14 вересня  2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” (далі - ВАТ “Закарпатгаз”)  про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” на рішення Хустського районного суду Закарпатської області  від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від  17 лютого 2004 року,

                               встановила:

У липні 2003 року  ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ВАТ “Закарпатгаз”   про відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що відповідач надає їй послуги з газопостачання, а вона  своєчасно вносить плату за надані послуги.

Посилаючись на те, що ВАТ “Закарпатгаз” неправильно провів розрахунки за спожитий газ та безпідставно відмовив їй у наданні пільг по оплаті газопостачання, чим завдав їй моральну шкоду, на відшкодування якої просила стягнути 10 000 грн.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатсько області від 17 лютого 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1  

задоволені частково, - з відповідача на її користь стягнуто 1000 грн. моральної шкоди, а також  державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп.

         У касаційній скарзі ВАТ “Закарпатгаз” просить скасувати постановлені у справі судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

          Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

          Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

          Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

          Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

                                ухвалила:

        Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”  відхилити.

         Рішення Хустського районного суду Закарпатської області  від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від  17 лютого 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.