Красилівський районний суд Хмельницької області    

                            Справа № 2-54/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10.03.2011                        м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.

при секретарі Коломієць Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, виселення та зняття його з реєстрації, -

              В С Т А Н О В И В:

          У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ''Приватбанк'' звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

          На обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору № 233489-SOGL від 12.06.2008 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2013. Відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором сторони уклали договір застави № 233489-SOGL від 12.06.2008, відповідно до якого відповідач надав у заставу належне йому майно, а саме: в'язальні машини "ПА 833" в кількості 10 шт., а також договір іпотеки № 233489-SOGL від 12.06.2008, відповідно до якого відповідач надав у іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 167,8 кв.м., який розташований за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, с.Пашутинці, АДРЕСА_1 Відповідач умов кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 20.08.2010 має заборгованість у розмірі 48896,70 доларів США. Просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави (в'язальні машини) та іпотеки (будинок з прибудовою та земельну ділянку) шляхом їх продажу; виселити з житлового будинку відповідача зі зняттям його з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати.  

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник, належним чином повідомлені про день, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явилися і від них не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, відкладення розгляду справи чи повідомлення про причини неявки. У відповідності до ст.224 ч.1 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів – у порядку заочного розгляду.            

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, 12.06.2008 сторони уклали кредитну угоду № 233489-SOGL, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2013. Відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитною угодою. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаною угодою сторони уклали договір застави майна № 233489-SOGL від 12.06.2008, відповідно до якого відповідач надав у заставу належне йому майно, а саме: в'язальні машини "ПА 833" в кількості 10 шт., а також договір іпотеки № 233489-SOGL від 12.06.2008, відповідно до якого відповідач надав у іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 167,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2005. Відповідач станом на 20.08.2010 має заборгованість у розмірі 48896,70 доларів США. У наданому в іпотеку будинкові зареєстрований тільки відповідач.

Ці обставини підтверджуються кредитним договором № 233489-SOGL від 12.06.2008, договорами застави та іпотеки № 233489-SOGL від 12.06.2008, розрахунком заборгованості за кредитним договором; довідкою Веселівської сільської ради № 73 від 23.02.2011.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          В силу ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

          У ч.2 ст.1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

          Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно стст. 610, 611, 629 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього, або розірвання договору; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також встановлені договором проценти.

У відповідності до стст. 546, 589, 590, 592 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором; у випадках, встановлених договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Статтями 7, 11, 33 Закону України ''Про іпотеку'' передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно стст. 38, 39 Закону України ''Про іпотеку'' у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації; ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; укладений договір купівлі-продажу предмета іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до пп. 2.3.3, 2.3.9, 4.3, 6.1, 6.2  укладеної між банком та ОСОБА_1 кредитної угоди банк має право стягнути кредит до настання дати повернення кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно у випадках затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %; несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту; іншого істотного порушення умов даного договору.

Пунктами 7-12, 18.8.1, 18.8.2, 18.9, 24, 25, 26, 27, 28 іпотечного договору, укладеного між банком та відповідачем, передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані; предметом іпотеки є належний іпотекодавцю житловий будинок; сторони визначили, що вартість предмета іпотеки становить 84931 гривня.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

          Згідно ст.381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями; у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 допустив такі порушення умов кредитного договору, які дають право позивачеві вимагати звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, якими є в'язальні машини "ПА 833" в кількості 10 шт. та житловий будинок загальною площею 167,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, і в цій частині вимоги позову мають бути задоволені.

Відповідно до ст.109 Житлового Кодексу УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом; після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги; якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду; громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення; жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Враховуючи зазначене, те, що позивачем не надано доказів надання відповідачу іншого постійного жилого приміщення, вимоги позивача про виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, що є предметом іпотеки, задоволенню не підлягають, оскільки відсутні дані, що цей будинок придбано за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечено іпотекою цього будинку.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до ст.3 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу, та те, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про виселення відповідача, необхідно відмовити й у знятті його з реєстраційного обліку.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню на 50 %, з відповідача підлягають стягненню 854 грн. 25 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.  

          На підставі викладеного, керуючись пп. 2.3.3, 2.3.9, 4.3, 6.1, 6.2 кредитної угоди № 233489-SOGL від 12.06.2008, пп. 7-12, 18.8.1, 18.8.2, 18.9, 24, 25, 26, 27, 28 договору іпотеки № 233489-SOGL від 12.06.2008, стст. 377, 381, 526, 546, 589, 590, 592, 610, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.109 Житлового Кодексу УРСР, стст.7, 11, 33, 38, 39 Закону України ''Про іпотеку'', стст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд  

                 В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.          

У рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 233489-SOGL від 12.06.2008 в розмірі 48896 (сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість) доларів США 70 (сімдесят) центів (основний борг – 19261 долар США 09 центів; відсотки – 17277 доларів США 02 центи; штраф (фіксована частина) – 31 долар США 68 центів; штраф (процентна складова) – 2326 доларів США 91 цент) звернути стягнення на:

- предмет застави, а саме: в'язальні машини "ПА 833" в кількості 10 штук, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення Публічним акціонерним товариством комерційний банк ''Приватбанк'' договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_1;

- предмет іпотеки: будинок АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк ''Приватбанк'' з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності і надання всіх повноважень ПАТ КБ ''ПриватБанк'' для здійснення продажу вказаного майна за початковою ціною 84931 гривня, як предмета іпотеки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.                                                                                                             

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ''Приватбанк'' судовий збір у розмірі 854 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивачем, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, й відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Хмельницької області через Красилівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:І. В. Федишин