок, а показання ОСОБА_4, що нею всі необхідні податки за приватного підприємця ОСОБА_3 у 2009 році були сплачені в повному обсязі, слідством не спростовані.

 Орган досудового слідства не навів доводів, що не накладення адміністративного стягнення за ст.164-1 КУпАП спричинило істотну шкоду інтересам держави, крім того, обвинувачем не спростовані ствердження ОСОБА_2, що притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за його відсутності, у зв’язку з перебуванням ОСОБА_3 за межами країни, що підтвердили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і не оспорюється сторонами, було неможливим, що повністю відповідає вимогам КУпАП, згідно яких розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і відсутності відомостей про належне повідомлення її про час і місце розгляду справи, є неможливим.

 Досліджені судом докази прямо та недвозначно свідчать про відсутність істотної шкоди завданої діями вказаних осіб, зокрема у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади України, що унеможливлює визнання їх винними за ч.3 ст.364 КК України, оскільки даний склад злочину за своїм характером є матеріальний, що в свою чергу дає підстави вважати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.364 КК України і тому в цій частині пред’явленого обвинувачення підсудний підлягає виправданню за наведених підстав, на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

 Крім того, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, у зв'язку з тим, що ст.368 КК України (Отримання хабара) та ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем) співвідносяться як спеціальна і загальна норма, оскільки ст.368 КК встановлює відповідальність за спеціальний вид зловживання владою або службовим становищем. При конкуренції кримінально-правових норм, за умови їх ідеальної сукупності, діяння винної особи, належить кваліфікувати лише за спеціальною нормою.

 Обставини, які відповідно до ст.66 КПК України, пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, а також суд визнає такою обставиною, повне визнання вини.

 Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_2 не встановлено.

 Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.368 КК України, що вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, і приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної податкової служби України та з конфіскацією майна.

 Разом з тим, приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, розмір отриманого хабара, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, окрім скоєного характеризується позитивно, позитивну поведінку засудженого до його вчинення в побуті та за

колишнім місцем роботи, звільнення його з роботи, стан його здоров'я, що він має постійне місце проживання, його сімейний стан, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей та їх вік, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які характеризують особу винного, і істотно знижують ступінь його небезпечності для суспільства, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому, при призначенні покарання підсудному слід застосувати ст.75 КК України, і звільнити його від відбування основного покарання і додаткового обов`язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

 При цьому, суд виходив з того, що відповідно до абз.3 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК передбачає вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед таких конфіскація майна відсутня.

Крім того суд, вважає за необхідне, на підставі ст.54 КК України, позбавити ОСОБА_2 спеціального звання - інспектора податкової служби 1 рангу.

 Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

 Оскільки гроші в сумі 1800 гривень, які передані на зберігання у режимно-секретну частину прокуратури Хмельницької області, і які були вилучені у ОСОБА_2, передавались як хабар з метою його викрити, їх належить передати ОСОБА_4, оскільки це її власні кошти. У зв'язку з цим ці кошти не можуть бути звернені в дохід держави відповідно до п.4 ч.1 ст.81 КПК України.

 Згідно ст.93 КПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на проведення криміналістичних експертиз по справі, виконані НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області.

 Судові витрати, за проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, в сумі 1242 гривні 80 копійок, віднести на рахунок держави.

 Враховуючи, що до підсудного цивільні позови заявлено не було та конфіскація майна не застосовується, суд вважає, що арешт, накладений на все майно та інші цінності ОСОБА_2 постановою слідчого від 10.02.2010 р. та арешт накладений на грошові цінності ОСОБА_2 в сумі 115 гривень, постановою слідчого від 16.02.2010 року - необхідно скасувати. (т.3, а.с.94,101), а вилучені речі повернути власнику – ОСОБА_2.

 Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                     засудив:

 ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п’ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної податкової служби України строком на 3 (три) роки.

 На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_2 права обіймати посади в органах державної податкової служби України строком на 3 (три) роки, підлягає реальному виконанню.

 На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

 На підставі ст.54 КК України ОСОБА_2 позбавити спеціального звання інспектора податкової служби 1 рангу.

 Виправдати ОСОБА_2 за ч.3 ст.364 КК України – за відсутністю в діянні складу злочину.

 Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

 Зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання, його перебування під вартою з 28 січня 2009 року по 05 лютого 2009 року включно.

  Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі (Одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області. Код ЄДРПОУ 25575309. Розрахунковий рахунок: N 31258272210321. МФО 815013), призначення платежу: «за дослідження -22» в сумі 1382 гривень 70 копійок; «за дослідження -3» в сумі 1134 гривень; «за дослідження -4» в сумі 1095 гривень 25 копійок, а всього кошти в сумі 3611 гривень 95 копійок.

 Судові витрати за проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, в сумі 1242 гривні 80 копійок (т.2 а.с.75), віднести на рахунок держави.

 Речові докази по справі:

- журнал реєстрації посвідчень на право проведення перевірки Красилівської МДПІ № 01-111 2009р. на 95 аркушах;

- журнал реєстрації довідок (як складової частини акта перевірки) про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку, дотримання валютного та іншого законодавства ДПІ у Красилівському районі на 45 аркушах; спеціальний журнал реєстрації актів Красилівської МДПІ на 119 аркушах; спеціальний журнал реєстрації актів Красилівської МДПІ на 98 аркушах; справа № 2025 фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на 21 аркуші; книга повторної видачі книг обліку доходів та витрат Красилівської МДПІ, на 151 аркуші; книга обліку доходів і витрат форми 10, яку ведуть громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року приватного підприємця ОСОБА_3 на 50 аркушах; книга обліку доходів і витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності форми 10 приватного підприємця ОСОБА_3 на 48 аркушах, які зберігаються при матеріалах справи – повернути до Красилівської МДПІ;

- компакт-диски реєстраційний номер 72/7/64, заводський номер 03246184325 та реєстраційний номер 72/7/65, заводський номер 03246184334, з легалізованими матеріалами застосування оперативно - розшукових заходів у справі; компакт-диск з записом пастою синього кольору «к/с 29/2560» надісланий Львівською філією ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» на виконання постанови судді про надання дозволу на розкриття інформації телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за період з 01 червня 2009 року по 28 січня 2010 року, ОСОБА_2 № 80984461903 за період з 01 червня 2009 року по 28 січня 2010 року, ОСОБА_12 № 80984488466 за період з 01 грудня 2009 року по 28 січня 2010 року, ОСОБА_3 № 80989440838 за період з 01 грудня 2009 року по 28 січня 2010 року; компакт –диск заводський номер RFD80М-79928 з копією записів з диктофону, із записами розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_2, компакт диск (МD5 Hash 2B2EADC8A840BBA57581D61862F148B4) заводський номер 123А04R2Н00:26, додаток до висновку експерта №5кт від 17.02.2010 року, які зберігаються при матеріалах справи – знищити;

- цифровий диктофон «Дайнет діджітал», відеокасета «Панасонік», які зберігаються при справі – повернути Управлінню СБ України у Хмельницькій області для знищення інформації, яку вони містять, і для подальшого використання;

- аркуш паперу формату А-4 зі зразком спеціальної аерозолі «Промінь-1» та гумовими медичними рукавичками в яких проводилась обробка грошей та упаковкою від них; ватний тампон змивів потожирових відкладень з правої руки ОСОБА_2; ватний тампон змивів потожирових відкладень з лівої руки ОСОБА_2; копія рахунку-фактури № КІ-0000971 від 12 січня 2010 року та копіювальний папір, на яких заходились грошові кошти в сумі 1500 грн.; гумові медичні рукавички в яких відбирались потожирові відкладення з долонь рук ОСОБА_2; гумові медичні рукавички, в яких здійснювався огляд грошей в сумі 415 гривень; гумові медичні рукавички, в яких здійснювався огляд грошей в сумі 1500 гривень, які передані на зберігання у режимно-секретну частину прокуратури Хмельницької області – знищити;

- грошові кошти в сумі 1800 гривень (5 купюр номінальною вартістю 200 гривень - АБ 4085590, ВГ 9847315, АВ 8187405, АА 8708646, АЛ 8380975, 7 купюр номінальною вартістю 100 гривень – АВ 2324257, БА 4582390, ВФ 9487119, ГЖ 5042315, ВЦ 8721729, ВА 7195551, БМ 0358901 та 2-і купюри номінальною вартістю 50 гривень - ВЄ 9257079, АБ 1263757), які давались ОСОБА_2 в якості хабара і передані на зберігання у режимно-секретну частину прокуратури Хмельницької області – повернути ОСОБА_4, як законному володільцю.

 Службове посвідчення державної податкової служби на ім’я ОСОБА_2, серії УХМ №028223, видане 11 вересня 2007 року та яке зберігається при матеріалах справи – направити в Красилівську міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області.

 Арешт, накладений на все майно та інші цінності ОСОБА_2 постановою слідчого від 10.02.2010 р. –скасувати. (т.3, а.с.94)

 Арешт накладений на грошові цінності ОСОБА_2 в сумі 115 гривень постановою слідчого від 16.02.2010 року - та передані на депозитний рахунок прокуратури Хмельницької області - скасувати, а вищезазначені грошові кошти повернути ОСОБА_2 за належністю. (т.3 а.с.101).

 Мобільний телефон ОСОБА_2 «Нокіа» з батареєю «Нокіа» BL-4С. та стартовим пакетом «Ейс-бейс» № НОМЕР_3, який зберігається при матеріалах справи - повернути ОСОБА_2.

 На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд протягом 15 діб з дня оголошення.

Суддя   Р. В. Вознюк